Mateus 21
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Quando se aproximaram de Jerusalém e chegaram a Betesfagé, ao Monte das Oliveiras, Jesus enviou dois discípulos,
1А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2dizendo-lhes: “Vão ao povoado que está em frente a vocês, e logo encontrarão uma jumenta amarrada, e um jumentinho com ela. Desamarrem-nos e tragam-nos para mim.
2глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.
3Se alguém lhes disser alguma coisa, vocês dirão: 'O Senhor precisa deles', e logo ele os enviará.”
3І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4Tudo isso aconteceu para que se cumprisse o que foi dito por meio do profeta, que disse:
4Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5“Diga à filha de Sião: eis que o seu Rei vem a você, humilde, e montado em um jumento, sobre um jumentinho, cria de jumenta.”
5Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6Os discípulos foram e fizeram exatamente como Jesus lhes havia ordenado.
6Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7Trouxeram a jumenta e o jumentinho, colocaram suas roupas sobre eles, e ele montou.
7і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8Uma multidão muito grande estendeu suas roupas pelo caminho. Outros cortaram ramos de árvores e os espalharam pelo caminho.
8Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9As multidões que iam adiante dele e as que o seguiam clamavam: “Hosana ao Filho de Davi! Bendito é o que vem em nome do Senhor! Hosana nas alturas!”
9Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10Quando ele entrou em Jerusalém, toda a cidade se agitou, perguntando: “Quem é este?”
10А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11As multidões respondiam: “Este é o profeta, Jesus, de Nazaré da Galileia.”
11Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12Jesus entrou no templo de Deus e expulsou todos os que vendiam e compravam no templo, e derrubou as mesas dos cambistas e as cadeiras dos que vendiam pombas.
12І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13Ele lhes disse: “Está escrito: 'A minha casa será chamada casa de oração', mas vocês fizeram dela um covil de ladrões!”
13і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14Os cegos e os mancos vieram a ele no templo, e ele os curou.
14І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15Mas quando os principais sacerdotes e os escribas viram as maravilhas que ele fazia, e as crianças clamando no templo e dizendo: “Hosana ao Filho de Davi!”, ficaram indignados,
15Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16e lhe disseram: “Você está ouvindo o que estes estão dizendo?” Jesus lhes disse: “Sim. Vocês nunca leram: 'Da boca das crianças e dos recém-nascidos, tu aperfeiçoaste o louvor'?”
16і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17Ele os deixou e saiu da cidade para Betânia, e acampou ali.
17І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18De manhã, ao voltar para a cidade, ele teve fome.
18Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19Vendo uma figueira à beira do caminho, aproximou-se dela e não encontrou nada nela, a não ser folhas. Ele lhe disse: “Nunca mais dê fruto!” Imediatamente a figueira secou.
19І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
20Quando os discípulos viram isso, ficaram maravilhados e disseram: “Como a figueira secou tão depressa?”
20І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21Jesus lhes respondeu: “Em verdade lhes digo: se vocês tiverem fé e não duvidarem, não apenas farão o que foi feito à figueira, mas até mesmo se disserem a este monte: ‘Levante-se e jogue-se no mar’, isso será feito.
21Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22E tudo o que pedirem em oração, crendo, vocês receberão.”
22і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23Quando ele entrou no templo, os principais sacerdotes e os anciãos do povo se aproximaram dele enquanto ele ensinava, e perguntaram: “Com que autoridade você faz estas coisas? E quem lhe deu essa autoridade?”
23А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть?
24Jesus lhes respondeu: “Eu também lhes farei uma pergunta; se me responderem, eu também lhes direi com que autoridade faço estas coisas.
24Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25O batismo de João, de onde era? Do céu ou dos homens?” Eles discutiam entre si, dizendo: “Se dissermos: 'Do céu', ele nos perguntará: 'Então, por que vocês não creram nele?'
25Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26Mas se dissermos: 'Dos homens', temos medo da multidão, pois todos consideram João como um profeta.”
26коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27Então responderam a Jesus: “Não sabemos.” Ele também lhes disse: “Tampouco eu lhes direi com que autoridade faço estas coisas.
27І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28Mas o que vocês acham? Um homem tinha dois filhos; chegando ao primeiro, disse: 'Filho, vá trabalhar hoje na minha vinha.'
28Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.
29Ele respondeu: 'Não quero', mas depois mudou de ideia e foi.
29Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30Chegando ao segundo, disse a mesma coisa. Ele respondeu: 'Eu vou, senhor', mas não foi.
30І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31Qual dos dois fez a vontade do pai?” Eles lhe disseram: “O primeiro.” Jesus lhes disse: “Em verdade lhes digo que os cobradores de impostos e as prostitutas estão entrando no Reino de Deus antes de vocês.
31Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.
32Porque João veio a vocês no caminho da justiça, e vocês não creram nele; mas os cobradores de impostos e as prostitutas creram nele. E vocês, mesmo depois de verem isso, não se arrependeram a ponto de crer nele.
32Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33“Ouçam outra parábola. Havia um homem, dono de uma propriedade, que plantou uma vinha, cercou-a com uma sebe, cavou nela um lagar, construiu uma torre, arrendou-a a lavradores e viajou para outro país.
33Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.
34Quando se aproximou o tempo da colheita, ele enviou seus servos aos lavradores para receber os seus frutos.
34Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35Os lavradores agarraram os servos dele, espancaram um, mataram outro e apedrejaram o terceiro.
35І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36Novamente, ele enviou outros servos, em maior número que os primeiros; e eles os trataram da mesma forma.
36Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37Por fim, ele lhes enviou o seu filho, dizendo: 'Eles respeitarão o meu filho.'
37На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38Mas os lavradores, quando viram o filho, disseram entre si: 'Este é o herdeiro. Venham, vamos matá-lo e tomar posse da sua herança.'
38Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39Então eles o agarraram, lançaram-no para fora da vinha e o mataram.
39І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40Portanto, quando vier o senhor da vinha, o que ele fará àqueles lavradores?”
40Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41Eles lhe disseram: “Ele destruirá miseravelmente aqueles homens miseráveis, e arrendará a vinha a outros lavradores, que lhe darão os frutos no tempo certo.”
41Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42Jesus lhes disse: “Vocês nunca leram nas Escrituras: 'A pedra que os construtores rejeitaram tornou-se a pedra angular. Isso veio do Senhor, e é maravilhoso aos nossos olhos'?
42Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43“Portanto, eu lhes digo que o Reino de Deus será tirado de vocês e será dado a uma nação que produza os seus frutos.
43Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44Aquele que cair sobre esta pedra será despedaçado, mas aquele sobre quem ela cair será reduzido a pó.”
44І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.
45Quando os principais sacerdotes e os fariseus ouviram as suas parábolas, perceberam que ele falava a respeito deles.
45І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46E, embora procurassem prendê-lo, tiveram medo das multidões, porque elas o consideravam um profeta.
46І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.