Matthew 14
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Jesus,
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2and said to his servants, “This is John the Baptizer. He is risen from the dead. That is why these powers work in him.”
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3For Herod had arrested John, bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4For John said to him, “It is not lawful for you to have her.”
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5When he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
6But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced among them and pleased Herod.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7Therefore he promised with an oath to give her whatever she should ask.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8She, being prompted by her mother, said, “Give me here on a platter the head of John the Baptizer.”
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9The king was grieved, but for the sake of his oaths and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10and he sent and beheaded John in the prison.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11His head was brought on a platter and given to the young lady; and she brought it to her mother.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12His disciples came, took the body, and buried it. Then they went and told Jesus.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13Now when Jesus heard this, he withdrew from there in a boat to a deserted place apart. When the multitudes heard it, they followed him on foot from the cities.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14Jesus went out, and he saw a great multitude. He had compassion on them and healed their sick.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15When evening had come, his disciples came to him, saying, “This place is deserted, and the hour is already late. Send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.”
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16But Jesus said to them, “They don’t need to go away. You give them something to eat.”
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17They told him, “We only have here five loaves and two fish.”
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18He said, “Bring them here to me.”
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19He commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples; and the disciples gave to the multitudes.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20They all ate and were filled. They took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21Those who ate were about five thousand men, in addition to women and children.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22Immediately Jesus made the disciples get into the boat and go ahead of him to the other side, while he sent the multitudes away.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23After he had sent the multitudes away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24But the boat was now in the middle of the sea, distressed by the waves, for the wind was contrary.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25In the fourth watch of the night, Jesus came to them, walking on the sea.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26When the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, “It’s a ghost!” and they cried out for fear.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27But immediately Jesus spoke to them, saying, “Cheer up! It is I! Don’t be afraid.”
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the waters.”
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29He said, “Come!” Peter stepped down from the boat and walked on the waters to come to Jesus.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30But when he saw that the wind was strong, he was afraid, and beginning to sink, he cried out, saying, “Lord, save me!”
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31Immediately Jesus stretched out his hand, took hold of him, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32When they got up into the boat, the wind ceased.
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33Those who were in the boat came and worshiped him, saying, “You are truly the Son of God!”
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35When the people of that place recognized him, they sent into all that surrounding region and brought to him all who were sick;
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. As many as touched it were made whole.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.