Matthieu 22
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Translation
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jezuz o komz, a lavaras a-nevez dezho dre barabolennoù:
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2Rouantelezh an neñvoù a zo heñvel ouzh ur roue hag a reas ur goan-eured evit e vab.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3Kas a reas e vevelien da c'hervel ar re a oa bet pedet d'an eured; met ne felle ket dezho dont.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Kas a reas adarre mevelien all, en ur lavarout: Lavarit d'ar re a zo bet pedet: Setu, va lein am eus fichet, lazhet em eus va ejened ha va loened lard, pep tra a zo prest, deuit d'an eured.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Met ne rejont van ebet ouzh kement-se, hag ez ejont, unan d'e bark, unan all d'e genwerzh,
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6ha re all a grogas en e vevelien, o gwallgasas hag o lazhas.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7Ar roue a yeas droug ennañ, hag o vezañ kaset e soudarded, e lakaas da vervel al lazherien-se, hag e tevas o c'hêr.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Neuze e lavaras d'e vevelien: An eured a zo prest, met ar re a oa bet pedet dezhi ne oant ket din anezhi.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9It eta er c'hroazhentoù, ha galvit d'an eured an holl re a gavot.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10E vevelien, o vezañ aet dre an hentoù, a zastumas kement a gavjont, mat ha fall, ha sal an eured a voe leuniet gant tud ouzh taol.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Ar roue, o vezañ deuet evit gwelout ar re a oa ouzh taol, a welas eno un den n'en devoa ket gwisket un dilhad eured.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12Lavarout a reas dezhañ: Va mignon, penaos out deuet amañ hep kaout un dilhad eured? Eñ a chomas mut.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Neuze ar roue a lavaras d'ar vevelien: Ereit e zaouarn hag e dreid, ha taolit eñ en deñvalijenn a-ziavaez, e-lec'h ma vo goueladegoù ha grigoñsadegoù-dent.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14Rak kalz a zo galvet, met nebeut a zo dibabet.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15Neuze ar farizianed a yeas d'en em guzuliañ war an doare d'e dapout en e gomzoù.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16Kas a rejont d'e gavout o diskibien gant an herodianed, da lavarout dezhañ: Mestr, gouzout a reomp penaos out gwirion ha penaos e kelennez hent Doue hervez ar wirionez, hep ober van eus den ebet, rak ne sellez ket ouzh diavaez an dud.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17Lavar deomp eta petra a soñjez: Ha dleet eo paeañ ar gwir da Gezar, pe n'eo ket?
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18Met Jezuz, oc'h anavezout o fallentez, a lavaras dezho: Perak e temptit ac'hanon, pilpouzed?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19Diskouezit din ar moneiz ma vez paeet ar gwir gantañ. Hag e rojont dezhañ un diner.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Goulenn a reas outo: Eus piv eo ar skeud hag ar skrid-mañ?
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21Int a lavaras dezhañ: Eus Kezar. Neuze e lavaras dezho: Roit eta da Gezar ar pezh a zo da Gezar, ha da Zoue ar pezh a zo da Zoue.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22Souezhet eus ar pezh a glevjont, e lezjont anezhañ hag ez ejont kuit.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23An hevelep devezh, ar sadukeiz, hag a lavar n'eus ket a adsavidigezh a varv, a zeuas da gavout Jezuz, hag a reas outañ ar goulenn-mañ:
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24Mestr, Moizez en deus lavaret: Mar marv unan bennak hep bugale, e vreur a zimezo d'e intañvez, evit sevel lignez d'e vreur.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Bez' e oa en hon touez seizh breur. An hini kentañ a zimezas hag a varvas; hag evel n'en devoa ket a vugale, e lezas e wreg d'e vreur.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26En hevelep doare e c'hoarvezas gant an eil, an trede, betek ar seizhvet.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27Ha d'an diwezhañ-holl, ar wreg a varvas ivez.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28Da behini ar seizh-se e vo gwreg, en adsavidigezh a varv? Rak eo bet dezho holl.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Jezuz, a respontas dezho: En dallentez oc'h, dre n'anavezit ket ar Skriturioù, na galloud Doue.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30Rak en adsavidigezh a varv, ar wazed n'o devo ket a wragez, nag ar gwragez a ezhec'h, met bez' e vint evel aeled Doue en neñv.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31Met diwar-benn an adsavidigezh a varv, ha n'hoc'h eus ket lennet ar pezh en deus Doue lavaret deoc'h:
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32Me eo Doue Abraham, Doue Izaak, ha Doue Jakob? Doue n'eo ket Doue ar re varv, met Doue ar re vev.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33Ar bobl a selaoue, hag a voe souezhet gant kelennadurezh Jezuz.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34Ar farizianed, o vezañ klevet penaos en devoa lakaet da devel ar sadukeiz, en em zastumas,
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35hag unan anezho, doktor eus al lezenn, a reas ar goulenn-mañ outañ, evit e demptañ:
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36Mestr, pehini eo ar brasañ gourc'hemenn eus al lezenn?
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37Jezuz a respontas dezhañ: Karout a ri an Aotrou da Zoue, eus da holl galon, eus da holl ene, hag eus da holl soñj.
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38Hennezh eo ar c'hentañ hag ar brasañ eus ar gourc'hemennoù.
38Се перва й велика заповідь.
39Ha setu an eil a zo heñvel outañ: Karout a ri da nesañ eveldout da-unan.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40Eus an daou c'hourc'hemenn-se, e talc'h an holl lezenn hag ar brofeded.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41Evel ma oa ar farizianed en em zastumet, Jezuz a reas ur goulenn outo,
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42o lavarout: Petra a soñjit eus ar C'hrist? Da biv eo mab? Int a lavaras dezhañ: Da Zavid.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43Jezuz a lavaras dezho: Penaos eta e c'halv David anezhañ, dre ar Spered, e Aotrou, pa lavar:
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44An Aotrou en deus lavaret da'm Aotrou: Azez a-zehou din, betek ma em bo graet eus da enebourien ur skabell dindan da dreid.
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45Mar galv eta David e-unan anezhañ Aotrou, penaos eo-eñ e vab?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46Ha den ne c'hellas respont ur ger dezhañ. Adalek an deiz-se, hini ne gredas mui ober goulenn ebet outañ.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.