San Mateo 5
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y VIENDO las gentes, subió al monte; y sentándose, se llegaron á él sus discípulos.
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
2Y abriendo su boca, les enseñaba, diciendo:
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3Bienaventurados los pobres en espíritu: porque de ellos es el reino de los cielos.
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4Bienaventurados los que lloran: porque ellos recibirán consolación.
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5Bienaventurados los mansos: porque ellos recibirán la tierra por heredad.
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6Bienaventurados los que tienen hambre y sed de justicia: porque ellos serán hartos.
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7Bienaventurados los misericordiosos: porque ellos alcanzarán misericordia.
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8Bienaventurados los de limpio corazón: porque ellos verán á Dios.
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9Bienaventurados los pacificadores: porque ellos serán llamados hijos de Dios.
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
10Bienaventurados los que padecen persecución por causa de la justicia: porque de ellos es el reino de los cielos.
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11Bienaventurados sois cuando os vituperaren y os persiguieren, y dijeren de vosotros todo mal por mi causa, mintiendo.
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12Gozaos y alegraos; porque vuestra merced es grande en los cielos: que así persiguieron á los profetas que fueron antes de vosotros.
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13Vosotros sois la sal de la tierra: y si la sal se desvaneciere ¿con qué será salada? no vale más para nada, sino para ser echada fuera y hollada de los hombres.
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14Vosotros sois la luz del mundo: una ciudad asentada sobre un monte no se puede esconder.
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15Ni se enciende una lámpara y se pone debajo de un almud, mas sobre el candelero, y alumbra á todos los que están en casa.
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
16Así alumbre vuestra luz delante de los hombres, para que vean vuestras obras buenas, y glorifiquen á vuestro Padre que está en los cielos.
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17No penséis que he venido para abrogar la ley ó los profetas: no he venido para abrogar, sino á cumplir.
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18Porque de cierto os digo, que hasta que perezca el cielo y la tierra, ni una jota ni un tilde perecerá de la ley, hasta que todas las cosas sean hechas.
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19De manera que cualquiera que infringiere uno de estos mandamientos muy pequeños, y así enseñare á los hombres, muy pequeño será llamado en el reino de los cielos: mas cualquiera que hiciere y enseñare, éste será llamado grande en el reino de los cielos.
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20Porque os digo, que si vuestra justicia no fuere mayor que la de los escribas y de los Fariseos, no entraréis en el reino de los cielos.
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21Oísteis que fué dicho á los antiguos: No matarás; mas cualquiera que matare, será culpado del juicio.
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22Mas yo os digo, que cualquiera que se enojare locamente con su hermano, será culpado del juicio; y cualquiera que dijere á su hermano, Raca, será culpado del concejo; y cualquiera que dijere, Fatuo, será culpado del infierno del fuego.
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
23Por tanto, si trajeres tu presente al altar, y allí te acordares de que tu hermano tiene algo contra ti,
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24Deja allí tu presente delante del altar, y vete, vuelve primero en amistad con tu hermano, y entonces ven y ofrece tu presente.
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
25Concíliate con tu adversario presto, entre tanto que estás con él en el camino; porque no acontezca que el adversario te entregue al juez, y el juez te entregue al alguacil, y seas echado en prisión.
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26De cierto te digo, que no saldrás de allí, hasta que pagues el último cuadrante.
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27Oísteis que fué dicho: No adulterarás:
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28Mas yo os digo, que cualquiera que mira á una mujer para codiciarla, ya adulteró con ella en su corazón.
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
29Por tanto, si tu ojo derecho te fuere ocasión de caer, sácalo, y échalo de ti: que mejor te es que se pierda uno de tus miembros, que no que todo tu cuerpo sea echado al infierno.
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
30Y si tu mano derecha te fuere ocasión de caer, córtala, y échala de ti: que mejor te es que se pierda uno de tus miembros, que no que todo tu cuerpo sea echado al infierno.
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
31También fué dicho: Cualquiera que repudiare á su mujer, déle carta de divorcio:
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32Mas yo os digo, que el que repudiare á su mujer, fuera de causa de fornicación, hace que ella adultere; y el que se casare con la repudiada, comete adulterio.
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33Además habéis oído que fué dicho á los antiguos: No te perjurarás; mas pagarás al Señor tus juramentos.
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
34Mas yo os digo: No juréis en ninguna manera: ni por el cielo, porque es el trono de Dios;
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
35Ni por la tierra, porque es el estrado de sus pies; ni por Jerusalem, porque es la ciudad del gran Rey.
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36Ni por tu cabeza jurarás, porque no puedes hacer un cabello blanco ó negro.
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37Mas sea vuestro hablar: Sí, sí; No, no; porque lo que es más de esto, de mal procede.
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38Oísteis que fué dicho á los antiguos: Ojo por ojo, y diente por diente.
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39Mas yo os digo: No resistáis al mal; antes á cualquiera que te hiriere en tu mejilla diestra, vuélvele también la otra;
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40Y al que quisiere ponerte á pleito y tomarte tu ropa, déjale también la capa;
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41Y á cualquiera que te cargare por una milla, ve con él dos.
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42Al que te pidiere, dale; y al que quisiere tomar de ti prestado, no se lo rehuses.
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43Oísteis que fué dicho: Amarás á tu prójimo, y aborrecerás á tu enemigo.
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44Mas yo os digo: Amad á vuestros enemigos, bendecid á los que os maldicen, haced bien á los que os aborrecen, y orad por los que os ultrajan y os persiguen;
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45Para que seáis hijos de vuestro Padre que está en los cielos: que hace que su sol salga sobre malos y buenos, y llueve sobre justos é injustos.
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46Porque si amareis á los que os aman, ¿qué recompensa tendréis? ¿no hacen también lo mismo los publicanos?
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47Y si abrazareis á vuestros hermanos solamente, ¿qué hacéis de más? ¿no hacen también así los Gentiles?
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48Sed, pues, vosotros perfectos, como vuestro Padre que está en los cielos es perfecto.
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.