Mathai 5
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Anih mah kami paroeai hnuk naah, mae nuiah dawh tahang moe, anghnut, to naah a hnukbang kaminawk anih khaeah angzoh o.
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
2To pacoengah anih mah lok to thuih moe, nihcae to patuk,
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3poek amtang kaminawk loe tahamhoih o: van prae loe nihcae ih ni.
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4Palungsae kaminawk loe tahamhoih o: nihcae mah monghaih to hnu o tih.
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5Poeknaem kaminawk loe tahamhoih o: nihcae mah long qawk to toep o tih.
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6Toenghaih bangah zok amthlam, tui anghae kaminawk loe tahamhoih o: nihcae loe zok amhah o tih.
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7Kami nuiah palungnathaih tawn kaminawk loe tahamhoih o: nihcae loe palungnathaih to hnu o tih.
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8Poekciim kaminawk loe tahamhoih o: nihcae loe Sithaw to hnu o tih.
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9Angdaehhaih sah kaminawk loe tahamhoih o: nihcae loe Sithaw ih caa, tiah kawk o tih.
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
10Toenghaih pongah pacaekthlaekhaih tongh kaminawk loe tahamhoih o: van prae loe nihcae taham ah oh.
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11Kai pongah, minawk mah ang zoeh o, ang pacaekthlaek o, amsoem ai ah congca kasae loknawk hoiah ang zoeh o naah, tahamhoih kami ah na oh o.
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12Anghoe oh loe, paroeai oephaih to tawn oh: nangcae han kalen parai tangqum van prae ah oh: nangcae hma ah kaom tahmaanawk doeh to tiah ni pacaekthlaek ah oh o.
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13Nangcae loe long paloi ah na oh o: toe paloi loe a khrumhaih anghma nahaeloe, kawbangah maw khrum let thai tih boeh? Vah ving moe, minawk mah khok hoiah cawh khue ai ah loe, tidoeh avanghaih om ai boeh.
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14Nangcae loe long aanghaih ah na oh o: mae nuiah kaom vangpui loe anghawk thai ai.
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15Mi kawbaktih kami mah doeh hmai pa-aang naah, hmai to takho hoiah muek o vai ai, hmai paanghaih ahmuen ah ni suek o; to naah ni imthung ah kaom hmuennawk to aanghaih paek boih.
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
16To baktih toengah, kaminawk mah na sak o ih kahoih hmuen to hnuk o moe, van ah kaom nangcae ampa to pakoeh o thai hanah, na aanghaih loe kaminawk mikhnuk ah aang nasoe.
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17Kai loe kaalok maw, to tih ai boeh loe tahmaanawk ih lok phraek hanah kang zoh, tiah poek o hmah: phraek hanah kang zo ai, akoepsak han ih ni kang zoh.
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18Loktang kang thuih o, Long hoi van to anghmat moe, hmuen boih akoep ai karoek to kaalok thung ih kangdaek daek lok maeto maw, to tih ai boeh loe ahmin maeto maw mataeng doeh anghmaa mak ai.
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19Mi kawbaktih doeh hae kaalok thung ih kathoeng koek kaalok maeto aek moe, to tiah aek toeng hanah kaminawk han patuk kami loe, van prae ah kathoeng koek kami, tiah kawk o tih: toe mi kawbaktih doeh pazui moe, kaminawk doeh pazui hanah patuk kami loe, van prae ah kalen koek kami, tiah kawk o tih.
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20Kang thuih o, Na toeng o haih mah Farasinawk hoi ca tarikkungnawk ih toenghaih to poeng ai nahaeloe, van prae ah na kun o thai mak ai.
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21Kami hum hmah; mi kawbaktih mah doeh kami to hum nahaeloe, zit kaom lokcaekhaih to hnu tih, tiah canghnii ah thuih ih lok to na thaih o boeh.
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22Toe kang thuih o, Mi kawbaktih doeh ahlong om ai ah angmah ih nawkamya palungphui thuih kami loe, zit kaom lokcaekhaih to hnu tih: mi kawbaktih doeh angmah ih nawkamya hanah, Raka, tiah thui kami loe, zit kaom lokcaekhaih to tong tih: mi kawbaktih doeh, Kamthu, tiah thui kami loe zit kaom hell hmai to tong tih.
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
23To pongah hmaicam ah tangqum paek han na sin naah, nam nawkamya mah sinsak han koeh ai, tiah na panoek nahaeloe;
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24tangqum to hmaicam ah caehtaak ah, amlaem let ah loe nam nawkamya to pathloep hmaloe ah, to pacoengah angzoh loe, tangqum to paek ah.
