Matthäus 27
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Des Morgens aber hielten alle Hohenpriester und die Ältesten des Volks einen Rat über Jesus, daß sie ihn töteten.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2Und banden ihn, führten ihn hin und überantworteten ihn dem Landpfleger Pontius Pilatus.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Da das sah Judas, der ihn verraten hatte, daß er verdammt war zum Tode, gereute es ihn, und brachte wieder die dreißig Silberlinge den Hohenpriestern und den Ältesten
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4und sprach: Ich habe übel getan, daß ich unschuldig Blut verraten habe.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5Sie sprachen: Was geht uns das an? Da siehe du zu! Und er warf die Silberlinge in den Tempel, hob sich davon, ging hin und erhängte sich selbst.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6Aber die Hohenpriester nahmen die Silberlinge und sprachen: Es taugt nicht, daß wir sie in den Gotteskasten legen, denn es ist Blutgeld.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7Sie hielten aber einen Rat und kauften den Töpfersacker darum zum Begräbnis der Pilger.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8Daher ist dieser Acker genannt der Blutacker bis auf den heutigen Tag.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Da ist erfüllt, was gesagt ist durch den Propheten Jeremia, da er spricht: “Sie haben genommen dreißig Silberlinge, damit bezahlt war der Verkaufte, welchen sie kauften von den Kindern Israel,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10und haben sie gegeben um den Töpfersacker, wie mir der HERR befohlen hat.”
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Jesus aber stand vor dem Landpfleger; und der Landpfleger fragte ihn und sprach: Bist du der Juden König? Jesus aber sprach zu ihm: Du sagst es.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12Und da er verklagt ward von den Hohenpriestern und Ältesten, antwortete er nicht.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Da sprach Pilatus zu ihm: Hörst du nicht, wie hart sie dich verklagen?
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Und er antwortete ihm nicht auf ein Wort, also daß der Landpfleger sich verwunderte.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Auf das Fest aber hatte der Landpfleger die Gewohnheit, dem Volk einen Gefangenen loszugeben, welchen sie wollten.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16Er hatte aber zu der Zeit einen Gefangenen, einen sonderlichen vor anderen, der hieß Barabbas.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17Und da sie versammelt waren, sprach Pilatus zu ihnen: Welchen wollt ihr, daß ich euch losgebe? Barabbas oder Jesus, von dem gesagt wird, er sei Christus?
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Denn er wußte wohl, daß sie ihn aus Neid überantwortet hatten.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19Und da er auf dem Richtstuhl saß, schickte sein Weib zu ihm und ließ ihm sagen: Habe du nichts zu schaffen mit diesem Gerechten; ich habe heute viel erlitten im Traum seinetwegen.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Aber die Hohenpriester und die Ältesten überredeten das Volk, daß sie um Barabbas bitten sollten und Jesus umbrächten.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21Da antwortete nun der Landpfleger und sprach zu ihnen: Welchen wollt ihr unter diesen zweien, den ich euch soll losgeben? Sie sprachen: Barabbas.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Pilatus sprach zu ihnen: Was soll ich denn machen mit Jesus, von dem gesagt wird er sei Christus? Sie sprachen alle: Laß ihn kreuzigen!
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Der Landpfleger sagte: Was hat er denn Übles getan? Sie schrieen aber noch mehr und sprachen: Laß ihn kreuzigen!
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24Da aber Pilatus sah, daß er nichts schaffte, sondern daß ein viel größer Getümmel ward, nahm er Wasser und wusch die Hände vor dem Volk und sprach: Ich bin unschuldig an dem Blut dieses Gerechten, sehet ihr zu!
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25Da antwortete das ganze Volk und sprach: Sein Blut komme über uns und unsere Kinder.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Da gab er ihnen Barabbas los; aber Jesus ließ er geißeln und überantwortete ihn, daß er gekreuzigt würde.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Da nahmen die Kriegsknechte des Landpflegers Jesus zu sich in das Richthaus und sammelten über ihn die ganze Schar
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28und zogen ihn aus und legten ihm einen Purpurmantel an
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29und flochten eine Dornenkrone und setzten sie auf sein Haupt und ein Rohr in seine rechte Hand und beugten die Kniee vor ihm und verspotteten ihn und sprachen: Gegrüßet seist du, der Juden König!
