Mataio 22
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1OLELO hou aku la o Iesu ia lakou i na olelonane, i aku la,
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2Ua like ke aupuni o ka lani me kekahi alii nana i hoomakaukau ka ahaaina no kana keiki.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3Hoouna aku la ia i kana poe kauwa e kii i ka poe i oleloia e hele mai i ka ahaaina; aka, aole lakou i makemake e hele mai.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Hoouna hou aku la ia i na kauwa e ae, i aku la, E i aku oukou i ka poe i oleloia, Eia hoi, ua hoomakaukau no wau i ka'u ahaaina, ua kaluaia ka'u mau bipi a me na mea i kupaluia, ua makaukau hoi na mea a pau; e hele mai oukou i ka ahaaina.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Hoowahawaha mai la lakou, hele aku la; o kekahi ma kona aina, a o kekahi ma kana kuai ana.
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6A o ka poe i koe, lalau mai la lakou i kana mau kauwa, hoomainoino mai la ia lakou, pepehi iho la a make.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7A lohe ae la ke alii, huhu iho la ia, hoouna aku la ia i kona poe kana, luku aku la ia poe pepehi kanaka, a puhi aku la i ko lakou kulanakauhale.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Alaila, olelo aku la ia i kana poe kauwa, Ua makaukau nae ka abaaina; aole hoi i pono kela poe i oleloia.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9Nolaila, e hele aku oukou ma na huina alanui, a e koi aku i na mea a pau i loaa ia oukou, e hele mai i ka ahaaina.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10Hele aku la ua poe kauwa la iwaho ma ke alanui, a houluulu mai la i na mea a pau i loaa ia lakou, o ka poe ino a me ka poe maikai; a nui iho la na hoaai ma ua ahaaina la.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Komo aku la ke alii iloko e nana i ka poe hoaai, ike aku la ia ilaila i kekahi kanaka aole i kahikoia i ke kapa alumina.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12I aku la kela ia ia, E ka hoalauna, pehea la oe i hele mai nei, aole i kahikoia i ke kapa ahaaina? Mumule loa iho la ia.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Alaila, i aku la ua alii la i ka poe lawelawe, E nakiki iho ia ia a paa ma na wawae e me na lima, e lawe aku ia ia, a e hoolei aku iloko o ka pouli mawaho; ilaila e uwe ai a e uwi ai na niho.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14No ka mea, he nui ka poe i kaheaia, he uuku hoi ka poe i waeia,
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15Alaila hele aku la ka poe Parisaio, kukakuka ae la i ka mea e hoohihia ia ia i kana olelo ana.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16Hoouna mai la lakou io na la i na haumana a lakou me kekahi poe Herodiano, i mai la, E ke Kumu, ke ike nei makou, he oiaio kau, a ke ao mai nei oe i ka aoao o ke Akua me ka oiaio, aole oe i paewaewa ma ka kekahi, aole hoi i manao i ko waho o ke kanaka.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17E hai mai hoi oe, heaha kou manao? He mea pono anei ke hookupu waiwai ia Kaisara? aole anei?
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18Ike ae la o Iesu i ko lakou manao ino ana, i aku la, E ka poe hookamani, no ke aha la oukou e hoao mai nei ia'u?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19E hoike mai ia'u i kekahi moni hookupu. A lawe mai la lakou io na la i kekahi denari.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Ninau aku la oia ia lakou, Nowai keia kii a me ka palapala?
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21I mai la lakou ia ia, No Kaisara. Alaila, i aku la oia ia lakou, E haawi aku i ka Kaisara ia Kaisara, a i ka ke Akua hoi i ke Akua.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22A lohe ae la lakou, kahaha iho la, haalele mai la lakou ia ia a hele aku la.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23Ia la hoi, hele mai la io na la ka poe Sadukaio, ka poe i olelo, Aole alahouana; ninau mai la lakou ia ia.
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24I mai la, E ke Kumu, i olelo mai o Mose, Ina e make kekahi kanaka aohe ana keiki, e mare no kona kaikaina i kana wahine e hoala mai i hua na kona kaikuaana.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Ehiku mau hoahanau me makou: mare iho la ka makahiapo i wahine, a make iho la, aohe ana keiki; a lilo aku la kana wahine na kona kaikaina.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26Pela aku hoi ka lua a me ke kolu a hiki aku la i ka hiku o lakou.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27Mahope iho o lakou a pau, make iho la hoi ua wahine la.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28Nolaila, i ke alahouana, na ka mea hea o lakou a ehiku ua wahine la? no ka mea, he wahine ia na lakou a pau mamua.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Olelo aku la o Iesu ia lakou, i aku la, Ua lalau oukou, i ka ike ole i ka palapala hemolele, a me ka mana o ke Akua.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30No ka mea, i ke alahouana, aole lakou e mare, aole hoi e hoopalau; aka, ua like lakou me na anela o ke Akua i ka lani.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31A, no ke alahouana o ka poe i make, aole anei oukou i heluhelu i ka ke Akua olelo ia oukou, e i mai ana,
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32Owau no ke Akua o Aberahama, ke Akua o Isaaka, ke Akua o Iakoba? O ke Akua, aole ia he Akua no ka poe i make, no ka poe ola no.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33A lohe ae la ka poe kanaka, kahaha iho la lakou i kana ao ana.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34Lohe ae la ka poe Parisaio, ua paa ia ia ka waha o ka poe Sadukaio, akoakoa mai la lakou io na la:
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35A ninau mai la kekahi o lakou, ho kakaolelo, hoao mai la ia ia, i mai la,
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36E ke Kumu, heaha ke kauoha nui iloko o ke kanawai?
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37I aku la o Iesu ia ia, E aloha aku oe ia Iehova i kou Akua me kou naau a pau, a me kou uhane a pau, a me kou manao a pau.
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38O ka mua keia a me ke kauoha nui.
38Се перва й велика заповідь.
39Ua like hoi ka lua me ia, E aloha aku oe i kou hoalauna me oe ia oe iho.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40Maluna o keia mau kauoha elua, ke kau nei ke kanawai a pau a me na kaula.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41A akoakoa mai ka poe Parisaio, ninau aku la Iesu ia lakou,
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42I aku la, Heaha ko oukou manao no ka Mesia. He mamo ia nawai? I mai la lakou, Na Davida.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43I aku la oia ia lakou, Pehea la hoi o Davida i kapa ai ia ia ma ka Uhane, he Haku? i ka i ana,
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44Olelo aku la ka Haku i kuu Haku, E noho mai oe ma kuu lima akau, a hoolilo iho ai au i kou poe enemi i keehana wawae nou.
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45Ina hoi o Davida i kapa aku ia ia he Haku, pehea la ia e mamo ai nana?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46Aole i hiki i kekahi ke ekemu iki mai ia ia, aole hoi kekahi i aa e ninau hou mai ia ia mai ia wa iho.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.