ⳘⲀⲦⲐⲈⲞⲚ 25
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲦⲞⲦⲈ ⲤⲞⲚⲒ ⲚϪⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲚⲒⲪⲎ ⲞⲨⲒ ⲘⲘⲎϮ ⲘⲠⲀⲢⲐⲈⲚⲞⲤ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨϬⲒ ⲚⲚⲞⲨⲖⲀⲘⲠⲀⲤ ⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϨⲢⲈⲚ ⲠⲒⲠⲀⲦϢⲈⲖⲈⲦ.
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲈⲆⲈ ⲚⲤⲞϪ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲚⲈⲘ Ⲉ- ⲚⲤⲀⲂⲎ.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3ⲚⲒⲤⲞϪ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲀⲨϬⲒ ⲚⲚⲞⲨⲖⲀⲘⲠⲀⲤ ⲘⲠⲞⲨⲈⲖ ⲚⲈϨ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ.
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4ⲚⲒⲤⲀⲂⲈⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲈⲖ ⲚⲈϨ ⲚϦⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲚⲞⲨⲘⲞⲔⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨⲖⲀⲘⲠⲀⲤ.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5ⲈⲦⲀϤⲰⲤⲔ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲀⲦϢⲈⲖⲈⲦ ⲀⲨϨⲒⲚⲒⲘ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲚⲔⲞⲦ.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6ⲈⲦⲀ ⲦⲪⲀϢⲒ ⲆⲈ ⲘⲠⲒⲈϪⲰⲢϨ ϢⲰⲠⲒ Ⲁ- ⲞⲨϦⲢⲰⲞⲨ ϢⲰⲠⲒ ϪⲈ ⲒⲤ ⲠⲒⲠⲀⲦϢⲈⲖⲈⲦ ⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲀⲘⲰⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϨⲢⲀϤ.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7ⲦⲞⲦⲈ ⲀⲨⲦⲰⲞⲨⲚⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲒⲠⲀⲢⲐⲈⲚⲞⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲤⲞⲖⲤⲈⲖ ⲚⲚⲞⲨⲖⲀⲘⲠⲀⲤ.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8ⲠⲈϪⲈ ⲚⲒⲤⲞϪ ⲆⲈ ⲚⲒⲤⲀⲂⲈⲨ ϪⲈ ⲘⲞⲒ ⲚⲀⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲦⲈⲚⲚⲈϨ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲈⲚⲖⲀⲘⲠⲀⲤ ⲚⲀϬⲈⲚⲞ.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9ⲀⲨⲈⲢⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲤⲀⲂⲈⲨ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲎⲠⲞⲦⲈ ⲚⲦⲈϤϢⲦⲈⲘⲢⲀϢⲦⲈⲚ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ϨⲀ ⲚⲎ ⲈⲦϮ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ϢⲰⲠ ⲚⲰⲦⲈⲚ.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲆⲈ ϪⲈ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲀⲦϢⲈⲖⲈⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲈⲦⲤⲈⲂⲦⲰⲦ ⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒϨⲞⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲘⲀϢⲐⲀⲘ ⲘⲠⲒⲢⲞ.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11ⲈⲠϦⲀⲈ ⲆⲈ ⲀⲨⲒ ⲚϪⲈⲠⲤⲰϪⲠ ⲚⲚⲒⲠⲀⲢⲐⲈⲚⲞⲤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲈⲚϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲚϬⲞⲒⲤ ⲀⲞⲨⲰⲚ ⲚⲀⲚ.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ϮⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚ.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13ⲢⲰⲒⲤ ⲞⲨⲚ ϪⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲀⲚ ⲘⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲞⲨⲆⲈ ϮⲞⲨⲚⲞⲨ.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14ⲘⲪⲢⲎϮ ⲄⲀⲢ ⲚⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲚⲀϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠϢⲈⲘⲘⲞ ⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲈϤⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϮ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲦⲀϤ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15ⲞⲨⲀⲒ ⲘⲈⲚ ⲀϤϮ ⲚⲀϤ ⲚⲈⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲀϤϮ ⲚⲀϤ ⲚⲂ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲀϤϮ ⲚⲀϤ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲦⲈϤϪⲞⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠϢⲈⲘⲘⲞ.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦϬⲒ ⲘⲠⲒⲈ ⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲀϤⲈⲢϨⲰⲂ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϪⲪⲈ ⲔⲈⲈ.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲞⲚ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒⲂ ⲀϤϪⲪⲈ ⲔⲈⲂ.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
18ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲈⲦⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲀϤϢⲰⲔⲒ ⲚⲞⲨⲔⲀϨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲬⲰⲠ ⲘⲠϨⲀⲦ ⲚⲦⲈⲠⲈϤϬⲞⲒⲤ.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲆⲈ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲚⲚⲒⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϤⲒⲰⲠ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20ⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒⲈ ⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲀϤⲈⲚ ⲔⲈⲈ ⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲈⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲒⲤ ⲔⲈⲈ ⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲀⲒϪⲪⲰⲞⲨ.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈϤϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲈⲚϨⲞⲦ ⲈⲠⲒⲆⲎ ⲀⲔⲚϨⲞⲦ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲔⲞⲨϪⲒ ⲈⲒⲈⲬⲀⲔ ϨⲒϪⲈⲚ ϨⲀⲚⲚⲒϢϮ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲪⲢⲀϢⲒ ⲚⲦⲈⲠⲈⲔϬⲞⲒⲤ.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22ⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒϪⲒⲚϬ ⲰⲢ ⲂⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ϪⲒⲚϬⲰⲢ Ⲃ- ⲠⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲒⲤ ⲔⲈⲂ ⲀⲒϪⲪⲰⲞⲨ.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈϤϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲈⲚϨⲞⲦ ⲈⲠⲒⲆⲎ ⲀⲔⲚϨⲞⲦ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲔⲞⲨϪⲒ ⲈⲒⲈⲬⲀⲔ ϨⲒϪⲈⲚ ϨⲀⲚⲚⲒϢϮ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲪⲢⲀϢⲒ ⲚⲦⲈⲠⲈⲔϬⲞⲒⲤ.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24ⲀϤⲒ ⲆⲈ ϨⲰϤ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒϪⲒⲚϬ ⲰⲢ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲀⲒⲈⲘⲒ ⲈⲢⲞⲔ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲚⲀϢⲦ ⲈⲔⲰⲤϦ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲈⲔⲤⲀⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲔⲐⲰⲞⲨϮ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲈⲔϪⲞⲢϤ ⲈⲂⲞⲖ.
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒⲈⲢϨⲞϮ ⲀⲒϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲀⲒⲬⲰⲠ ⲘⲠⲈⲔϪⲒⲚϬⲰⲢ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲒⲤ ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲪⲰⲔ ⲚⲦⲞⲦ.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲠⲈϤϬⲞⲒⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲦϨⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚϬⲈⲚⲚⲈ ⲒⲤϪⲈ ⲔⲈⲘⲒ ϪⲈ ϢⲀⲒⲰⲤϦ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲒⲤⲀⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀⲒⲐⲰⲞⲨϮ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲒϪⲞⲢϤ ⲈⲂⲞⲖ.
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27ⲚⲀⲤⲘⲠϢⲀ ⲞⲨⲚ ⲚⲀⲔ ⲠⲈ ⲈϮ ⲘⲠⲀϨⲀⲦ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚⲚⲒⲦⲢⲀⲠⲈⲌⲒⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒϢⲀⲚⲒ ⲚⲀⲒⲚⲀϬⲒ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲪⲰⲒ ⲚⲈⲘ ⲦⲈϤⲘⲎ ⲤⲒ.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28ⲀⲖⲒⲞⲨⲒ ⲞⲨⲚ ⲘⲠⲒϪⲒⲚϬⲰⲢ ⲚⲦⲞⲦϤ ⲘⲪⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲎⲒϤ ⲘⲪⲀ ⲠⲒⲒ ⲚϪⲒⲚϬⲰⲢ.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29ⲞⲨⲞⲚ ⲄⲀⲢ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲈⲨⲈϮ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲈⲢϨⲞⲨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲚⲦⲞⲦϤ ⲈⲨⲈⲞⲖϤ ⲚⲦⲞⲦϤ.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲀⲦϢⲀⲨ ⲘⲂⲰⲔ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ϨⲒⲦϤ ⲈⲠⲒⲬⲀⲔⲒ ⲈⲦⲤⲀⲂⲞⲖ ⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲈ ⲪⲢⲒⲘⲒ ⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲈⲘ ⲠⲤⲐⲈⲢⲦⲈⲢ ⲚⲦⲈⲚⲒⲚⲀϪϨⲒ.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ⲚϪⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ϦⲈⲚⲠⲈϤⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲦⲞⲦⲈ ⲈϤⲈϨⲈⲘⲤⲒ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲐⲢⲞⲚⲞⲤ ⲚⲦⲈⲠⲈϤⲰⲞⲨ.
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲐⲰⲞⲨϮ ⲚⲀϨⲢⲀϤ ⲚⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲈⲪⲞⲢϪⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲘⲠⲒⲘⲀⲚⲈⲤⲰⲞⲨ ⲈϢⲀϤⲪⲰⲢϪ ⲚⲚⲒⲈⲤⲰⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒⲂⲀⲈⲘⲠⲒ.
