Матей 17
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дупэ шасе зиле, Исус а луат ку Ел пе Петру, Иаков ши Иоан, фрателе луй, ши й-а дус ла о парте пе ун мунте ыналт.
1А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
2Ел С-а скимбат ла фацэ ынаинтя лор; фаца Луй а стрэлучит ка соареле ши хайнеле И с-ау фэкут албе ка лумина.
2й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
3Ши ятэ кэ ли с-ау арэтат Мойсе ши Илие стынд де ворбэ ку Ел.
3Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
4Петру а луат кувынтул ши а зис луй Исус: „Доамне, есте бине сэ фим аич; дакэ врей, ам сэ фак аич трей колибе: уна пентру Тине, уна пентру Мойсе ши уна пентру Илие.”
4Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
5Пе кынд ворбя ел ынкэ, ятэ кэ й-а акоперит ун нор луминос ку умбра луй. Ши дин нор с-а аузит ун глас, каре зичя: „Ачеста есте Фиул Меу пряюбит, ын каре Ымь гэсеск плэчеря Мя: де Ел сэ аскултаць!”
5Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
6Кынд ау аузит, ученичий ау кэзут ку фецеле ла пэмынт ши с-ау ынспэймынтат фоарте таре.
6Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
7Дар Исус С-а апропият, С-а атинс де ей ши ле-а зис: „Скулаци-вэ, ну вэ темець!”
7І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
8Ей ау ридикат окий ши н-ау вэзут пе нимень, декыт пе Исус сингур.
8Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
9Пе кынд коборау дин мунте, Исус ле-а дат порунка урмэтоаре: „Сэ ну спунець нимэнуй де ведения ачаста пынэ ва ынвия Фиул омулуй дин морць.”
9І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
10Ученичий Й-ау пус ынтребаря урмэтоаре: „Оаре де че зик кэртурарий кэ ынтый требуе сэ винэ Илие?”
10І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
11Дрепт рэспунс, Исус ле-а зис: „Есте адевэрат кэ требуе сэ винэ ынтый Илие ши сэ ашезедин ноу тоате лукруриле.
11Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
12Дарвэ спун кэ Илие а ши венит, ши ей ну л-ау куноскут, чи ауфэкут ку ел че ау врут. Тот аша аре сэ суфере шиФиул омулуй дин партя лор.”
12Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
13Ученичий ау ынцелес атунч кэ ле ворбисе деспре Иоан Ботезэторул.
13Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
14Кынд ау ажунс ла нород, а венит ун ом каре а кэзут ын ӂенункь ынаинтя луй Исус ши Й-а зис:
14І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
15„Доамне, ай милэ де фиул меу, кэч есте лунатик ши пэтимеште рэу: де мулте орь каде ын фок ши де мулте орь каде ын апэ.
15Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
16Л-ам адус ла ученичий Тэй ши н-ау путут сэ-л виндече.”
16І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
17„О, ням некрединчос ши порнит ла рэу!” , а рэспунс Исус. „Пынэ кынд вой фи ку вой? Пынэ кынд вэ вой суфери? Адучеци-л аич, ла Мине.”
17Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
18Исус а чертат дракул, каре а ешит дин ел. Ши бэятул с-а тэмэдуит кяр ын часул ачела.
18І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
19Атунч, ученичий ау венит ла Исус ши Й-ау зис деопарте: „Ной де че н-ам путут сэ-л скоатем?”
19Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
20„Дин причина пуциней воастре крединце” , ле-а зис Исус. „Адевэрат вэ спун кэ, дакэаць авя крединцэ кыт ун грэунте де муштар, аць зиче мунтелуй ачестуя: ‘Мутэ-те де аич коло’, ши с-ар мута; нимик ну в-ар фи ку непутинцэ.
20Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
21Дар ачест сой де драчь ну есе афарэ декыт ку ругэчуне ши ку пост.”
21Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
22Пе кынд стэтяу ын Галилея, Исус ле-а зис: „Фиул омулуй требуе сэ фие дат ын мыниле оаменилор.
22Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
23Ей Ыл вор оморы, дар а трея зи ва ынвия.” Ученичий с-ау ынтристат фоарте мулт.
23і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
24Кынд ау ажунс ын Капернаум, чей че стрынӂяу даря пентру Темплу ау венит ла Петру ши й-ау зис: „Ынвэцэторул востру ну плэтеште даря?”
24Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
25„Ба да”, а зис Петру. Ши кынд а интрат ын касэ, Исус й-а луат-о ынаинте ши й-а зис: „Че крезь, Симоне? Ымпэраций пэмынтулуй де ла чине яу дэрь сау бирурь? Де ла фиий лор сау де ла стрэинь?”
25Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
26Петру Й-а рэспунс: „Де ла стрэинь.” Ши Исус й-а зис: „Ашадар, фиий сунт скутиць.
26Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
27Дар, ка сэ ну-й фачем сэ пэкэтуяскэ, ду-те ла маре, арункэ ундица ши траӂе афарэ пештеле каре ва вени ынтый. Дескиде-й гура ши вей гэси ын еа ун банпе каре я-л ши дэ-ли-л лор, пентру Мине ши пентру тине.”
27Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.