Matthew 15
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then some Pharisees and scribes came to Jesus from Jerusalem and asked,
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
2“Why do Your disciples break the tradition of the elders? They do not wash their hands before they eat.”
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3Jesus replied, “And why do you break the command of God for the sake of your tradition?
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4For God said, ‘Honor your father and mother’ and ‘Anyone who curses his father or mother must be put to death.’
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
5But you say that if anyone says to his father or mother, ‘Whatever you would have received from me is a gift devoted to God,’
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6he need not honor his father or mother with it. Thus you nullify the word of God for the sake of your tradition.
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7You hypocrites! Isaiah prophesied correctly about you:
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
8‘These people honor Me with their lips, but their hearts are far from Me.
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9They worship Me in vain; they teach as doctrine the precepts of men.’”
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10Jesus called the crowd to Him and said, “Listen and understand.
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11A man is not defiled by what enters his mouth, but by what comes out of it.”
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
12Then the disciples came to Him and said, “Are You aware that the Pharisees were offended when they heard this?”
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13But Jesus replied, “Every plant that My heavenly Father has not planted will be pulled up by its roots.
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14Disregard them! They are blind guides. If a blind man leads a blind man, both will fall into a pit.”
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15Peter said to Him, “Explain this parable to us.”
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16“Do you still not understand?” Jesus asked.
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17“Do you not yet realize that whatever enters the mouth goes into the stomach and then is eliminated?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18But the things that come out of the mouth come from the heart, and these things defile a man.
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19For out of the heart come evil thoughts, murder, adultery, sexual immorality, theft, false testimony, and slander.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20These are what defile a man, but eating with unwashed hands does not defile him.”
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21Leaving that place, Jesus withdrew to the district of Tyre and Sidon.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
22And a Canaanite woman from that region came to Him, crying out, “Lord, Son of David, have mercy on me! My daughter is miserably possessed by a demon.”
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
23But Jesus did not answer a word. So His disciples came and urged Him, “Send her away, for she keeps crying out after us.”
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
24He answered, “I was sent only to the lost sheep of the house of Israel.”
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
25The woman came and knelt before Him. “Lord, help me!” she said.
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
26But Jesus replied, “It is not right to take the children’s bread and toss it to the dogs.”
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
27“Yes, Lord,” she said, “even the dogs eat the crumbs that fall from their master’s table.”
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
28“O woman,” Jesus answered, “your faith is great! Let it be done for you as you desire.” And her daughter was healed from that very hour.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
29Moving on from there, Jesus went along the Sea of Galilee. Then He went up on a mountain and sat down.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
30Large crowds came to Him, bringing the lame, the blind, the crippled, the mute, and many others, and laid them at His feet, and He healed them.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
31The crowd was amazed when they saw the mute speaking, the crippled restored, the lame walking, and the blind seeing. And they glorified the God of Israel.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
32Then Jesus called His disciples to Him and said, “I have compassion for this crowd, because they have already been with Me three days and have nothing to eat. I do not want to send them away hungry, or they may faint along the way.”
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
33The disciples replied, “Where in this desolate place could we find enough bread to feed such a large crowd?”
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
34“How many loaves do you have?” Jesus asked. “Seven,” they replied, “and a few small fish.”
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
35And He instructed the crowd to sit down on the ground.
35І звелїв народові посїдати на землї.
36Taking the seven loaves and the fish, He gave thanks and broke them. Then He gave them to the disciples, and the disciples gave them to the people.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
37They all ate and were satisfied, and the disciples picked up seven basketfuls of broken pieces that were left over.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
38A total of four thousand men were fed, in addition to women and children.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
39After Jesus had dismissed the crowds, He got into the boat and went to the region of Magadan.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.