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲈⲤⲰⲞⲨ ⲘⲈⲚ ⲈϤⲈⲬⲀⲨ ⲤⲀⲦⲈϤⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲚⲒⲂⲀⲈⲘⲠⲒ ⲆⲈ ⲤⲀⲦⲈϤϪⲀϬⲎ.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34ⲦⲞⲦⲈ ⲈϤⲈϪⲞⲤ ⲚϪⲈⲠⲞⲨⲢⲞ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲤⲀⲦⲈϤⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ϪⲈ ⲀⲘⲰⲒⲚⲒ ϨⲀⲢⲞⲒ ⲚⲎ ⲈⲦⲤⲘⲀⲢⲰⲞⲨⲦ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒⲰⲦ ⲀⲢⲒⲔⲖⲎⲢⲞⲚⲞⲘⲒⲚ ⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲐⲎ ⲈⲦⲤⲈⲂⲦⲰⲦ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲦⲔⲀⲦⲀⲂⲞⲖⲎ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35ⲀⲒϨⲔⲞ ⲄⲀⲢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲦⲈⲘⲘⲞⲒ ⲀⲒⲒⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲦⲞⲒ ⲀⲒⲞⲒ ⲚϢⲈⲘⲘⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚϢⲞⲠⲦ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ.
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36ⲚⲀⲒⲂⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚϨⲞⲂⲤⲦ ⲚⲀⲒϢⲰⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚϪⲈⲘⲠⲀϢⲒⲚⲒ ⲚⲀⲒⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲒϢⲦⲈⲔⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲒ ϢⲀⲢⲞⲒ.
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37ⲦⲞⲦⲈ ⲈⲨⲈⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲐⲘⲎⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲈⲚϬⲞⲒⲤ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲐⲚⲀⲨ ⲈⲔϨⲞⲔⲈⲢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲦⲈⲘⲘⲞⲔ ⲒⲈ ⲈⲔⲞⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲦⲤⲞⲔ.
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38ⲒⲈ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲐⲚⲀⲨ ⲈⲔⲞⲒ ⲚϢⲈⲘⲘⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚϢⲞⲠⲔ ⲈⲢⲞⲚ ⲒⲈ ⲈⲔⲂⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚϨⲞⲂⲤⲔ.
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
39ⲒⲈ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲐⲚⲀⲨ ⲈⲔϢⲰⲚⲒ ⲒⲈ ⲈⲔⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲒϢⲦⲈⲔⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲒ ϢⲀⲢⲞⲔ.
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲈⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲠⲒⲞⲨⲢⲞ ⲈϤⲈϪⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲈⲪⲞⲤⲞⲚ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲀⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲚⲤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲦⲎⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ.
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41ⲦⲞⲦⲈ ⲈϤⲈϪⲞⲤ ⲚⲚⲒϨⲰⲞⲨ ⲈⲦⲤⲀ ⲦⲈϤϪⲀϬⲎ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞⲒ ⲚⲎ ⲈⲦⲤϨⲞⲨⲞⲢⲦ ⲈⲠⲒⲬⲢⲰⲘ ⲚⲈⲚⲈϨ ⲪⲎ ⲈⲦⲤⲈⲂⲦⲰⲦ ⲘⲠⲒⲆⲒⲀⲂⲞⲖⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ.
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42ⲀⲒϨⲔⲞ ⲄⲀⲢ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲦⲈⲘⲘⲞⲒ ⲀⲒⲒⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲦⲤⲞⲒ.
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43ⲚⲀⲒⲞⲒ ⲚϢⲈⲘⲘⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚϢⲞⲠⲦ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲚⲀⲒⲂⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚϨⲞⲂⲤⲦ ⲚⲀⲒϢⲰⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚϪⲈⲘⲠⲀϢⲒⲚⲒ ⲚⲀⲒⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲒϢⲦⲈⲔⲞ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲒ ϢⲀⲢⲞⲒ.
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44ⲦⲞⲦⲈ ⲈⲨⲈⲈⲢⲞⲨⲰ ϨⲰⲞⲨ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲈⲚϬⲞⲒⲤ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲐⲚⲀⲨ ⲈⲔϨⲞⲔⲈⲢ ⲒⲈ ⲈⲔⲞⲂⲒ ⲒⲈ ⲈⲔⲞⲒ ⲚϢⲈⲘⲘⲞ ⲒⲈ ⲈⲔⲂⲎϢ ⲒⲈ ⲈⲔϢⲰⲚⲒ ⲒⲈ ⲈⲔⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲒϢⲦⲈⲔⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲚϢⲈⲘϢⲎⲦⲔ.
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45ⲦⲞⲦⲈ ⲈϤⲈⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲈⲪⲞⲤⲞⲚ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲀⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲞⲨⲆⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ.
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
46ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲀⲒ ⲈⲨⲔⲞⲖⲀⲤⲒⲤ ⲚⲈⲚⲈϨ ⲚⲒⲐⲘⲎⲒ ⲆⲈ ⲈⲨⲰⲚϦ ⲚⲈⲚⲈϨ.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.