Matthäus 22
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Und Jesus antwortete und redete abermals durch Gleichnisse zu ihnen und sprach:
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2Das Himmelreich ist gleich einem Könige, der seinem Sohn Hochzeit machte.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3Und sandte seine Knechte aus, daß sie die Gäste zur Hochzeit riefen; und sie wollten nicht kommen.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Abermals sandte er andere Knechte aus und sprach: Sagt den Gästen: Siehe, meine Mahlzeit habe ich bereitet, meine Ochsen und mein Mastvieh ist geschlachtet und alles ist bereit; kommt zur Hochzeit!
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Aber sie verachteten das und gingen hin, einer auf seinen Acker, der andere zu seiner Hantierung;
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6etliche griffen seine Knechte, höhnten sie und töteten sie.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7Da das der König hörte, ward er zornig und schickte seine Heere aus und brachte diese Mörder um und zündete ihre Stadt an.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Da sprach er zu seinen Knechten: Die Hochzeit ist zwar bereit, aber die Gäste waren's nicht wert.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9Darum gehet hin auf die Straßen und ladet zur Hochzeit, wen ihr findet.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10Und die Knechte gingen aus auf die Straßen und brachten zusammen, wen sie fanden, Böse und Gute; und die Tische wurden alle voll.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Da ging der König hinein, die Gäste zu besehen, und sah allda einen Menschen, der hatte kein hochzeitlich Kleid an;
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12und er sprach zu ihm: Freund, wie bist du hereingekommen und hast doch kein hochzeitlich Kleid an? Er aber verstummte.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Da sprach der König zu seinen Dienern: Bindet ihm Hände und Füße und werfet ihn in die Finsternis hinaus! da wird sein Heulen und Zähneklappen.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14Denn viele sind berufen, aber wenige sind auserwählt.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15Da gingen die Pharisäer hin und hielten einen Rat, wie sie ihn fingen in seiner Rede.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16Und sandten zu ihm ihre Jünger samt des Herodes Dienern. Und sie sprachen: Meister, wir wissen, daß du wahrhaftig bist und lehrst den Weg Gottes recht und du fragst nach niemand; denn du achtest nicht das Ansehen der Menschen.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17Darum sage uns, was dünkt dich: Ist's recht, daß man dem Kaiser den Zins gebe, oder nicht?
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18Da nun Jesus merkte ihre Schalkheit, sprach er: Ihr Heuchler, was versucht ihr mich?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19Weiset mir die Zinsmünze! Und sie reichten ihm einen Groschen dar.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Und er sprach zu ihnen: Wes ist das Bild und die Überschrift?
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21Sie sprachen zu ihm: Des Kaisers. Da sprach er zu ihnen: So gebet dem Kaiser, was des Kaisers ist, und Gott, was Gottes ist!
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22Da sie das hörten, verwunderten sie sich und ließen ihn und gingen davon.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23An dem Tage traten zu ihm die Sadduzäer, die da halten, es sei kein Auferstehen, und fragten ihn
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24und sprachen: Meister, Mose hat gesagt: So einer stirbt und hat nicht Kinder, so soll sein Bruder sein Weib freien und seinem Bruder Samen erwecken.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Nun sind bei uns gewesen sieben Brüder. Der erste freite und starb; und dieweil er nicht Samen hatte, ließ er sein Weib seinem Bruder;
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26desgleichen der andere und der dritte bis an den siebenten.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27Zuletzt nach allen starb auch das Weib.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28Nun in der Auferstehung, wes Weib wird sie sein unter den sieben? Sie haben sie ja alle gehabt.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Jesus aber antwortete und sprach zu ihnen: Ihr irrt und wisset die Schrift nicht, noch die Kraft Gottes.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30In der Auferstehung werden sie weder freien noch sich freien lassen, sondern sie sind gleichwie die Engel Gottes im Himmel.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31Habt ihr nicht gelesen von der Toten Auferstehung, was euch gesagt ist von Gott, der da spricht:
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32“Ich bin der Gott Abrahams und der Gott Isaaks und der Gott Jakobs”? Gott aber ist nicht ein Gott der Toten, sondern der Lebendigen.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33Und da solches das Volk hörte, entsetzten sie sich über seine Lehre.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34Da aber die Pharisäer hörten, wie er den Sadduzäern das Maul gestopft hatte, versammelten sie sich.
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35Und einer unter ihnen, ein Schriftgelehrter, versuchte ihn und sprach:
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36Meister, welches ist das vornehmste Gebot im Gesetz?
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37Jesus aber sprach zu ihm: “Du sollst lieben Gott, deinen HERRN, von ganzem Herzen, von ganzer Seele und von ganzem Gemüte.”
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38Dies ist das vornehmste und größte Gebot.
38Се перва й велика заповідь.
39Das andere aber ist ihm gleich; Du sollst deinen Nächsten lieben wie dich selbst.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40In diesen zwei Geboten hängt das ganze Gesetz und die Propheten.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41Da nun die Pharisäer beieinander waren, fragte sie Jesus
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42und sprach: Wie dünkt euch um Christus? wes Sohn ist er? Sie sprachen: Davids.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43Er sprach zu ihnen: Wie nennt ihn denn David im Geist einen Herrn, da er sagt:
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44“Der HERR hat gesagt zu meinem Herrn: Setze dich zu meiner Rechten, bis daß ich lege deine Feinde zum Schemel deiner Füße”?
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45So nun David ihn einen Herrn nennt, wie ist er denn sein Sohn?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46Und niemand konnte ihm ein Wort antworten, und wagte auch niemand von dem Tage an hinfort, ihn zu fragen.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.