Mateus 15
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então fariseus e escribas vieram de Jerusalém a Jesus, dizendo:
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
2“Por que os seus discípulos desobedecem à tradição dos anciãos? Pois eles não lavam as mãos quando comem pão.”
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3Ele lhes respondeu: “Por que vocês também desobedecem ao mandamento de Deus por causa da tradição de vocês?
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4Pois Deus ordenou: 'Honre seu pai e sua mãe', e: 'Quem falar mal de pai ou mãe, que seja morto.'
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
5Mas vocês dizem: ‘Quem disser a seu pai ou a sua mãe: “Qualquer ajuda que você poderia ter recebido de mim é uma oferta dedicada a Deus”,
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6esse não honrará seu pai ou sua mãe.' Vocês anularam o mandamento de Deus por causa da tradição de vocês.
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7Hipócritas! Bem profetizou Isaías a respeito de vocês, dizendo:
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
8'Este povo se aproxima de mim com a sua boca, e me honra com os seus lábios; mas o seu coração está longe de mim.
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9E em vão me adoram, ensinando como doutrina regras feitas por homens.'”
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10Ele chamou a multidão e lhes disse: “Ouçam e entendam.
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11O que entra pela boca não contamina o homem; mas o que sai da boca, isso contamina o homem.”
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
12Então os discípulos se aproximaram e lhe disseram: “Você sabe que os fariseus se ofenderam quando ouviram essa palavra?”
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13Mas ele respondeu: “Toda planta que meu Pai celestial não plantou será arrancada pelas raízes.
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14Deixem-nos em paz. Eles são guias cegos de cegos. Se um cego guiar outro cego, ambos cairão num buraco.”
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15Pedro lhe respondeu: “Explique-nos a parábola.”
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16Então Jesus disse: “Vocês também ainda não entendem?
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17Vocês não entendem que tudo o que entra pela boca vai para o estômago e depois é expelido do corpo?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18Mas as coisas que saem da boca vêm do coração, e são essas que contaminam o homem.
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19Pois do coração saem os maus pensamentos, os assassinatos, os adultérios, os pecados sexuais, os roubos, o falso testemunho e as blasfêmias.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20Estas são as coisas que contaminam o homem; mas comer sem lavar as mãos não contamina o homem.”
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21Jesus saiu dali e retirou-se para a região de Tiro e Sidom.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
22Eis que uma mulher cananeia, vinda daquelas fronteiras, clamou, dizendo: “Tenha misericórdia de mim, Senhor, Filho de Davi! Minha filha está terrivelmente possuída por um demônio!”
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
23Mas ele não lhe respondeu palavra alguma. Seus discípulos se aproximaram e lhe imploraram, dizendo: “Mande-a embora, pois ela vem gritando atrás de nós.”
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
24Mas ele respondeu: “Eu não fui enviado a ninguém senão às ovelhas perdidas da casa de Israel.”
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
25Mas ela se aproximou e o adorou, dizendo: “Senhor, ajude-me.”
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
26Mas ele respondeu: “Não é apropriado pegar o pão dos filhos e jogá-lo aos cães.”
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
27Mas ela disse: “Sim, Senhor, mas até os cães comem as migalhas que caem da mesa dos seus donos.”
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
28Então Jesus lhe respondeu: “Mulher, grande é a sua fé! Que seja feito a você assim como deseja.” E desde aquela hora sua filha foi curada.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
29Jesus partiu dali e chegou perto do mar da Galileia; e subindo o monte, sentou-se ali.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
30Grandes multidões vieram a ele, trazendo consigo coxos, cegos, mudos, aleijados e muitos outros, e os colocaram aos seus pés. Ele os curou,
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
31de modo que a multidão se maravilhou ao ver os mudos falando, os aleijados curados, os coxos andando e os cegos vendo — e eles glorificaram o Deus de Israel.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
32Jesus chamou seus discípulos e disse: “Tenho compaixão da multidão, porque já estão comigo há três dias e não têm o que comer. Não quero mandá-los embora em jejum, para que não desmaiem pelo caminho.”
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
33Os discípulos lhe disseram: “Onde conseguiríamos tantos pães num lugar deserto, a ponto de satisfazer uma multidão tão grande?”
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
34Jesus lhes perguntou: “Quantos pães vocês têm?” Eles disseram: “Sete, e alguns peixinhos.”
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
35Ele ordenou que a multidão se sentasse no chão;
35І звелїв народові посїдати на землї.
36e pegou os sete pães e os peixes. Ele deu graças, os partiu e os entregou aos discípulos, e os discípulos às multidões.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
37Todos comeram e ficaram satisfeitos. E recolheram sete cestos cheios dos pedaços que sobraram.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
38Os que comeram foram quatro mil homens, além de mulheres e crianças.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
39Então ele despediu as multidões, entrou no barco e foi para a região de Magdala.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.