ⳘⲀⲦⲐⲈⲞⲚ 21
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲞⲨⲞϨ ϨⲞⲦⲈ ⲈⲦⲀⲨϦⲰⲚⲦ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲀⲨⲒ ⲈⲂⲎⲐⲪⲀⲄⲎ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒϪⲰⲒⲦ ⲦⲞⲦⲈ ⲀⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲰⲢⲠ ⲘⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ Ⲃ-
1А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲠⲀⲒϮⲘⲒ ⲈⲦⲬⲎ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲘⲐⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈϪⲒⲘⲒ ⲚⲞⲨⲈⲰ ⲈⲤⲤⲞⲚϨ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲤⲎϪ ⲚⲈⲘⲀⲤ ⲂⲞⲖⲞⲨ ⲀⲚⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ.
2глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.
3ⲀⲢⲈϢⲀⲚ ⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀϪⲞⲤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲦⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϤⲚⲀⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ⲆⲈ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ.
3І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4ⲪⲀⲒ ⲆⲈ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϪⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲘⲠⲒⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ.
4Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5ϪⲈ ⲀϪⲞⲤ ⲚⲦϢⲈⲢⲒ ⲚⲤⲒⲰⲚ ϪⲈ ⲒⲤ ⲠⲈⲞⲨⲢⲞ ϤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲈⲈⲞⲨⲢⲈⲘⲢⲀⲨϢ ⲠⲈ ⲈϤⲦⲀⲖⲎ ⲞⲨⲦ ⲈⲞⲨⲈⲰ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲤⲎϪ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲚⲞⲨⲈⲰ.
5Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲒⲢⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲰⲞⲨ.
6Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7ⲀⲨⲒⲚⲒ ⲚϮⲈⲰ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲤⲎϪ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲦⲀⲖⲞ ⲚⲚⲞⲨϨⲂⲰⲤ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲐⲢⲈϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲤⲀⲠϢⲰⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
7і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8ⲠϨⲞⲨⲞ ⲆⲈ ⲚⲚⲒⲘⲎϢ ⲀⲨⲪⲰⲢϢ ⲚⲚⲞⲨϨⲂⲰⲤ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲀⲨⲔⲰⲢϪ ⲚϨⲀⲚϪⲀⲖ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒ ⲚⲒϢϢⲎⲚ ⲀⲨⲪⲞⲢϢⲞⲨ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ.
8Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9ⲚⲒⲘⲎϢ ⲆⲈ ⲀⲨⲘⲞϢⲒ ϦⲀϪⲰϤ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰϤ ⲚⲀⲨⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲰⲤⲀⲚⲚⲀ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲚⲆⲀⲨⲒⲆ ϤⲤⲘⲀⲢⲰⲞⲨⲦ ⲚϪⲈⲠⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ϦⲈⲚⲪⲢⲀⲚ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲰⲤⲀⲚⲚⲀ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲦϬⲞⲤⲒ.
9Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲀⲤⲘⲞⲚⲘⲈⲚ ⲚϪⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲦⲎⲢⲤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ.
10А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11ⲚⲒⲘⲎϢ ⲆⲈ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲒⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲒⲢⲈⲘⲚⲀⲌⲀⲢⲈⲐ ⲚⲦⲈϮⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲀ.
11Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦϮ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲦϢⲰⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲦⲢⲀⲠⲈⲌⲀ ⲚⲦⲈⲚⲒⲢⲈϤⲈⲢⲔⲈⲢⲘⲀ ⲀϤⲪⲞⲚϪⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲔⲀⲐⲈⲆⲢⲀ ⲚⲦⲈⲚⲎ ⲈⲦϮ ϬⲢⲞⲘⲠⲒ ⲈⲂⲞⲖ.
12І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲤⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ⲠⲀⲎⲒ ⲈⲨⲈⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲞⲨⲎⲒ ⲘⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲎ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲒⲢⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲘⲘⲀⲚⲬⲰⲠ ⲚⲤⲞⲚⲒ.
13і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲂⲈⲖⲖⲈⲨ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϬⲀⲖⲈⲨ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲀϤⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ.
14І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲈⲚⲒϢⲪⲎⲢⲒ ⲈⲦⲀϤⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲀⲖⲰⲞⲨⲒ ⲈⲦⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲰⲤⲀⲚⲚⲀ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲚⲆⲀⲨⲒⲆ ⲀⲨⲬⲢⲈⲘⲢⲈⲘ.
15Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲔⲤⲰⲦⲈⲘ ⲀⲚ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈ ⲚⲀⲒ ϪⲰ ⲘⲘⲞϤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲤⲈ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲰϢ ⲈⲚⲈϨ ϦⲈⲚⲚⲒⲄⲢⲀⲪⲎ ϪⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲢⲰⲞⲨ ⲚϨⲀⲚⲔⲞⲨϪⲒ ⲚⲀⲖⲰⲞⲨⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲐⲞⲨⲈⲘϬⲒ ⲀⲔⲤⲈⲂⲦⲈ ⲠⲒⲤⲘⲞⲨ.
