Mathai 15
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1To naah Jerusalem vangpui hoiah Farasinawk hoi thoemto ca tarik kaminawk Jesu khaeah angzoh o moe,
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
2tipongah nang hnukbang kaminawk mah kacoehtanawk ih lok to aek o loe? Nihcae loe buhcaak naah ban amsae o ai, tiah a naa o.
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3Jesu mah nihcae khaeah, To tiah nahaeloe tipongah nangcae mah doeh nangmacae ih khosakhaih dan hoiah Sithaw ih kaalok to na aek o toeng loe?
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4Sithaw mah paek ih lok mah loe, Nam no hoi nam pa saiqat ah: ampa maw, to tih ai boeh loe amno maw loksae bah kami loe, dueh nasoe, tiah thuih.
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
5Toe nangcae mah loe, Mi kawbaktih doeh ampa maw, to tih ai boeh loe amno khaeah maw, Kai khae hoi na hak han koi abomhaih boih loe, Sithaw ih tangqum ah ni oh boeh, tiah thui nahaeloe,
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6anih mah ampa hoi amno saiqat han angai ai boeh, tiah na thuih o, to tiah nangmacae ih atawk pongah Sithaw ih lok to tidoeh avang ai ah na suek o.
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7Angsah thaih kaminawk, Isaiah mah,
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
8hae kaminawk loe pakha hoiah kai khaeah anghnaih o moe, pahni hoiah kai ang pakoeh o; toe palung loe kai khae hoiah angthla o, tiah nangcae kawng thuih coek ih lok to oh boeh.
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9Nihcae loe azom pui ah ni kai ang bok o, kaminawk mah thuih ih lok ni patuk o lat, tiah thuih ih lok loe amsoem tangak, tiah a naa.
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10Anih mah paroeai kaminawk to kawk moe, Tahngai oh loe, thaih kop oh:
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11pakha thungah akun hmuen mah kami amhnongsak ai; pakha thung hoi tacawt hmuen mah ni, kami to amhnongsak, tiah a naa.
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
12To pacoengah a hnukbang kaminawk angzoh o moe, anih khaeah, Farasinawk mah hae lok thaih o naah palung hoih o ai, tito na panoek maw? tiah a naa o.
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13Toe anih mah, Van ih ampa mah thling ai ih thingkung loe, aphong boih tih.
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14Nihcae to om o taak duem ah: nihcae loe mikmaeng zaehoikung mikmaeng ah ni oh o. Mikmaeng mah mikmaeng to zaehoi nahaeloe, tangqom thungah krah hoi hmaek tih, tiah a naa.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15Piter mah anih khaeah, Hae patahhaih lok hae kaicae khaeah kamtuengah na thui ah, tiah a naa.
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16Jesu mah, Nangcae doeh vaihi khoek to na panoek o thai ai vop maw?
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17Pakha thungah akun hmuen loe zokthungah caeh boih moe, aek ah tacawt boih, tito na panoek o ai maw?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18Toe pakha thung hoi tacawt hmuen loe palung thung hoiah ni tacawt; to hmuennawk mah loe kami to amhnongsak.
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19Poeksethaih, kami humhaih, zu sava laep ah zaehaih, daan ai ah zae sakhaih, paqukhaih, kahoih ai hnukung ah angdoethaih, Sithaw kasae thuihaihnawk loe palung thung hoiah ni tacawt.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20Hae hmuennawk mah ni kami to amhnongsak: toe ban amsae ai ah buhcaakhaih mah kami amhnongsak ai, tiah a naa.
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21Jesu loe to ahmuen hoiah tacawt moe, Tura hoi Sidon vangpui bangah caeh.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
22Khenah, Kanaan nongpata maeto loe angmah prae hoiah angzoh moe, anih khaeah, Angraeng, David capa, ka nuiah palungnathaih tawn raeh; ka canu loe taqawk mah naeh moe, patangkhang parai boeh, tiah a naa.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
23Toe anih mah lok pakha to doeh pathim pae ai. To pongah a hnukbang kaminawk loe anih khaeah caeh o moe, nongpata to kalah bangah caehsak ving ah; anih loe aicae hnukah hangh khing, tiah a naa o.
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
24Anih mah, Kai loe kalah kaminawk khaeah patoeh ai, tuu kanghmaa kanghmaa Israel imthung khae khue ah ni patoeh, tiah a naa.
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
25To naah nongpata to angzoh moe, a hmaa ah cangkrawn hoiah Angraeng, na bom ah, tiah a naa.
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
26Anih mah, Nawktanawk ih takaw to lak moe, uinawk khaeah vah pae han hoih ai, tiah a naa.
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
27To nongpata mah, Loktang ni, Angraeng: toe uinawk mah doeh angraeng ih caboi nui hoi kakrah caaknoi to caak o toeng bae, tiah a naa.
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
28Jesu mah anih khaeah, Nongpata, na tanghaih loe thuk parai! Na koehhaih baktiah nang khaeah om nasoe, tiah a naa. To na atue thuem hoiah a canu to ngantui roep.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
29Jesu loe to ahmuen hoiah caeh moe, Kalili tuipui taengah angzoh; mae nuiah a dawh tahang moe, to ah anghnut.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
30Pop parai kaminawk anih khaeah angzoh o, khokkhaem, mikmaeng, lokaa, khok ban akoep ai kaminawk hoi kalah pop parai kaminawk to anih khokkung ah angzoh o haih, anih mah to kaminawk to ngantuisak boih:
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
31lokaa doeh lok apaeh moe, khok ban akoep ai kaminawk doeh ngantui o, khokkhaem kaminawk lam a caeh o thaih, mikmaeng doeh mik amtueng: pop parai kaminawk mah to baktih hmuennawk to hnuk o naah dawnrai o moe, Israel Sithaw to saphaw o.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
32To pacoengah Jesu mah a hnukbang kaminawk angmah khaeah kawk moe, Hae kaminawk nuiah tahmenhaih ka tawnh, nihcae loe tidoeh caa ai ah, kai khaeah ni thumto thung oh o boeh; zok kamthlam ah caehsak han ka koeh ai, to tih ai nahaeloe loklam ah thazok o moeng tih, tiah a naa.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
33A hnukbang kaminawk mah anih khaeah, Kami hae zetto zok amhah hanah praezaek ah naa ih takaw maw ka hnu o tih? tiah a naa o.
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
34Jesu mah nihcae khaeah, Takaw nazet to maw na tawnh o? tiah a naa. Nihcae mah takaw kae sarihto hoi tanga zetta oh, tiah a naa o.
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
35To naah anih mah to ah kaom pop parai kaminawk long ah anghnut o hanah lok a paek.
35І звелїв народові посїдати на землї.
36Takaw kae sarihto hoi tanga to a lak moe, anghoehaih lawk a thuih, a aeh pacoengah, a hnukbang kaminawk khaeah a paek, a hnukbang kaminawk mah pop parai kaminawk khaeah pazet o.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
37Nihcae loe caak o moe, zok amhah o boih: nihcae mah caaknoi to phromh o naah, benthang sarihto koi.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
38To ah buhcaa kaminawk boih loe nawkta hoi nongpata thui ai ah, nongpa ngai sang palito oh o.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
39Pop parai kaminawk caehsak pacoengah, palong thungah akun moe, Magdala avang taengah a caeh.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.