Evangelo Di S. Matteo 27
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1POI, venuta la mattina, tutti i principali sacerdoti, e gli anziani del popolo, tenner consiglio contro a Gesù per farlo morire.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2E, legatolo, lo menarono, e misero nelle mani di Ponzio Pilato governatore.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Allora Giuda, che l'avea tradito, vedendo ch'egli era stato condannato, si pentì, e tornò i trenta sicli d'argento a' principali sacerdoti, ed agli anziani, dicendo:
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4Io ho peccato, tradendo il sangue innocente. Ma essi dissero: Che tocca questo a noi? pensavi tu.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5Ed egli, gettati i sicli d'argento nel tempio, si ritrasse, e se ne andò, e si strangolò.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6E i principali sacerdoti presero quei denari, e dissero: Ei non è lecito di metterli nel tesoro del tempio; poichè sono prezzo di sangue.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7E, preso consiglio, comperarono di quelli il campo del vasellaio, per luogo di sepoltura agli stranieri.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8Perciò, quel campo è stato, infino al dì d'oggi, chiamato: Campo di sangue.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Allora si adempiè ciò che fu detto dal profeta Geremia, dicendo: Ed io presi i trenta sicli d'argento, il prezzo di colui che è stato apprezzato, il quale hanno apprezzato d'infra i figliuoli d'Israele;
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10e li diedi, per comperare il campo del vasellaio, secondo che il Signore mi avea ordinato.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11OR Gesù comparve davanti al governatore; e il governatore lo domandò, dicendo: Sei tu il Re de' Giudei? E Gesù gli disse: Tu il dici.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12Ed essendo egli accusato da' principali sacerdoti, e dagli anziani, non rispose nulla.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Allora Pilato gli disse: Non odi tu quante cose testimoniano contro a te?
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Ma egli non gli rispose a nulla; talchè il governatore si maravigliava grandemente.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Or il governatore soleva ogni festa liberare un prigione alla moltitudine, quale ella voleva.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16E allora aveano un prigione segnalato, detto Barabba.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17Essendo essi adunque raunati, Pilato disse loro: Qual volete che io vi liberi, Barabba ovvero Gesù, detto Cristo?
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Perciocchè egli sapeva che glielo aveano messo nelle mani per invidia.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19(Ora, sedendo egli in sul tribunale, la sua moglie gli mandò a dire: Non aver da far nulla con quel giusto, perciocchè io ho sofferto oggi molto per lui in sogno).
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Ma i principali sacerdoti, e gli anziani, persuasero le turbe che chiedessero Barabba, e che facessero morir Gesù.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21E il governatore, replicando, disse loro: Qual de' due volete che io vi liberi? Ed essi dissero: Barabba.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Pilato disse loro: Che farò dunque di Gesù, detto Cristo? Tutti gli dissero: Sia crocifisso.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23E il governatore disse: Ma pure che male ha egli fatto? Ed essi vie più gridavano, dicendo: Sia crocifisso.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24E Pilato, vedendo che non profittava nulla, anzi, che si sollevava un tumulto, prese dell'acqua, e si lavò le mani nel cospetto della moltitudine, dicendo: Io sono innocente del sangue di questo giusto; pensatevi voi.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25E tutto il popolo, rispondendo, disse: Sia il suo sangue sopra noi, e sopra i nostri figliuoli.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Allora egli liberò loro Barabba; e dopo aver flagellato Gesù, lo diede loro nelle mani, acciocchè fosse crocifisso.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Allora i soldati del governatore, avendo tratto Gesù dentro al pretorio, raunarono attorno a lui tutta la schiera.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28E, spogliatolo, gli misero attorno un saio di scarlatto.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29E, contesta una corona di spine, gliela misero sopra il capo, ed una canna nella man destra; e, inginocchiatiglisi davanti, lo beffavano, dicendo: Ben ti sia, o Re de' Giudei.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30Poi, sputatogli addosso, presero la canna, e gliene percotevano il capo.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31E, dopo che l'ebbero schernito, lo spogliarono di quel saio, e lo rivestirono de' suoi vestimenti; poi lo menarono a crocifiggere.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32ORA, uscendo, trovarono un Cireneo, chiamato per nome Simone, il quale angariarono a portar la croce di Gesù.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33E, venuti nel luogo detto Golgota, che vuol dire: Il luogo del teschio;
