Evangelo Di S. Matteo 22
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1E GESÙ, messosi a parlare, da capo ragionò loro in parabole, dicendo:
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2Il regno de' cieli è simile ad un re, il qual fece le nozze al suo figliuolo.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3E mandò i suoi servitori a chiamar gl'invitati alle nozze, ma essi non vollero venire.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Di nuovo mandò altri servitori, dicendo: Dite agl'invitati: Ecco, io ho apparecchiato il mio desinare, i miei giovenchi, e i miei animali ingrassati sono ammazzati, ed ogni cosa è apparecchiata; venite alle nozze.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Ma essi non curando sene , se ne andarono, chi alla sua possessione, chi alla sua mercatanzia.
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6E gli altri, presi i suoi servitori, li oltraggiarono ed uccisero.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7E quel re, udito ciò, si adirò, e mandò i suoi eserciti, e distrusse que' micidiali, ed arse la lor città.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Allora egli disse a' suoi servitori: Ben son le nozze apparecchiate, ma i convitati non n'erano degni.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9Andate adunque in su i capi delle strade, e chiamate alle nozze chiunque troverete.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10E quei servitori, usciti in su le strade, raunarono tutti coloro che trovarono, cattivi e buoni, e il luogo del le nozze fu ripieno di persone ch'erano a tavola.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Or il re, entrato per vedere quei che erano a tavola, vide quivi un uomo che non era vestito di vestimento da nozze.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12E gli disse: Amico, come sei entrato qua, senza aver vestimento da nozze? E colui ebbe la bocca chiusa.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Allora il re disse a' servitori: Legategli le mani e i piedi, e toglietelo, e gettatelo nelle tenebre di fuori. Ivi sarà il pianto, e lo stridor dei denti.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14Perciocchè molti son chiamati, ma pochi eletti.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15ALLORA i Farisei andarono, e tenner consiglio come lo sorprenderebbero in fallo nelle sue parole.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16E gli mandarono i lor discepoli, con gli Erodiani, a dirgli: Maestro, noi sappiamo che tu sei verace, e che insegni la via di Dio in verità, e che non ti curi d'alcuno; perciocchè tu non riguardi alla qualità delle persone degli uomini.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17Dicci adunque: Che ti par egli? È egli lecito di dare il censo a Cesare, o no?
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18E Gesù, riconosciuta la lor malizia, disse: Perchè mi tentate, o ipocriti?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19Mostratemi la moneta del censo. Ed essi gli porsero un denaro.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Ed egli disse loro: Di chi è questa figura, e questa soprascritta?
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21Essi gli dissero: Di Cesare. Allora egli disse loro: Rendete dunque a Cesare le cose che appartengono a Cesare, e a Dio le cose che appartengono a Dio.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22Ed essi, udito ciò , si maravigliarono, e, lasciatolo, se ne andarono.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23IN quell'istesso giorno vennero a lui i Sadducei, i quali dicono che non vi è risurrezione, e lo domandarono, dicendo:
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24Maestro, Mosè ha detto: Se alcuno muore senza figliuoli, sposi il suo fratello per ragione d'affinità la moglie di esso, e susciti progenie al suo fratello.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Or appo noi vi erano sette fratelli; e il primo, avendo sposata moglie, morì; e, non avendo progenie, lasciò la sua moglie al suo fratello.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26Simigliantemente ancora il secondo, e il terzo, fino a tutti e sette.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27Ora, dopo tutti, morì anche la donna.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28Nella risurrezione adunque, di cui d'infra i sette sarà ella moglie? poichè tutti l'hanno avuta.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Ma Gesù, rispondendo, disse loro: Voi errate, non intendendo le Scritture, nè la potenza di Dio.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30Perciocchè nella risurrezione non si prendono, nè si dànno mogli; anzi gli uomini son nel cielo come angeli di Dio.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31E quant'è alla risurrezione de' morti, non avete voi letto ciò che vi fu detto da Dio, quando disse:
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32Io son l'Iddio d'Abrahamo, e l'Iddio d'Isacco, e l'Iddio di Giacobbe? Iddio non è l'Iddio de' morti, ma de' viventi.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33E le turbe, udite queste cose, stupivano della sua dottrina.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34ED i Farisei, udito ch'egli avea chiusa la bocca a' Sadducei, si raunarono insieme.
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35E un dottor della legge lo domandò, tentandolo, e dicendo:
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36Maestro, quale è il maggior comandamento della legge?
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37E Gesù gli disse: Ama il Signore Iddio tuo con tutto il tuo cuore, e con tutta l'anima tua, e con tutta la mente tua.
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38Quest'è il primo, e il gran comandamento.
38Се перва й велика заповідь.
39E il secondo, simile ad esso, è: Ama il tuo prossimo come te stesso.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40Da questi due comandamenti dipendono tutta la legge, ed i profeti.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41ED essendo i Farisei raunati, Gesù domandò loro, dicendo:
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42Che vi par egli del Cristo? di chi è egli figliuolo? Essi gli dicono: Di Davide.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43Egli disse loro: Come adunque Davide lo chiama egli in ispirito Signore, dicendo:
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra, finchè io abbia posti i tuoi nemici per iscannello de' tuoi piedi?
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45Se dunque Davide lo chiama Signore, come è egli suo figliuolo?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46E niuno poteva rispondergli nulla; niuno eziandio ardì più, da quel dì innanzi, fargli alcuna domanda.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.