Matthieu 14
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1En ce temps-là, Hérode le tétrarque, ayant entendu parler de Jésus, dit à ses serviteurs: C’est Jean-Baptiste!
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2Il est ressuscité des morts, et c’est pour cela qu’il se fait par lui des miracles.
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3Car Hérode, qui avait fait arrêter Jean, l’avait lié et mis en prison, à cause d’Hérodias, femme de Philippe, son frère,
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4parce que Jean lui disait: Il ne t’est pas permis de l’avoir pour femme.
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5Il voulait le faire mourir, mais il craignait la foule, parce qu’elle regardait Jean comme un prophète.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
6Or, lorsqu’on célébra l’anniversaire de la naissance d’Hérode, la fille d’Hérodias dansa au milieu des convives, et plut à Hérode,
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7de sorte qu’il promit avec serment de lui donner ce qu’elle demanderait.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8A l’instigation de sa mère, elle dit: Donne-moi ici, sur un plat, la tête de Jean-Baptiste.
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9Le roi fut attristé; mais, à cause de ses serments et des convives, il commanda qu’on la lui donne,
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10et il envoya décapiter Jean dans la prison.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11Sa tête fut apportée sur un plat, et donnée à la jeune fille, qui la porta à sa mère.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12Les disciples de Jean vinrent prendre son corps, et l’ensevelirent. Et ils allèrent l’annoncer à Jésus.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13A cette nouvelle, Jésus partit de là dans une barque, pour se retirer à l’écart dans un lieu désert; et la foule, l’ayant su, sortit des villes et le suivit à pied.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14Quand il sortit de la barque, il vit une grande foule, et fut ému de compassion pour elle, et il guérit les malades.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15Le soir étant venu, les disciples s’approchèrent de lui, et dirent: Ce lieu est désert, et l’heure est déjà avancée; renvoie la foule, afin qu’elle aille dans les villages, pour s’acheter des vivres.
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16Jésus leur répondit: Ils n’ont pas besoin de s’en aller; donnez-leur vous-mêmes à manger.
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17Mais ils lui dirent: Nous n’avons ici que cinq pains et deux poissons.
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18Et il dit: Apportez-les-moi.
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19Il fit asseoir la foule sur l’herbe, prit les cinq pains et les deux poissons, et, levant les yeux vers le ciel, il rendit grâces. Puis, il rompit les pains et les donna aux disciples, qui les distribuèrent à la foule.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20Tous mangèrent et furent rassasiés, et l’on emporta douze paniers pleins des morceaux qui restaient.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21Ceux qui avaient mangé étaient environ cinq mille hommes, sans les femmes et les enfants.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22Aussitôt après, il obligea les disciples à monter dans la barque et à passer avant lui de l’autre côté, pendant qu’il renverrait la foule.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23Quand il l’eut renvoyée, il monta sur la montagne, pour prier à l’écart; et, comme le soir était venu, il était là seul.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24La barque, déjà au milieu de la mer, était battue par les flots; car le vent était contraire.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25A la quatrième veille de la nuit, Jésus alla vers eux, marchant sur la mer.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26Quand les disciples le virent marcher sur la mer, ils furent troublés, et dirent: C’est un fantôme! Et, dans leur frayeur, ils poussèrent des cris.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27Jésus leur dit aussitôt: Rassurez-vous, c’est moi; n’ayez pas peur!
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28Pierre lui répondit: Seigneur, si c’est toi, ordonne que j’aille vers toi sur les eaux.
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29Et il dit: Viens! Pierre sortit de la barque, et marcha sur les eaux, pour aller vers Jésus.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30Mais, voyant que le vent était fort, il eut peur; et, comme il commençait à enfoncer, il s’écria: Seigneur, sauve-moi!
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31Aussitôt Jésus étendit la main, le saisit, et lui dit: Homme de peu de foi, pourquoi as-tu douté?
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32Et ils montèrent dans la barque, et le vent cessa.
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33Ceux qui étaient dans la barque vinrent se prosterner devant Jésus, et dirent: Tu es véritablement le Fils de Dieu.
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34Après avoir traversé la mer, ils vinrent dans le pays de Génésareth.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35Les gens de ce lieu, ayant reconnu Jésus, envoyèrent des messagers dans tous les environs, et on lui amena tous les malades.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36Ils le prièrent de leur permettre seulement de toucher le bord de son vêtement. Et tous ceux qui le touchèrent furent guéris.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.