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30und spieen ihn an und nahmen das Rohr und schlugen damit sein Haupt.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31Und da sie ihn verspottet hatten, zogen sie ihm seine Kleider an und führten ihn hin, daß sie ihn kreuzigten.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Und indem sie hinausgingen, fanden sie einen Menschen von Kyrene mit Namen Simon; den zwangen sie, daß er ihm sein Kreuz trug.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33Und da sie an die Stätte kamen mit Namen Golgatha, das ist verdeutscht Schädelstätte,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34gaben sie ihm Essig zu trinken mit Galle vermischt; und da er's schmeckte, wollte er nicht trinken.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Da sie ihn aber gekreuzigt hatten, teilten sie seine Kleider und warfen das Los darum, auf daß erfüllet würde, was gesagt ist durch den Propheten: “Sie haben meine Kleider unter sich geteilt, und über mein Gewand haben sie das Los geworfen.”
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36Und sie saßen allda und hüteten sein.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37Und oben zu seinen Häupten setzten sie die Ursache seines Todes, und war geschrieben: Dies ist Jesus, der Juden König.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Und da wurden zwei Mörder mit ihm gekreuzigt, einer zur Rechten und einer zur Linken.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39Die aber vorübergingen, lästerten ihn und schüttelten ihre Köpfe
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40und sprachen: Der du den Tempel Gottes zerbrichst und baust ihn in drei Tagen, hilf dir selber! Bist du Gottes Sohn, so steig herab von Kreuz.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Desgleichen auch die Hohenpriester spotteten sein samt den Schriftgelehrten und Ältesten und sprachen:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42Andern hat er geholfen, und kann sich selber nicht helfen. Ist er der König Israels, so steige er nun vom Kreuz, so wollen wir ihm glauben.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Er hat Gott vertraut; der erlöse ihn nun, hat er Lust zu ihm; denn er hat gesagt: Ich bin Gottes Sohn.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Desgleichen schmähten ihn auch die Mörder, die mit ihm gekreuzigt waren.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Und von der sechsten Stunde an ward eine Finsternis über das ganze Land bis zu der neunten Stunde.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46Und um die neunte Stunde schrie Jesus laut und sprach: Eli, Eli, lama asabthani? das heißt: Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen?
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47Etliche aber, die dastanden, da sie das hörten, sprachen sie: Der ruft den Elia.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48Und alsbald lief einer unter ihnen, nahm einen Schwamm und füllte ihn mit Essig und steckte ihn an ein Rohr und tränkte ihn.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49Die andern aber sprachen: Halt, laß sehen, ob Elia komme und ihm helfe.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Aber Jesus schrie abermals laut und verschied.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51Und siehe da, der Vorhang im Tempel zerriß in zwei Stücke von obenan bis untenaus.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52Und die Erde erbebte, und die Felsen zerrissen, die Gräber taten sich auf, und standen auf viele Leiber der Heiligen, die da schliefen,
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53und gingen aus den Gräbern nach seiner Auferstehung und kamen in die heilige Stadt und erschienen vielen.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Aber der Hauptmann und die bei ihm waren und bewahrten Jesus, da sie sahen das Erdbeben und was da geschah, erschraken sie sehr und sprachen: Wahrlich dieser ist Gottes Sohn gewesen!
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Und es waren viele Weiber da, die von ferne zusahen, die da Jesus waren nachgefolgt aus Galiläa und hatten ihm gedient;
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56unter welchen war Maria Magdalena und Maria, die Mutter der Kinder des Zebedäus.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57Am Abend aber kam ein reicher Mann von Arimathia, der hieß Joseph, welcher auch ein Jünger Jesu war.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58Der ging zu Pilatus und bat ihn um den Leib Jesus. Da befahl Pilatus man sollte ihm ihn geben.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59Und Joseph nahm den Leib und wickelte ihn in eine reine Leinwand
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60und legte ihn in sein eigenes Grab, welches er hatte lassen in einen Fels hauen, und wälzte einen großen Stein vor die Tür des Grabes und ging davon.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Es war aber allda Maria Magdalena und die andere Maria, die setzten sich gegen das Grab.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62Des andern Tages, der da folgt nach dem Rüsttage, kamen die Hohenpriester und Pharisäer sämtlich zu Pilatus
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63und sprachen: Herr, wir haben gedacht, daß dieser Verführer sprach, da er noch lebte: Ich will nach drei Tagen auferstehen.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64Darum befiehl, daß man das Grab verwahre bis an den dritten Tag, auf daß nicht seine Jünger kommen und stehlen ihn und sagen dem Volk: Er ist auferstanden von den Toten, und werde der letzte Betrug ärger denn der erste.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Pilatus sprach zu ihnen: Da habt ihr die Hüter; gehet hin und verwahret, wie ihr wisset.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Sie gingen hin und verwahrten das Grab mit Hütern und versiegelten den Stein.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.