San Mateo 27
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y VENIDA la mañana, entraron en consejo todos los príncipes de los sacerdotes, y los ancianos del pueblo, contra Jesús, para entregarle á muerte.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2Y le llevaron atado, y le entregaron á Poncio Pilato presidente.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Entonces Judas, el que le había entregado, viendo que era condenado, volvió arrepentido las treinta piezas de plata á los príncipes de los sacerdotes y á los ancianos,
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4Diciendo: Yo he pecado entregando la sangre inocente. Mas ellos dijeron: ¿Qué se nos da á nosotros? Viéras lo tú.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5Y arrojando las piezas de plata en el templo, partióse; y fué, y se ahorcó.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6Y los príncipes de los sacerdotes, tomando las piezas de plata, dijeron: No es lícito echarlas en el tesoro de los dones, porque es precio de sangre.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7Mas habido consejo, compraron con ellas el campo del alfarero, por sepultura para los extranjeros.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8Por lo cual fué llamado aquel campo, Campo de sangre, hasta el día de hoy.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Entonces se cumplió lo que fué dicho por el profeta Jeremías, que dijo: Y tomaron las treinta piezas de plata, precio del apreciado, que fué apreciado por los hijos de Israel;
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10Y las dieron para el campo del alfarero, como me ordenó el Señor.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Y Jesús estuvo delante del presidente; y el presidente le preguntó, diciendo: ¿Eres tú el Rey de los judíos? Y Jesús le dijo: Tú lo dices.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12Y siendo acusado por los príncipes de los sacerdotes, y por los ancianos, nada respondió.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Pilato entonces le dice: ¿No oyes cuántas cosas testifican contra ti?
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Y no le respondió ni una palabra; de tal manera que el presidente se maravillaba mucho.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Y en el día de la fiesta acostumbraba el presidente soltar al pueblo un preso, cual quisiesen.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16Y tenían entonces un preso famoso que se llamaba Barrabás.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17Y juntos ellos, les dijo Pilato: ¿Cuál queréis que os suelte? ¿á Barrabás, ó á Jesús que se dice el Cristo?
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Porque sabía que por envidia le habían entregado.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19Y estando él sentado en el tribunal, su mujer envió á él, diciendo: No tengas que ver con aquel justo; porque hoy he padecido muchas cosas en sueños por causa de él.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Mas los príncipes de los sacerdotes y los ancianos, persuadieron al pueblo que pidiese á Barrabás, y á Jesús matase.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21Y respondiendo el presidente les dijo: ¿Cuál de los dos queréis que os suelte? Y ellos dijeron: A Barrabás.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Pilato les dijo: ¿Qué pues haré de Jesús que se dice el Cristo? Dícenle todos: Sea crucificado.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Y el presidente les dijo: Pues ¿qué mal ha hecho? Mas ellos gritaban más, diciendo: Sea crucificado.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24Y viendo Pilato que nada adelantaba, antes se hacía más alboroto, tomando agua se lavó las manos delante del pueblo, diciendo: Inocente soy yo de la sangre de este justo: veréis lo vosotros.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25Y respondiendo todo el pueblo, dijo: Su sangre sea sobre nosotros, y sobre nuestros hijos.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Entonces les soltó á Barrabás: y habiendo azotado á Jesús, le entregó para ser crucificado.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Entonces los soldados del presidente llevaron á Jesús al pretorio, y juntaron á él toda la cuadrilla;
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28Y desnudándole, le echaron encima un manto de grana;
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29Y pusieron sobre su cabeza una corona tejida de espinas, y una caña en su mano derecha; é hincando la rodilla delante de él, le burlaban, diciendo: ¡Salve, Rey de los Judíos!
