Matthieu 22
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jésus, prenant la parole, leur parla de nouveau en paraboles, et il dit:
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2Le royaume des cieux est semblable à un roi qui fit des noces pour son fils.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3Il envoya ses serviteurs appeler ceux qui étaient invités aux noces; mais ils ne voulurent pas venir.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Il envoya encore d’autres serviteurs, en disant: Dites aux conviés: Voici, j’ai préparé mon festin; mes bœufs et mes bêtes grasses sont tués, tout est prêt, venez aux noces.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Mais, sans s’inquiéter de l’invitation, ils s’en allèrent, celui-ci à son champ, celui-là à son trafic;
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6et les autres se saisirent des serviteurs, les outragèrent et les tuèrent.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7Le roi fut irrité; il envoya ses troupes, fit périr ces meurtriers, et brûla leur ville.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Alors il dit à ses serviteurs: Les noces sont prêtes; mais les conviés n’en étaient pas dignes.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9Allez donc dans les carrefours, et appelez aux noces tous ceux que vous trouverez.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10Ces serviteurs allèrent dans les chemins, rassemblèrent tous ceux qu’ils trouvèrent, méchants et bons, et la salle des noces fut pleine de convives.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Le roi entra pour voir ceux qui étaient à table, et il aperçut là un homme qui n’avait pas revêtu un habit de noces.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12Il lui dit: Mon ami, comment es-tu entré ici sans avoir un habit de noces? Cet homme eut la bouche fermée.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Alors le roi dit aux serviteurs: Liez-lui les pieds et les mains, et jetez-le dans les ténèbres du dehors, où il y aura des pleurs et des grincements de dents.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14Car il y a beaucoup d’appelés, mais peu d’élus.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15Alors les pharisiens allèrent se consulter sur les moyens de surprendre Jésus par ses propres paroles.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16Ils envoyèrent auprès de lui leurs disciples avec les hérodiens, qui dirent: Maître, nous savons que tu es vrai, et que tu enseignes la voie de Dieu selon la vérité, sans t’inquiéter de personne, car tu ne regardes pas à l’apparence des hommes.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17Dis-nous donc ce qu’il t’en semble: est-il permis, ou non, de payer le tribut à César?
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18Jésus, connaissant leur méchanceté, répondit: Pourquoi me tentez-vous, hypocrites?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19Montrez-moi la monnaie avec laquelle on paie le tribut. Et ils lui présentèrent un denier.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Il leur demanda: De qui sont cette effigie et cette inscription?
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21De César, lui répondirent-ils. Alors il leur dit: Rendez donc à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22Étonnés de ce qu’ils entendaient, ils le quittèrent, et s’en allèrent.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23Le même jour, les sadducéens, qui disent qu’il n’y a point de résurrection, vinrent auprès de Jésus, et lui firent cette question:
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24Maître, Moïse a dit: Si quelqu’un meurt sans enfants, son frère épousera sa veuve, et suscitera une postérité à son frère.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Or, il y avait parmi nous sept frères. Le premier se maria, et mourut; et, comme il n’avait pas d’enfants, il laissa sa femme à son frère.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26Il en fut de même du second, puis du troisième, jusqu’au septième.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27Après eux tous, la femme mourut aussi.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28A la résurrection, duquel des sept sera-t-elle donc la femme? Car tous l’ont eue.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Jésus leur répondit: Vous êtes dans l’erreur, parce que vous ne comprenez ni les Écritures, ni la puissance de Dieu.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30Car, à la résurrection, les hommes ne prendront point de femmes, ni les femmes de maris, mais ils seront comme les anges de Dieu dans le ciel.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31Pour ce qui est de la résurrection des morts, n’avez-vous pas lu ce que Dieu vous a dit:
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32Je suis le Dieu d’Abraham, le Dieu d’Isaac, et le Dieu de Jacob? Dieu n’est pas Dieu des morts, mais des vivants.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33La foule, qui écoutait, fut frappée de l’enseignement de Jésus.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34Les pharisiens, ayant appris qu’il avait réduit au silence les sadducéens, se rassemblèrent,
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35et l’un d’eux, docteur de la loi, lui fit cette question, pour l’éprouver:
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36Maître, quel est le plus grand commandement de la loi?
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37Jésus lui répondit: Tu aimeras le Seigneur, ton Dieu, de tout ton cœur, de toute ton âme, et de toute ta pensée.
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38C’est le premier et le plus grand commandement.
38Се перва й велика заповідь.
39Et voici le second, qui lui est semblable: Tu aimeras ton prochain comme toi-même.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40De ces deux commandements dépendent toute la loi et les prophètes.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41Comme les pharisiens étaient assemblés, Jésus les interrogea,
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42en disant: Que pensez-vous du Christ? De qui est-il fils? Ils lui répondirent: De David.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43Et Jésus leur dit: Comment donc David, animé par l’Esprit, l’appelle-t-il Seigneur, lorsqu’il dit:
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Assieds-toi à ma droite, Jusqu’à ce que je fasse de tes ennemis ton marchepied?
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45Si donc David l’appelle Seigneur, comment est-il son fils?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46Nul ne put lui répondre un mot. Et, depuis ce jour, personne n’osa plus lui proposer des questions.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.