Mateus 27
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Quando amanheceu, todos os principais sacerdotes e os anciãos do povo entraram em conselho contra Jesus para matá-lo.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2Eles o amarraram, o levaram e o entregaram a Pôncio Pilatos, o governador.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Então Judas, que o traiu, ao ver que Jesus fora condenado, sentiu remorso e devolveu as trinta moedas de prata aos principais sacerdotes e aos anciãos,
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4dizendo: “Pequei, pois traí sangue inocente.” Mas eles disseram: “O que isso nos importa? Isso é com você.”
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5Ele jogou as moedas de prata no santuário e saiu. Então foi e enforcou-se.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6Os principais sacerdotes pegaram as moedas de prata e disseram: “Não é lícito colocá-las no tesouro, pois é preço de sangue.”
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7Depois de deliberarem, compraram com elas o campo do oleiro, para sepultar estrangeiros.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8Por isso, aquele campo tem sido chamado “Campo de Sangue” até o dia de hoje.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Então se cumpriu o que foi falado pelo profeta Jeremias, que disse: “Eles pegaram as trinta moedas de prata, o preço daquele sobre quem foi estipulado um preço, a quem alguns dos filhos de Israel avaliaram,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10e as deram pelo campo do oleiro, conforme o Senhor me ordenou.”
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Jesus estava em pé diante do governador; e o governador o interrogou, dizendo: “Você é o Rei dos Judeus?” Jesus lhe disse: “Você o diz.”
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12Quando foi acusado pelos principais sacerdotes e anciãos, ele nada respondeu.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Então Pilatos lhe disse: “Você não ouve quantas coisas eles testemunham contra você?”
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Ele não lhe deu resposta, nem mesmo uma palavra, de modo que o governador se admirou muito.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Ora, por ocasião da festa, o governador costumava soltar à multidão um prisioneiro que eles quisessem.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16Eles tinham então um prisioneiro notório chamado Barrabás.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17Portanto, estando eles reunidos, Pilatos lhes disse: “Quem vocês querem que eu lhes solte? Barrabás, ou Jesus, que é chamado Cristo?”
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Pois ele sabia que por inveja o haviam entregado.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19Enquanto ele estava sentado no tribunal, sua esposa mandou lhe dizer: “Não tenha nada a ver com esse homem justo, pois hoje sofri muitas coisas em um sonho por causa dele.”
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Mas os principais sacerdotes e os anciãos persuadiram as multidões a pedir Barrabás e matar Jesus.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21Mas o governador lhes respondeu: “Qual dos dois vocês querem que eu lhes solte?” Eles disseram: “Barrabás!”
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Pilatos lhes disse: “O que então farei com Jesus, que é chamado Cristo?” Todos lhe disseram: “Que ele seja crucificado!”
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Mas o governador disse: “Por quê? Que mal ele fez?” Mas eles gritavam ainda mais, dizendo: “Que ele seja crucificado!”
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24Então, quando Pilatos viu que não conseguia nada e que, ao contrário, começava um tumulto, pegou água e lavou as mãos diante da multidão, dizendo: “Estou inocente do sangue desta pessoa justa. Isso é com vocês.”
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25Todo o povo respondeu: “Que o seu sangue caia sobre nós e sobre nossos filhos!”
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Então ele lhes soltou Barrabás, mas mandou açoitar Jesus e o entregou para ser crucificado.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Então os soldados do governador levaram Jesus para o Pretório, e reuniram toda a tropa ao redor dele.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28Eles o despiram e colocaram nele um manto escarlate.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29Trançaram uma coroa de espinhos e a colocaram em sua cabeça, e uma cana em sua mão direita; e, ajoelhando-se diante dele, zombavam dele, dizendo: “Salve, Rei dos Judeus!”