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34gli diedero a bere dell'aceto mescolato con fiele; ma egli avendolo gustato, non volle berne.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Poi, avendolo crocifisso, spartirono i suoi vestimenti, tirando la sorte; acciocchè fosse adempiuto ciò che fu detto dal profeta: Hanno spartiti fra loro i miei vestimenti, ed hanno tratta la sorte sopra la mia veste.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36E, postisi a sedere, lo guardavano quivi.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37Gli posero ancora, di sopra al capo, il maleficio che gli era apposto, scritto in questa maniera: COSTUI È GESÙ, IL RE DE' GIUDEI.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Allora furono crocifissi con lui due ladroni: l'uno a destra, l'altro a sinistra.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39E coloro che passavano ivi presso, l'ingiuriavano, scotendo il capo; e dicendo:
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40Tu che disfai il tempio, e in tre giorni lo riedifichi, salva te stesso; se sei Figliuolo di Dio, scendi giù di croce.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Simigliantemente ancora i principali sacerdoti, con gli Scribi, e gli anziani, e Farisei, facendosi beffe, dicevano:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42Egli ha salvati gli altri, e non può salvare sè stesso; se egli è il re d'Israele, scenda ora giù di croce, e noi crederemo in lui.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Egli si è confidato in Dio; liberilo ora, se pur lo gradisce; poichè egli ha detto: Io son Figliuolo di Dio.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Lo stesso gli rimproveravano ancora i ladroni, ch'erano stati crocifissi con lui.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Ora, dalle sei ore si fecero tenebre sopra tutta la terra, insino alle nove.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46E intorno alle nove, Gesù gridò con gran voce, dicendo: Eli, Eli, lamma sabactani? cioè: Dio mio, Dio mio, perchè mi hai lasciato?
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47Ed alcuni di coloro ch'erano ivi presenti, udito ciò , dicevano: Costui chiama Elia.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48E in quello stante un di loro corse, e prese una spugna, e l'empiè d'aceto; e messala intorno ad una canna, gli diè da bere.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49E gli altri dicevano: Lascia, vediamo se Elia verrà a salvarlo.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50E Gesù, avendo di nuovo gridato con gran voce, rendè lo spirito.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51Ed ecco, la cortina del tempio si fendè in due, da cima a fondo; e la terra tremò, e le pietre si schiantarono;
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52e i monumenti furono aperti e molti corpi de' santi, che dormivano, risuscitarono.
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53E quelli, essendo usciti de' monumenti dopo la risurrezion di Gesù, entrarono nella santa città, ed apparvero a molti.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Ora il centurione, e coloro ch' erano con lui, guardando Gesù, veduto il tremoto, e le cose avvenute, temettero grandemente, dicendo: Veramente costui era Figliuol di Dio.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Or quivi erano molte donne, riguardando da lontano, le quali aveano seguitato Gesù da Galilea, ministrandogli;
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56fra le quali era Maria Maddalena, e Maria madre di Giacomo e di Iose; e la madre de' figliuoli di Zebedeo.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57POI, in su la sera, venne un uomo ricco di Arimatea, chiamato per nome Giuseppe, il quale era stato anch'egli discepolo di Gesù.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58Costui venne a Pilato, e chiese il corpo di Gesù. Allora Pilato comandò che il corpo gli fosse reso.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59E Giuseppe, preso il corpo, lo involse in un lenzuolo netto.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60E lo pose nel suo monumento nuovo, il quale egli avea fatto tagliar nella roccia; ed avendo rotolato una gran pietra in su l'apertura del monumento, se ne andò.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Or Maria Maddalena, e l'altra Maria, erano quivi, sedendo di rincontro al sepolcro.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62E il giorno seguente, ch'era il giorno d'appresso la preparazione, i principali sacerdoti, e i Farisei si raunarono appresso di Pilato,
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63dicendo: Signore, ei ci ricorda che quel seduttore, mentre viveva ancora, disse: Io risusciterò infra tre giorni.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64Ordina adunque che il sepolcro sia sicuramente guardato, fino al terzo giorno; che talora i suoi discepoli non vengano di notte, e nol rubino, e dicano al popolo: Egli è risuscitato dai morti; onde l'ultimo inganno sia peggiore del primiero.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Ma Pilato disse loro: Voi avete la guardia; andate, assicurate lo come l'intendete.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Essi adunque, andati, assicurarono il sepolcro, suggellando la pietra, oltre la guardia.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.