Матей 14
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын время ачея, кырмуиторул Ирод а аузит ворбинду-се деспре Исус
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2ши а зис служиторилор сэй: „Ачеста есте Иоан Ботезэторул! А ынвият дин морць ши де ачея се фак минунь прин ел.”
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3Кэч Ирод принсесе пе Иоан, ыл легасе ши-л пусесе ын темницэ дин причина Иродиадей, неваста фрателуй сэу Филип;
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4пентру кэ Иоан ый зичя: „Ну-ць есте ынгэдуит с-о ай де невастэ.”
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5Ирод ар фи врут сэ-л омоаре, дар се темя де нород, пентру кэ нородул привя пе Иоан ка пе ун пророк.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
6Дар, кынд се прэзнуя зиуа наштерий луй Ирод, фата Иродиадей а жукат ынаинтя оаспецилор ши а плэкут луй Ирод.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7Де ачея й-а фэгэдуит ку журэмынт кэ ый ва да орьче ва чере.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8Ындемнатэ де мама са, еа а зис: „Дэ-мь аич, ынтр-о фарфурие, капул луй Иоан Ботезэторул!”
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9Ымпэратул с-а ынтристат, дар, дин причина журэминтелор сале ши де окий челор че шедяу ла масэ ымпреунэ ку ел, а порунчит сэ и-л дя.
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10Ши а тримис сэ тае капул луй Иоан ын темницэ.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11Капул а фост адус ынтр-о фарфурие ши дат фетей, каре л-а дус ла мама са.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12Ученичий луй Иоан ау венит де й-ау луат трупул, л-ау ынгропат ши с-ау дус де ау дат де штире луй Исус.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13Исус, кынд а аузит вестя ачаста, а плекат де аколо ынтр-о корабие, ка сэ Се дукэ сингур ла о парте, ынтр-ун лок пустиу. Нороаделе, кынд ау аузит лукрул ачеста, ау ешит дин четэць ши с-ау луат дупэ Ел пе жос.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14Кынд а ешит дин корабие, Исус а вэзут о глоатэ маре, И с-а фэкут милэ де еа ши а виндекат пе чей болнавь.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15Кынд с-а ынсерат, ученичий с-ау апропият де Ел ши Й-ау зис: „Локул ачеста есте пустиу, ши время ятэ кэ а трекут. Дэ друмул нороаделор сэ се дукэ прин сате сэ-шь кумпере де мынкаре.”
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16„Н-ау невое сэ плече” , ле-а рэспунс Исус; „даци-ле вой сэ мэнынче.”
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17Дар ей Й-ау зис: „Н-авем аич декыт чинч пынь ши дой пешть.”
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18Ши Ел ле-а зис: „Адучеци-й аич ла Мине!”
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19Апой а порунчит нороаделор сэ шадэ пе ярбэ, а луат челе чинч пынь ши чей дой пешть, Шь-а ридикат окий спре чер, а бинекувынтат, а фрынт пыниле ши ле-а дат ученичилор, яр ей ле-ау ымпэрцит нороаделор.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20Тоць ау мынкат ши с-ау сэтурат ши с-ау ридикат доуэспрезече кошурь плине ку рэмэшицеле де фиримитурь.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21Чей че мынкасерэ ерау кам ла чинч мий де бэрбаць, афарэ де фемей ши де копий.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22Ындатэ дупэ ачея, Исус а силит пе ученичий Сэй сэ интре ын корабие ши сэ трякэ ынаинтя Луй де партя чялалтэ пынэ ва да друмул нороаделор.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23Дупэ че а дат друмул нороаделор, С-а суит пе мунте сэ Се роаӂе сингур ла о парте. Се ынноптасе, ши Ел ера сингур аколо.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24Ын тимпул ачеста, корабия ера ынвэлуитэ де валурь ын мижлокул мэрий; кэч вынтул ера ымпотривэ.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25Кынд се ынгына зиуа ку ноаптя, Исус а венит ла ей, умблынд пе маре.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26Кынд Л-ау вэзут ученичий умблынд пе маре, с-ау ынспэймынтат ши ау зис: „Есте о нэлукэ!” Ши, де фрикэ, ау ципат.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27Исус ле-а зис ындатэ: „Ындрэзниць, Еу сунт, ну вэ темець!”
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28„Доамне”, Й-а рэспунс Петру, „дакэ ешть Ту, порунчеште-мь сэ вин ла Тине пе апе!”
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29„Вино!” , й-а зис Исус. Петру а коборыт дин корабие ши а ынчепут сэ умбле пе апе ка сэ мяргэ ла Исус.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30Дар, кынд а вэзут кэ вынтул ера таре, с-а темут ши, фииндкэ ынчепя сэ се афунде, а стригат: „Доамне, скапэ-мэ!”
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31Ындатэ, Исус а ынтинс мына, л-а апукат ши й-а зис: „Пуцин крединчосуле, пентру че те-ай ындоит?”
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32Ши, дупэ че ау интрат ын корабие, а стат вынтул.
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33Чей че ерау ын корабие ау венит де с-ау ынкинат ынаинтя луй Исус ши Й-ау зис: „Ку адевэрат, Ту ешть Фиул луй Думнезеу!”
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34Дупэ че ау трекут маря, ау венит ын цинутул Генезаретулуй.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35Оамений дин локул ачела, каре куноштяу пе Исус, ау тримис сэ дя де штире ын тоате ымпрежуримиле ши ау адус ла Ел пе тоць болнавий.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36Болнавий Ыл ругау сэ ле дя вое нумай сэ се атингэ де поала хайней Луй. Ши тоць кыць с-ау атинс с-ау виндекат.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.