16і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲬⲀⲨ ⲀϤⲒ ⲤⲀⲂⲞⲖ ⲚϮⲂⲀⲔⲒ ⲈⲂⲎⲐⲀⲚⲒⲀ ⲀϤⲚⲔⲞⲦ ⲘⲘⲀⲨ.
17І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18ⲈⲦⲀ ⲦⲞⲞⲨⲒ ⲆⲈ ϢⲰⲠⲒ ⲀϤⲦⲀⲤⲐⲞ ⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲀϤϨⲔⲞ.
18Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨⲂⲰ ⲚⲔⲈⲚⲦⲈ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ϨⲀⲢⲞⲤ ⲘⲠⲈϤϪⲈⲘ ϨⲖⲒ ϨⲒⲰⲦⲤ ⲈⲂⲎⲖ ⲈϨⲀⲚϪⲰⲂⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀⲤ ϪⲈ ⲚⲚⲈ ⲞⲨⲦⲀϨ ⲒⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎϮ ϢⲀ ⲈⲚⲈϨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲞⲨⲒ ⲚϪⲈϮⲂⲰ ⲚⲔⲈⲚⲦⲈ ⲒⲤϪⲈⲚ ϮⲞⲨⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ.
19І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
20ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲚϪⲈⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲀⲨⲈⲢϢⲪⲎⲢⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲰⲤ ⲀⲦⲀⲒⲂⲰ ⲚⲔⲈⲚⲦⲈ ϢⲰⲞⲨⲒ ⲚⲦⲀⲒⲞⲨⲚⲞⲨ.
20І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲈϢⲰⲠ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲈⲦⲈⲚ ⲚⲀϨϮ ⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚϢⲦⲈⲘⲈⲢϨⲎ ⲦⲂ ⲘⲪⲀ ⲦⲀⲒⲂⲰ ⲚⲔⲈⲚⲦⲈ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲀⲒϤ ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϢⲀⲚϪⲞⲤ ⲘⲠⲀⲒⲦⲰⲞⲨ ϪⲈ ϤⲒⲦⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲪⲒⲞⲘ ⲈⲤⲈϢⲰⲠⲒ
21Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22ⲞⲨⲞϨ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲈⲢⲈⲦⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲎ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈϬⲒⲦⲞⲨ.
22і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲀⲨⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲚⲦⲈⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲔⲒⲢⲒ ⲚⲚⲀⲒ ϦⲈⲚⲀϢ ⲚⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲘ ⲠⲈⲦⲀϤϮ ⲘⲠⲀⲒⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲚⲀⲔ.
23А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть?
24ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ϮⲚⲀϢⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϨⲰ ⲈⲞⲨⲤⲀϪⲒ ⲈϢⲰⲠ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϢⲀⲚⲦⲀⲘⲞⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ϮⲚⲀⲦⲀⲘⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲀⲒⲒⲢⲒ ⲚⲚⲀⲒ ϦⲈⲚⲀϢ ⲚⲈⲢϢⲒϢⲒ.
24Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25ⲠⲒⲰⲘⲤ ⲚⲦⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲚⲈⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ⲐⲰⲚ ⲠⲈ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲠⲈ ϢⲀⲚ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲠⲈ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲘⲞⲔⲘⲈⲔ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲈϢⲰⲠ ⲀⲚϢⲀⲚϪⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲠⲈ ϤⲚⲀϪⲞⲤ ⲚⲀⲚ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞϤ.
25Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲀⲚϢⲀⲚϪⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲦⲈⲚⲈⲢϨⲞϮ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲒⲘⲎϢ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲄⲀⲢ ⲚⲦⲞⲦⲞⲨ ϨⲰⲤ ⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ.
26коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲦⲈⲚⲈⲘⲒ ⲀⲚ ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨⲆⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ϮⲚⲀⲦⲀⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚ ϪⲈ ⲀⲒⲒⲢⲒ ⲚⲚⲀⲒ ϦⲈⲚⲀϢ ⲚⲈⲢϢⲒϢⲒ.
27І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28ⲞⲨ ⲆⲈ ⲠⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲘⲈⲨⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲈϤ ϢⲎⲢⲒ ⲂⲘⲘⲀⲨ ⲀϤⲒ ϨⲀ ⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲘⲪⲞⲞⲨ ⲀⲢⲒϨⲰⲂ ϦⲈⲚⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ.
28Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.
29ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈϤϢⲈ ⲚⲀϤ.
29Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30ⲀϤⲒ ϨⲀ ⲠⲒⲘⲀϨⲂ ⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ⲞⲚ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲚϮⲞⲨⲰϢ ⲀⲚ ⲈⲠϦⲀⲈ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲞⲨⲈⲘϨⲐⲎϤ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ.