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
25Na misa hoi nawnto lam na caeh hoi naah, karangah anih hoi angdaehhaih to sah ah; to tih ai nahaeloe na misa mah lokcaekhaih ahmuen ah na caeh haih tih, lokcaekkung mah angraeng khaeah na hoi ueloe, anih mah thongim thungah na pakhrah tih.
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26Loktang kang thuih o, Laiba na pathok boih ai karoek to, thongim thung hoi na tacawt thai mak ai.
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27Zu sava laep ah nongpa nongpata zaehaih to sah hmah, tiah canghnii ah thuih ih lok to na thaih o boeh.
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28Toe kang thuih o, mi kawbaktih doeh nongpata to taksa koehhaih mik hoiah khen nahaeloe, to nongpata to palung thung hoiah a zae haih boeh.
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
29Na bantang mik mah na zaesak nahaeloe, taprok dok ah loe va ving ah: na takpum boih hell thungah krak pongah loe, na takpum tanghang maeto anghmat to atho oh kue.
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
30Na bantang ban mah na zaesak nahaeloe, takroek pat ah loe, va ving ah: na takpum boih hell thungah krak pongah loe, na takpum thung ih hmuen maeto amrosak to nang hanah atho oh kue.
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
31Mi kawbaktih mah doeh zu to pakrah nahaeloe, zu pakhrakhaih ca to paek nasoe, tiah thuih ih lok to oh boeh.
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32Toe kang thuih o, Mi kawbaktih mah doeh sava laep ah zae sakhaih om ai ah, a zu to pakhrah nahaeloe, daan ai ah nongpata zaehaih sahsak kami ah ni oh: mi kawbaktih doeh pakhrak ih nongpata to zu ah la kami loe daan ai ah zaehaih sah kami ah oh.
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33To pacoengah, Nangmah hoi nangmah kamsoem ai ah lokkamhaih to sah hmah, Angraeng khaeah na sak ih lokkamhaih to akoepsak ah, tiah canghnii ah thuih ih lok to na thaih o boeh:
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
34toe kang thuih o, Lokkamhaih roe sah o hmah; van hoiah lokkamhaih to sah o hmah; van loe Sithaw anghnuthaih ahmuen ah oh:
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
35long hoiah lokkamhaih to sah o hmah; long loe a khok koenghaih ahmuen ah ni oh: Jerusalem hoiah lokkamhaih to sah o hmah; Jerusalem loe kalen Siangpahrang ih vangpui ah ni oh.
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36Na lu hoiah lokkamhaih to sah o hmah, nangcae mah lu nui ih sam maeto mataeng doeh nang lung o sak moe, nam num o sak thai ai.
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37Kamsoem loe amsoem, tiah thui oh loe, kamsoem ai loe amsoem ai, tiah thui oh. Kawbaktih hmuen doeh hae pongah kamtlai lok loe kasae khae hoiah ni angzoh.
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38Mik hanah mik, haa hanah haa, tiah thuih ih lok to na thaih o boeh:
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39toe kang thuih o, Kahoih ai sah kami to pakaa o hmah: mi kawbaktih mah doeh bantang tangbaeng to tabaeng nahaeloe, banqoi tangbaeng doeh patueng paeh.
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40Kami mah nang to tayacoi hanah khiing moe, laihaw kalen to na la pae ving nahaeloe, nangmah ih kahni doeh paek ah.
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41Mi kawbaktih mah doeh meng maeto caeh hanah na thui nahaeloe, anih hoi nawnto meng hnetto caeh ah.
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42Nang khaeah hnih kami hanah paek ah, hmuen coi han ih nang khaeah angzo kami to pakak hmah.
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43Na imtaeng kami to palung ah loe, na misa to hnuma ah, tiah thuih ih lok to na thaih o boeh.
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44Toe kang thuih o, Na misa to palung oh, nang tangoeng kami to tahamhoihaih paek oh, nang hnuma kaminawk khaeah kahoih hmuen to sah oh, nangcae pacaekthlaek moe, kasae thui kaminawk hanah lawkthui pae oh.
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45To tiah ni van prae ah kaom nangcae ampa ih caa ah na om o tih: Anih loe kahoih hoi kahoih ai kami nuiah ni tacawtsak moe, katoeng hoi katoeng ai kami nuiah doeh kho to angzohsak.
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46Nangcae palung kaminawk khue na palung o nahaeloe, tih tangqum maw na hnu o tih? Tamut cong kaminawk mah mataeng doeh to tiah sak o toeng bae.
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47Nam nawkamyanawk khue to na talawk o nahaeloe, minawk pongah hoih kuehaih timaw na tawnh o? Tamut cong kaminawk mah mataeng doeh to tiah sak o toeng na ai maw?
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48Van prae ah kaom nangcae Ampa loe akoep baktih toengah, Nangcae doeh akoep o toeng ah.
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.