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30Y escupiendo en él, tomaron la caña, y le herían en la cabeza.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31Y después que le hubieron escarnecido, le desnudaron el manto, y le vistieron de sus vestidos, y le llevaron para crucificarle.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Y saliendo, hallaron á un Cireneo, que se llamaba Simón: á éste cargaron para que llevase su cruz.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33Y como llegaron al lugar que se llama Gólgotha, que es dicho, El lugar de la calavera,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34Le dieron á beber vinagre mezclado con hiel; y gustando, no quiso beber lo .
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Y después que le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes: para que se cumpliese lo que fué dicho por el profeta: Se repartieron mis vestidos, y sobre mi ropa echaron suertes.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36Y sentados le guardaban allí.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37Y pusieron sobre su cabeza su causa escrita: ESTE ES JESUS EL REY DE LOS JUDIOS.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Entonces crucificaron con él dos ladrones, uno á la derecha, y otro á la izquierda.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39Y los que pasaban, le decían injurias, meneando sus cabezas,
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40Y diciendo: Tú, el que derribas el templo, y en tres días lo reedificas, sálvate á ti mismo: si eres Hijo de Dios, desciende de la cruz.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41De esta manera también los príncipes de los sacerdotes, escarneciendo con los escribas y los Fariseos y los ancianos, decían:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42A otros salvó, á sí mismo no puede salvar: si es el Rey de Israel, descienda ahora de la cruz, y creeremos en él.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Confió en Dios: líbrele ahora si le quiere: porque ha dicho: Soy Hijo de Dios.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Lo mismo también le zaherían los ladrones que estaban crucificados con él.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Y desde la hora de sexta fueron tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora de nona.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46Y cerca de la hora de nona, Jesús exclamó con grande voz, diciendo: Eli, Eli, ¿lama sabachtani? Esto es: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47Y algunos de los que estaban allí, oyéndolo, decían: A Elías llama éste.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48Y luego, corriendo uno de ellos, tomó una esponja, y la hinchió de vinagre, y poniéndola en una caña, dábale de beber.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49Y los otros decían: Deja, veamos si viene Elías á librarle.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Mas Jesús, habiendo otra vez exclamado con grande voz, dió el espíritu.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51Y he aquí, el velo del templo se rompió en dos, de alto á bajo: y la tierra tembló, y las piedras se hendieron;
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52Y abriéronse los sepulcros, y muchos cuerpos de santos que habían dormido, se levantaron;
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53Y salidos de los sepulcros, después de su resurrección, vinieron á la santa ciudad, y aparecieron á muchos.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Y el centurión, y los que estaban con él guardando á Jesús, visto el terremoto, y las cosas que habían sido hechas, temieron en gran manera, diciendo: Verdaderamente Hijo de Dios era éste.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Y estaban allí muchas mujeres mirando de lejos, las cuales habían seguido de Galilea á Jesús, sirviéndole:
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56Entre las cuales estaban María Magdalena, y María la madre de Jacobo y de José, y la madre de los hijos de Zebedeo.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57Y como fué la tarde del día, vino un hombre rico de Arimatea, llamado José, el cual también había sido discípulo de Jesús.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58Este llegó á Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús: entonces Pilato mandó que se le diese el cuerpo.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59Y tomando José el cuerpo, lo envolvió en una sábana limpia,
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60Y lo puso en su sepulcro nuevo, que había labrado en la peña: y revuelta una grande piedra á la puerta del sepulcro, se fué.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Y estaban allí María Magdalena, y la otra María, sentadas delante del sepulcro.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62Y el siguiente día, que es después de la preparación, se juntaron los príncipes de los sacerdotes y los Fariseos á Pilato,
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63Diciendo: Señor, nos acordamos que aquel engañador dijo, viviendo aún: Después de tres días resucitaré.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64Manda, pues, que se asegure el sepulcro hasta el día tercero; porque no vengan sus discípulos de noche, y le hurten, y digan al pueblo: Resucitó de los muertos. Y será el postrer error peor que el primero.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Y Pilato les dijo: Tenéis una guardia: id, aseguradlo como sabéis.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Y yendo ellos, aseguraron el sepulcro, sellando la piedra, con la guardia.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.