Matouš 27
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A když bylo ráno, vešli v radu všickni přední kněží a starší lidu proti Ježíšovi, aby jej na smrt vydali.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2I svázavše jej, vedli, a vydali ho Pontskému Pilátovi hejtmanu.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Tedy vida Jidáš, zrádce jeho, že by odsouzen byl, želeje toho, navrátil zase třidceti stříbrných předním kněžím a starším,
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4Řka: Zhřešil jsem, zradiv krev nevinnou. Oni pak řekli: Co nám do toho? Ty viz.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5A on povrh ty stříbrné v chrámě, odšel pryč, a odšed, oběsil se.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6A přední kněží vzavše peníze, řekli: Neslušíť jich vložiti do pokladnice, nebo mzda krve jest.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7A poradivše se, koupili za ně pole to hrnčířovo, ku pohřebu poutníků.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8Protož nazváno jest pole to pole krve, až do dnešního dne.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9A tehdy naplnilo se povědění skrze Jeremiáše proroka řkoucího: A vzali třidceti stříbrných, mzdu ceněného, kterýž šacován byl od synů Izraelských,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10A dali je za pole hrnčířovo, jakož mi ustanovil Pán.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Ježíš pak stál před vladařem. A otázal se ho vladař, řka: Ty-li jsi ten král Židovský? Řekl jemu Ježíš: Ty pravíš.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12A když na něj přední kněží a starší žalovali, nic neodpověděl.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Tedy dí mu Pilát: Neslyšíš-li, kteraké věci proti tobě svědčí?
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Ale on neodpověděl jemu k žádnému slovu, takže se vladař tomu velmi divil.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Měl pak obyčej vladař v svátek propustiti lidu vězně jednoho, kteréhož by chtěli.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16I měli v ten čas vězně jednoho znamenitého, kterýž sloul Barabbáš.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17Protož když se lidé sešli, řekl: Kterého chcete, ať vám propustím? Barabbáše-li, čili Ježíše, jenž slove Kristus?
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Neboť věděl, že jej z závisti vydali.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19A když seděl na soudné stolici, poslala k němu žena jeho, řkuci: Nic neměj činiti s spravedlivým tímto, nebo jsem mnoho trpěla dnes ve snách pro něho.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Ale přední kněží a starší navedli lid, aby prosili za Barabbáše, Ježíše pak aby zahubili.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21I odpověděv vladař, řekl jim: Kterého chcete ze dvou, ať vám propustím? A oni řekli: Barabbáše.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Dí jim Pilát: Co pak učiním s Ježíšem, jenž slove Kristus? Řekli mu všickni: Ukřižován buď.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Vladař pak řekl: I což jest zlého učinil? Oni pak více volali, řkouce: Ukřižován buď.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24A vida Pilát, že by nic neprospěl, ale že by větší rozbroj byl, vzav vodu, umyl ruce před lidem, řka: Èist jsem já od krve spravedlivého tohoto. Vy vizte.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25A odpověděv všecken lid, řekl: Krev jeho na nás i na naše syny.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Tedy propustil jim Barabbáše, ale Ježíše zbičovav, vydal, aby byl ukřižován.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Tedy žoldnéři hejtmanovi, vzavše Ježíše do radného domu, shromáždili k němu všecku svou rotu.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28A svlékše jej, přiodíli ho pláštěm brunátným.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29A spletše korunu z trní, vstavili na hlavu jeho, a dali třtinu v pravou ruku jeho, a klekajíce před ním, posmívali se jemu, řkouce: Zdráv buď, ó králi Židovský.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30A plijíce na něho, brali třtinu a bili jej v hlavu.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31A když se mu naposmívali, svlékli s něho plášť, a oblékli jej v roucho jeho. I vedli ho, aby byl ukřižován.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32A vyšedše, nalezli člověka Cyrenenského, jménem Šimona. Toho přinutili, aby nesl kříž jeho.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33I přišedše na místo, kteréž slove Golgata, to jest popravné místo,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34Dali mu píti octa, smíšeného se žlučí. A okusiv ho, nechtěl píti.