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30Cuspiram nele, pegaram a cana e batiam em sua cabeça.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31Depois de terem zombado dele, tiraram-lhe o manto, vestiram-lhe as suas próprias roupas e o levaram para crucificá-lo.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Ao saírem, encontraram um homem de Cirene, chamado Simão, e o obrigaram a ir com eles, para que carregasse a sua cruz.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33Quando chegaram a um lugar chamado “Gólgota”, que quer dizer “Lugar da Caveira”,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34deram-lhe vinho azedo para beber, misturado com fel. Quando ele o provou, não quis beber.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Depois de o terem crucificado, dividiram as suas roupas entre si, lançando sortes,
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36e sentaram-se ali para vigiá-lo.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37Colocaram por cima de sua cabeça a acusação escrita contra ele: “ESTE É JESUS, O REI DOS JUDEUS.”
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Então, dois ladrões foram crucificados com ele, um à sua direita e outro à esquerda.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39Os que passavam o blasfemavam, balançando a cabeça
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40e dizendo: “Você que destrói o templo e o edifica em três dias, salve a si mesmo! Se você é o Filho de Deus, desça da cruz!”
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Da mesma forma, os principais sacerdotes também zombavam dele, junto com os escribas, os fariseus e os anciãos, dizendo:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42“Ele salvou os outros, mas não pode salvar a si mesmo. Se ele é o Rei de Israel, que desça agora da cruz, e nós creremos nele.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Ele confia em Deus. Que Deus o livre agora, se de fato o quiser; pois ele disse: ‘Eu sou o Filho de Deus.’”
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Os ladrões que foram crucificados com ele também lhe lançavam o mesmo insulto.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Ora, desde a sexta hora houve trevas sobre toda a terra até a nona hora.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46Por volta da nona hora, Jesus clamou em alta voz, dizendo: “Eli, Eli, lima sabactâni?” Isto é: “Deus meu, Deus meu, por que me abandonaste?”
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47Alguns dos que estavam ali, ouvindo isso, disseram: “Este homem está chamando Elias.”
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48Imediatamente, um deles correu, pegou uma esponja, encheu-a de vinagre, colocou-a em uma cana e deu-lhe de beber.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49Os demais disseram: “Deixem-no. Vamos ver se Elias vem salvá-lo.”
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Jesus clamou novamente em alta voz, e entregou o seu espírito.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51Eis que o véu do templo se rasgou em dois, de alto a baixo. A terra tremeu e as rochas se fendaram.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52Os túmulos se abriram, e muitos corpos dos santos que haviam adormecido foram ressuscitados;
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53e, saindo dos túmulos após a ressurreição dele, entraram na cidade santa e apareceram a muitos.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Ora, o centurião e os que com ele vigiavam Jesus, vendo o terremoto e as coisas que haviam acontecido, ficaram aterrorizados e disseram: “Verdadeiramente este era o Filho de Deus!”
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Muitas mulheres estavam lá, observando de longe; elas haviam seguido Jesus desde a Galileia, servindo-o.
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56Entre elas estavam Maria Madalena, Maria, mãe de Tiago e de José, e a mãe dos filhos de Zebedeu.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57Ao cair da tarde, chegou um homem rico de Arimateia, chamado José, que também era discípulo de Jesus.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58Este homem foi a Pilatos e pediu o corpo de Jesus. Então Pilatos ordenou que o corpo lhe fosse entregue.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59José pegou o corpo, envolveu-o em um lençol de linho limpo
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60e o colocou em seu próprio túmulo novo, que ele havia escavado na rocha. Então, rolou uma grande pedra para a porta do túmulo e foi embora.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Maria Madalena e a outra Maria estavam lá, sentadas em frente ao túmulo.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62No dia seguinte, que era o dia após a Preparação, os principais sacerdotes e os fariseus se reuniram diante de Pilatos,
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63dizendo: “Senhor, lembramos do que aquele enganador disse enquanto ainda estava vivo: ‘Depois de três dias eu ressuscitarei.’
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64Portanto, ordene que o túmulo seja bem guardado até o terceiro dia, para que os seus discípulos não venham de noite, o roubem e digam ao povo: ‘Ele ressuscitou dos mortos’; e o último engano será pior do que o primeiro.”
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Pilatos lhes disse: “Vocês têm uma guarda. Vão e deixem o túmulo o mais seguro possível.”
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Então eles foram com a guarda e garantiram a segurança do túmulo, selando a pedra.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.