Евангелие от Матфея

Old Testament

New Testament

Chapter 27

Евангелие от Матфея

Synodal Translation (Син…

Read in

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Meriam Mir GospelsOld Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptSynodal Translation (Синодальный перевод)Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)
vs Kulish and Puluj B…

Compare with

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Meriam Mir GospelsOld Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptDaničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)Stop comparing
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Евангелие от Матфея 27

Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Когда же настало утро, все первосвященники и старейшины народа имели совещание об Иисусе, чтобы предать Его смерти;
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2и, связав Его, отвели и предали Его Понтию Пилату, правителю.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Тогда Иуда, предавший Его, увидев, что Он осужден, и раскаявшись, возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4говоря: согрешил я, предав кровь невинную. Они же сказали ему: что нам до того? смотри сам.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5И, бросив сребреники в храме, он вышел, пошел и удавился.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6Первосвященники, взяв сребреники, сказали: непозволительно положить их в сокровищницу церковную, потому что это цена крови.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7Сделав же совещание, купили на них землю горшечника, для погребения странников;
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8посему и называется земля та “землею крови” до сего дня.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Тогда сбылось реченное через пророка Иеремию, который говорит: и взяли тридцать сребреников, цену Оцененного, Которого оценили сыны Израиля,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10и дали их за землю горшечника, как сказал мне Господь.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Иисус же стал пред правителем. И спросил Его правитель: Ты Царь Иудейский? Иисус сказал ему: ты говоришь.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12И когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Тогда говорит Ему Пилат: не слышишь, сколько свидетельствуют против Тебя?
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14И не отвечал ему ни на одно слово, так что правитель весьма дивился.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15На праздник же Пасхи правитель имел обычай отпускать народу одного узника, которого хотели.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16Был тогда у них известный узник, называемый Варавва;
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17итак, когда собрались они, сказал им Пилат: кого хотите, чтобы я отпустил вам: Варавву или Иисуса, называемого Христом?
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18ибо знал, что предали Его из зависти.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19Между тем, как сидел он на судейском месте, жена его послала ему сказать: не делай ничего Праведнику Тому, потому что я ныне во сне много пострадала за Него.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Но первосвященники и старейшины возбудили народ просить Варавву, а Иисуса погубить.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21Тогда правитель спросил их: кого из двух хотите, чтобы я отпустил вам? Они сказали: Варавву.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22Пилат говорит им: что же я сделаю Иисусу, называемому Христом? Говорят ему все: да будет распят.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Правитель сказал: какое же зло сделал Он? Но они еще сильнее кричали: да будет распят.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24Пилат, видя, что ничто не помогает, но смятение увеличивается, взял воды, и умыл руки перед народом, и сказал: невиновен я в крови Праведника Сего; смотрите вы.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25И, отвечая, весь народ сказал: кровь Его на нас и на детях наших.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26Тогда отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Тогда воины правителя, взяв Иисуса в преторию, собрали на Него весь полк
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28и, раздев Его, надели на Него багряницу;
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29и, сплетши венец из терна, возложили Ему на голову и дали Ему в правую руку трость; и, становясь пред Ним на колени, насмехались над Ним, говоря: радуйся, Царь Иудейский!
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30и плевали на Него и, взяв трость, били Его по голове.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31И когда насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, и одели Его в одежды Его, и повели Его на распятие.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Выходя, они встретили одного Киринеянина, по имени Симона; сего заставили нести крест Его.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33И, придя на место, называемое Голгофа, что значит Лобное место,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34дали Ему пить уксуса, смешанного с желчью; и, отведав, не хотел пить.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Распявшие же Его делили одежды его, бросая жребий;
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36и, сидя, стерегли Его там;
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37и поставили над головою Его надпись, означающую вину Его: Сей есть Иисус, Царь Иудейский.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Тогда распяты с Ним два разбойника: один по правую сторону, а другой по левую.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39Проходящие же злословили Его, кивая головами своими
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40и говоря: Разрушающий храм и в три дня Созидающий! спаси Себя Самого; если Ты Сын Божий, сойди с креста.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Подобно и первосвященники с книжниками и старейшинами и фарисеями, насмехаясь, говорили:
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42других спасал, а Себя Самого не может спасти; если Он Царь Израилев, пусть теперь сойдет с креста, и уверуем в Него;
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43уповал на Бога; пусть теперь избавит Его, если Он угоден Ему. Ибо Он сказал: Я Божий Сын.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Также и разбойники, распятые с Ним, поносили Его.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45От шестого же часа тьма была по всей земле до часа девятого;
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46а около девятого часа возопил Иисус громким голосом: Или, Или! лама савахфани? то есть: Боже Мой, Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47Некоторые из стоявших там, слыша это, говорили: Илию зовет Он.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48И тотчас побежал один из них, взял губку, наполнил уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить;
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49а другие говорили: постой, посмотрим, придет ли Илия спасти Его.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Иисус же, опять возопив громким голосом, испустил дух.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51И вот, завеса в храме разодралась надвое, сверху донизу; и земля потряслась; и камни расселись;
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52и гробы отверзлись; и многие тела усопших святых воскресли
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53и, выйдя из гробов по воскресении Его, вошли во святый град и явились многим.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Сотник же и те, которые с ним стерегли Иисуса, видя землетрясение и все бывшее, устрашились весьма и говорили: воистину Он был Сын Божий.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Там были также и смотрели издали многие женщины, которые следовали за Иисусом из Галилеи, служа Ему;
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56между ними были Мария Магдалина и Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведеевых.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57Когда же настал вечер, пришел богатый человек из Аримафеи, именем Иосиф, который также учился у Иисуса;
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58он, придя к Пилату, просил тела Иисусова. Тогда Пилат приказал отдать тело;
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59и, взяв тело, Иосиф обвил его чистою плащаницею
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60и положил его в новом своем гробе, который высек он в скале; и, привалив большой камень к двери гроба, удалился.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Была же там Мария Магдалина и другая Мария, которые сидели против гроба.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62На другой день, который следует за пятницею, собрались первосвященники и фарисеи к Пилату
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63и говорили: господин! Мы вспомнили, что обманщик тот, еще будучи в живых, сказал: после трех дней воскресну;
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64итак прикажи охранять гроб до третьего дня, чтобы ученики Его, придя ночью, не украли Его и не сказали народу: воскрес из мертвых; и будет последний обман хуже первого.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Пилат сказал им: имеете стражу; пойдите, охраняйте, как знаете.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Они пошли и поставили у гроба стражу, и приложили к камню печать.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.