Mataio 25
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A LAILA, e hoohalikeia ke aupuni o ka lani me na wahine puupaa he umi, na lakou i lawe i ko lakou mau kukui, a hele aku la i waho e halawai me ke kane mare.
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2Elima o lakou i naauao, elima hoi i naaupo.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3Lawe aku la ua poe naaupo la i ko lakou mau kukui, aole nae i lawe pu i ka aila.
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4Aka, lawe pu aku la ua poe naauao la i ka aila iloko o ko lakou mau ipu me na kukui o lakou.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5I ka hookaulua ana o ke kane mare, luluhi ae la na maka o lakou, a hiamoe iho la lakou a pau.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6I ke aumoe he kahea ana, Eia ae, ke hele mai la ke kanemare; e holo aku oukou e halawai me ia.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7Alaila, ala ae la ua poe wahine puupaa la a pau, a koli iho la i ko lakou mau kukui.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8I aku la ka poe naaupo i ka poe naauao, E haawi mai no makou i kauwahi aila o oukou; no ka mea, ua pio ko makou mau kukui.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9Olelo ae la ka poe naauao, i ae la, Aole paha e lawa ka aila no kakou a pau; e hele ae oukou i ka poe kuai, a kuai i aila no oukou.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10A hala aku la lakou e kuai, hiki mai la ke kanemare; a o ka poe i makaukau, komo pu aku la lakou me ia i ka mare ana, a papaniia'e la ka puka.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11Mahope iho, hele mai na poe wahine puupaa la i koe, i mai la, E ka Haku, e ka Haku e, e wehe ae oe ia makou.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12Olelo aku la ia, i aku la, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oukou, aole au ike ia oukou.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13No ia hoi, e kiai oukou, no ka mea, aole oukou ike i ka la, aole hoi i ka hora e hiki mai ai ke Keiki a ke kanaka.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14Ua like hoi ia me ke kanaka e hele ana, houluulu ae la ia i kana poe kauwa, a haawi aku la ia lakou i na kumukuai nona.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15Haawi aku la ia i na talena elima no kekahi, i elua hoi no kekahi, a i hookahi hoi no kekahi; i kela mea i keia mea e like me kona akamai; alaila, holo koke aku la ia.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16A o ka mea ia ia na talena elima, hele aku la ia, a kuai aku me ia kumu, a loaa mai ia ia na talena hou elima.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17Pela hoi ka mea ia ia na talena elua; loaa mai no hoi ia ia na talena hou elua.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
18Aka, o ka mea ia ia ke talena hookahi, hele aku la ia, eli iho la ma ka lepo, a huna iho la i ka moni a kona haku.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19A liuliu aku la, hoi mai la ka haku o ua mau kauwa la, a olelo hoakaka pu iho la me lakou.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20Hele mai la ka mea ia ia na talena elima, a lawe pu mai la me ia i na talena hou elima, i mai la, E ka Haku, ua haawi mai oe ia'u i na talena elima; eia hoi ia me na talena hou elima a'u i loaa ai.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21I aku la kona haku ia ia, Pono, e ke kauwa maikai, malama pono; he pono kou malama ana i na mea he uuku, e hoonoho no au ia oe maluna o na mea he nui loa. E komo ae oe iloko o ka olioli o kou haku.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22Hele mai la hoi ka mea ia ia na talena elua, i mai la, E ka Haku, ua haawi mai oe ia'u i na talena elua; eia hoi ia me na talena hou elua a'u i loaa'i.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23I aku la kona haku ia ia, Pono, e ke kauwa maikai, malama pono; he pono kou malama ana i na mea he uuku, e hoonoho no au ia oe maluna o na mea he nui loa. E komo ae oe iloko o ka olioli o kou haku.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24Holo mai la hoi ka mea ia ia ke talena hookahi, i mai la, E ka Haku, ua ike no au ia oe he kanaka oolea, e oki ana ma kahi au i lulu ole aku ai, a e ohi ana ma kahi au i kanana ole aku ai:
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25Makau iho la au, a hele aku la, huna iho la au i kau talena ma ka lepo; eia mai no kau.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26Olelo aku la kona haku ia ia, i aku la, E ke kauwa lokoino, hana ole, ua ike anei oe e oki ana au ma kahi a'u i lulu ole aku ai; a e ohi ana au ma kahi a'u i kanana ole ia?