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Ukřižovavše pak jej, rozdělili roucha jeho, mecíce o ně los, aby se naplnilo povědění proroka, řkoucího: Rozdělili sobě roucho mé, a o můj oděv metali los.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36A sedíce, ostříhali ho tu.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37I vstavili nad hlavu jeho vinu jeho napsanou: Totoť jest Ježíš, ten král Židovský.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38I ukřižováni jsou s ním dva lotři, jeden na pravici a druhý na levici.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39Ti pak, kteříž chodili tudy, rouhali mu se, ukřivujíce hlav svých,
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40A říkajíce: Hej, ty jako rušíš chrám Boží a ve třech dnech jej zase vzděláváš, pomoziž sám sobě. Jsi-li Syn Boží, sestupiž s kříže.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Tak podobně i přední kněží posmívajíce se s zákoníky a staršími, pravili:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42Jiným pomáhal, sám sobě nemůž pomoci. Jestliže jest král Židovský, nechať nyní sstoupí s kříže, a uvěříme jemu.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Doufalť v Boha, nechať ho nyní vysvobodí, chce-liť mu; nebo pravil: Syn Boží jsem.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Takž také i lotři, kteříž byli s ním ukřižováni, utrhali jemu.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Od šesté pak hodiny tma se stala po vší té zemi až do hodiny deváté.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46A při hodině deváté zvolal Ježíš hlasem velikým, řka: Eli, Eli, lama zabachtani? To jest: Bože můj, Bože můj, proč jsi mne opustil?
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47A někteří z těch, jenž tu stáli, slyšíce, pravili, že Eliáše volá tento.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48A hned jeden z nich běžev, vzal houbu, naplnil ji octem a vloživ na tresť, dával jemu píti.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49Ale jiní pravili: Nech tak, pohledíme, přijde-li Eliáš, aby ho vysvobodil.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Ježíš pak opět volaje hlasem velikým, vypustil duši.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51A aj, opona chrámová roztrhla se na dvé, od vrchu až dolů, a země se třásla a skálé se pukalo,
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52A hrobové se otvírali, a mnohá těla zesnulých svatých vstala jsou.
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53A vyšedše z hrobů, po vzkříšení jeho přišli do svatého města a ukázali se mnohým.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Tedy centurio a ti, kteříž s ním byli, ostříhajíce Ježíše, vidouce zemětřesení a to, co se dálo, báli se velmi, řkouce: Jistě Syn Boží byl tento.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Byly také tu ženy mnohé, zdaleka se dívajíce, kteréž byly přišly za Ježíšem od Galilee, posluhujíce jemu,
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56Mezi nimiž byla Maria Magdaléna a Maria, matka Jakubova a Jozesova, a matka synů Zebedeových.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57A když byl večer, přišel jeden člověk bohatý od Arimatie, jménem Jozef, kterýž také byl učedlník Ježíšův.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58Ten přistoupil ku Pilátovi a prosil za tělo Ježíšovo. Tedy Pilát rozkázal dáti tělo.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59A vzav tělo Ježíšovo Jozef, obvinul je v plátno čisté,
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60A vložil do svého nového hrobu, kterýž byl vytesal v skále; a přivaliv kámen veliký ke dveřům hrobovým, odšel.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61A byla tu Maria Magdaléna a druhá Maria, sedíce naproti hrobu.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62Druhého pak dne, kterýž byl po velikém pátku, sešli se přední kněží a farizeové ku Pilátovi,
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63Řkouce: Pane, rozpomenuli jsme se, že ten svůdce řekl, ještě živ jsa: Po třech dnech vstanu.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64Rozkažiž tedy ostříhati hrobu až do třetího dne, ať by snad učedlníci jeho, přijdouce v noci, neukradli ho, a řekli by lidu: Vstalť jest z mrtvých. I budeť poslední blud horší nežli první.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Řekl jim Pilát: Máte stráž; jděte, ostříhejte, jakž víte.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66A oni šedše, osadili hrob strážnými, zapečetivše kámen.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.