30І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31ⲚⲒⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲂ ⲀϤⲈⲢ ⲠⲈⲦⲈϨⲚⲈ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲠⲒϦⲀⲈ ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲠⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲞⲢⲚⲞⲤ ⲤⲈⲚⲀⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
31Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.
32ⲀϤⲒ ⲄⲀⲢ ϨⲀⲢⲰⲦⲈⲚ ⲚϪⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲦⲈϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎⲤ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲞⲢⲚⲞⲤ ⲀⲨⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲞⲨⲈⲘϨⲐⲎⲦⲈⲚ ⲈⲠϦⲀⲈ ⲈⲠϪⲒⲚⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞϤ.
32Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲔⲈⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚⲚⲈⲂⲒⲞϨⲒ ⲈⲀϤϬⲞ ⲚⲞⲨⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲀⲔⲦⲞ ⲚⲞⲨϪⲞⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲰⲔ ⲚⲞⲨϨⲢⲰⲦ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲔⲰⲦ ⲚⲞⲨⲠⲨⲢⲄⲞⲤ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲎⲒϤ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚϨⲀⲚⲞⲨⲒⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠϢⲈⲘⲘⲞ.
33Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.
34ϨⲞⲦⲈ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲚϪⲈⲠⲤⲎⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒⲞⲨⲦⲀϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲚⲈϤⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ϨⲀ ⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲈϬⲒ ⲚⲚⲈϤⲞⲨⲦⲀϨ.
34Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ϬⲒ ⲚⲚⲈϤⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲞⲨⲀⲒ ⲘⲈⲚ ⲀⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲀⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲀⲨϨⲒⲰⲚⲒ ⲈⲢⲞϤ.
35І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36ⲠⲀⲖⲒⲚ ⲞⲚ ⲀϤⲦⲀⲞⲨⲞ ⲚϨⲀⲚⲔⲈⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲈⲨⲞϢ ⲈⲚⲒϨⲞⲨⲀϮ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒⲢⲒ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲚ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ.
36Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37ⲈⲠϦⲀⲈ ⲆⲈ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲘⲠⲈϤϢⲎⲢⲒ ϨⲀⲢⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲤⲈⲚⲀϢⲪⲒⲦ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲀϢⲎⲢⲒ.
37На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38ⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲠⲒϢⲎⲢⲒ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲒⲔⲖⲎ ⲢⲞⲚⲞⲘⲞⲤ ⲀⲘⲰⲒⲚⲒ ⲚⲦⲈⲚϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚϬⲒ ⲚⲦⲈϤⲔⲖⲎⲢⲞⲚⲞⲘⲒⲀ.
38Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϬⲒⲦϤ ⲀⲨϨⲒⲦϤ ⲤⲀⲂⲞⲖ ⲘⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ.
39І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40ⲈϢⲰⲠ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ⲚϪⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈϤⲚⲀⲀⲒϤ ⲚⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ.
40Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲚⲒⲔⲀⲔⲰⲤ ⲈϤⲈⲦⲀⲔⲰⲞⲨ ⲚⲔⲀⲔⲰⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲈϤⲈⲦⲎⲒϤ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚϨⲀⲚⲔⲈⲞⲨⲒⲎ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀϮ ⲚⲚⲈϤⲞⲨⲦⲀϨ ⲚⲀϤ ϦⲈⲚⲠⲞⲨⲤⲎⲞⲨ.
41Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲰϢ ⲈⲚⲈϨ ϦⲈⲚⲚⲒⲄⲢⲀⲪⲎ ϪⲈ ⲠⲒⲰⲚⲒ ⲈⲦⲀⲨϢⲞϢϤ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲔⲰⲦ ⲪⲀⲒ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲰϪ ⲚⲖⲀⲔϨ ⲈⲦⲀ ⲪⲀⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ϤⲞⲒ ⲚϢⲪⲎⲢⲒ ϦⲈⲚⲚⲈⲚⲂⲀⲖ.
42Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲨⲈⲞⲖⲤ ⲚⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲦⲎⲒⲤ ⲚⲔⲈⲈⲐⲚⲞⲤ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲒⲢⲒ ⲚⲚⲈⲤⲞⲨⲦⲀϨ.
43Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϨⲈⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲀⲒⲰⲚⲒ ⲈϤⲈⲖⲀⲤϤ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲈϤⲚⲀϨⲈⲒ ⲈϪⲰϤ ⲈϤⲈϢⲀϢϤ ⲈⲂⲞⲖ.
44І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.
45ⲈⲦⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲈⲚⲈϤⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲀⲨⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲈⲐⲂⲎⲦⲞⲨ.
45І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲔⲰϮ ⲈⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲒⲘⲎϢ ϪⲈ ⲚⲀϤⲬⲎ ⲚⲦⲞⲦⲞⲨ ⲠⲈ ϨⲰⲤ ⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ.
46І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.