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27Ilaila kau pono e waiho aku i ka'u moni me ka poe kuai moni, a i ko'u hoi ana mai, alaila loaa mai ia'u ka'u me ka uku hoopanee.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28E lawe ae i ke talena mai ona aku, a e haawi aku na ka mea ia ia na talena he umi.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29O ka mea ua loaa ia ia, e haawi hou ia nana a nui loa; aka, o ka mea ua loaa ole ia ia, e laweia ae ka mea ia ia.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30A e hoolei aku i ua kauwa pono ole nei iwaho i kahi pouli; ilaila e uwe ai a e uwi ai na niho.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31Aia hiki mai ke Keiki a ke kanaka me kona nani, a o na anela a pau pu me ia; alaila, e noho iho ia maluna o kona nohoalii nani:
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32A e hoakoakoaia mai na lahuikanaka a pau loa imua o kona alo; a e hookaawale ae oia ia lakou i kekahi poe mai kekahi poe ae, e like me ke kahuhipa i hookaawale aku i na hipa a me na kao.
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33A e hooku aku oia i ka poe hipa ma kona lima akau, a i ka poe kao ma kona lima hema.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34Alaila, e olelo aku ke alii i ka poe ma kona lima akau, E hehe mai oukou, e ka poe i hoomaikaiia e ko'u Makua, e komo oukou i ke aupuni i hoomakaukauia no oukou mai ka hookumu ana mai o ka honua.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35No ka mea, pololi iho la an, a haawi mai la oukou i ai na'u; makewai au, a hoinu mai la oukou ia'u; he malihini au, a hookipa oukou ia'u;
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36He kapa ole ko'u, a hoaahu mai la oukou ia'u; mai iho la au, a ike mai la oukou ia'u; maloko hoi o ka halepaahao, a hele mai la oukou ia'u.
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37Alaila, e olelo mai ka poe pono ia ia, e i mai, E ka Haku, inahea i ike ai makou ia oe ua pololi, a haawi aku i ai nau? a ua makewai, a hoinu makou ia oe?
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38Inahea hoi i ike ai makou ia oe he malihini, a hookipa makou ia oe? a me ke kapa ole, a hoaahu makou ia oe?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
39Inahea hoi i ike ai makou ia oe, he mai, a iloko o ka halepaahao, a hele aku makou iou la?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40A e olelo aku ke alii ia lakou, me ka i aku, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oukou, i ka oukou hana ana pela i kekahi mea liilii loa o keia poe hoahanau o'u, ua hana mai oukou pela ia'u.
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41Alaila, e olelo ae ia i ka poe ma ka lima hema, E ka poe i ahewaia, haele oukou pela mai o'u aku nei iloko o ke ahi mau loa, i hoomakaukauia no ka diabolo a me hona poe anela.
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42No ka mea, a pololi au, aole no oukou i haawi mai i ai na'u; a makewai au, aole hoi oukou i hoinu mai ia'u;
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43He malihini au, aole no oukou i hookipa ia'u; he kapa ole ko'u, aole hoi oukou i hoaahu mai ia'u; he mai ko'u, a iloko hoi o ka halepaahao, aole hoi oukou i ike mai ia'u.
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44Alaila, e olelo mai lakou, me ka i mai, E ka Haku, inahea i ike ai makou ia oe, ua pololi, a ua makewai, a he malihini, a ke kapa ole, a he mai, a iloko o ka halepaahao paha, a malama ole makou ia oe?
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45Alaila e olelo aku oia ia lakou, me ka i aku, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oukou, i ka oukou hana ole ana peha i kekahi mea liilii loa o keia poe, ua hana ole mai hoi oukou pela ia'u.
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
46A o keia poe la, e hele aku lakou i kahi make mau loa; aka, o ka poe maikai iloko o ke ola mau loa.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.