Mathai 27
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Khawnbang phak naah loe, kalen koek qaima hoi rangpui kacoehtanawk boih amkhueng o moe, Jesu hum hanah lok aram o:
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2anih to taoengh o pacoengah, hoih o moe, prae ukkung Pilat khaeah paek o.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3Anih angphat taak, Judah mah Jesu hum hanah lokkhaeh o boeh, tiah panoek naah, dawnpakhuem moe, phoisa quithumto to qaima hoi kacoehtanawk khaeah a sin let,
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4ka sakpazae boeh, zaehaih tawn ai kami ih athii to kang phat taak moeng boeh, tiah a thuih. Nihcae mah, Kaicae hoi timaw asaenghaih oh? Nang mah kaa boeh ni, tiah a naa o.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5Judah mah phoisa to tempul thungah vah moe, caehtaak ving pacoengah, angmah hoi angmah to amhnawh.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6Kalen koek qaima mah phoisa to lak moe, athii tho ah oh pongah, phoisa patunghaih thungah suek han ciim ai, tiah thuih.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7Nihcae mah lok aram o pacoengah, kadueh angvinnawk aphum hanah, to phoisa hoiah long laom sahkung ih lawk to a qan o.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8To pongah to lawk to, Athii lawk, tiah vaihni ni khoek to kawk o.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Tahmaa Jeremiah mah, Israel caanawk loe anih hoi katingah khaeh o ih, phoisa quithumto lak o moe,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10Angraeng mah paek ih lok baktih toengah, nihcae mah long laom sahkung ih lawk qan hanah patoh o, tiah thuih ih lok to akoep boeh.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Jesu prae ukkung hmaa ah angdoet naah, prae ukkung mah anih to lokdueng: nang loe Judahnawk ih siangpahrang maw? tiah a naa. To naah Jesu mah anih khaeah, Na thuih ih baktih toengah ka oh, tiah a naa.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12Kalen koek qaihma hoi kacoehtanawk mah zaehaih net o naah, lok pakha to doeh pathim pae ai.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Pilat mah anih khaeah, Na zaehaih net kami hnukung nazetto maw oh o, tito na thai ai maw? tiah a naa.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14Toe anih mah lok pakha to doeh pathim pae ai; to pongah prae ukkung loe paroeai dawnrai.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15To poih thungah rangpui mah koeh ih thongkrah kami maeto, ukkung mah prawt pae han ih atawk to oh.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16To nathuem ah ahmin kamthang Barabba, tiah kawk ih thongkrah kami loe thongim thungah oh.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17To pongah rangpuinawk nawnto amkhueng o naah, Pilat mah mi maw kang prawt pae o han? Barabba maw, to tih ai boeh loe Kri, tiah kawk ih Jesu? tiah dueng.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18Anih nuiah uthaih tawnh o pongah ni Jesu anih khaeah thak o, tito Pilat mah panoek.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19Pilat lokcaekhaih tangkhang nuiah anghnut naah, to Katoeng Kami nuiah tidoeh sah hmah, tiah a zu mah lokpat pae, anih pongah vaihni ih amang ah paroeai ka patangh, tiah a naa.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20Toe kalen koek qaima hoi kacoehtanawk mah, Barabba to prawt moe, Jesu hum hanah rangpuinawk to pacuek.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21Prae ukkung mah nihcae khaeah, kami hnetto thungah mi maw kang prawt pae o han? tiah dueng. To naah nihcae mah, Barabba, tiah a naa o.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22To tiah nahaeloe Kri, tiah kawk ih Jesu loe kawbangah maw ka sak han? tiah Pilat mah dueng. Nihcae boih mah anih khaeah, Anih loe thinglam pongah takhing ah, tiah a naa o.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23Prae ukkung mah, Tipongah, tih zaehaih maw a sak loe? tiah a naa. Toe nihcae mah, Anih to thinglam pongah takhing ah, tiah kanung aep ah hang o.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24Kawbangah doeh pazawk thai ai boeh, angpop kaminawk set aep hanah ni oh boeh, tiah Pilat mah panoek naah, tui to lak moe, rangpui hma ah ban amsaeh, kai loe hae katoeng Kami ih athii pongah zaehaih ka tawn ai: nangmacae kaa boeh ni, tiah a naa.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25Rangpuinawk boih mah, Anih ih athii loe kaicae nui hoi ka caanawk nuiah om nasoe, tiah pathim o.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26To pongah Barabba to nihcae khaeah prawt pae: anih mah Jesu to boh pacoengah, thinglam pongah takhing hanah nihcae khaeah paek.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27To pongah prae ukkung ih misa toep kaminawk mah Jesu to impui thungah caeh o haih, misa toep kaminawk boih anih taengah angpop o.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28Kahni to khring pae o moe, kahni kathim to angkhuk o sak.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29Soekhring lumuek to lu ah angmuet o sak moe, cunghet to bantang ban ah sin o sak: anih hma ah cangkrawn pae o moe, pahnui o thuih, Judah Siangpahrang! tiah a naa o.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30Anih to tamtui hoi pathoih o, cunghet to lak pae o moe, a lu ah boh o.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31To tiah pahnui o thuih pacoengah, kahni khring pae o moe, angmah ih kahni to angkhuk o sak let, to pacoengah thinglam pongah takhing hanah caeh o haih.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Nihcae caeh o naah, Cyrene ah kaom Simon, tiah kawk ih kami to a hnuk o: anih to thinglam aput o sak nganga.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33Luhuh ahmuen, tiah thuih o ih Golgotha a phak o naah loe,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34kakhaa tui hoi abaeh ih misurtui kathaw to naek o sak: pataeng naah anih mah naek han koeh ai.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35Nihcae mah anih to thinglam pongah takhing o moe, taham khethaih phoisa vah o pacoengah, anih ih kahni to amzet o: taham khethaih phoisa vah o moe, kai ih kahni to amzet o, tiah tahmaa mah thuih ih lok to akoep han ih ni to tiah oh.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36Nihcae loe anghnut o moe, anih to toep o;
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37a lu nuiah, HAE LOE JUDAH SIANGPAHRANG JESU, tiah zae nethaih ca to tarik o moe, takhing pae o.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Kamqu hnetto doeh, maeto bantang bang, maeto banqoi bangah, anih hoi nawnto thinglam pongah takhing o.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39To ahmuen a taengah caeh kaminawk mah Anih to padaeng o, lu haek o thuih moe,
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40tempul to phraek moe, ni thumto thungah sah let thaih kami, nangmah hoi nangmah to amhlong ah! Sithaw Capa ah na oh nahaeloe, thinglam nui hoiah anghum tathuk khae, tiah a naa o.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41Qaima, ca tarik kaminawk hoi kacoehtanawk mah doeh to tiah naa o toeng.
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42Minawk kalah loe pahlong, angmah hoi angmah loe amhlong thai ai. Israel Siangpahrang ah na oh nahaeloe, vaihi thinglam nui hoiah anghum nasoe, to tiah nahaeloe anih to ka tang o han.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43Anih mah Sithaw oephaih ka tawnh, tiah thuih; Sithaw mah anih koehhaih tawn nahaeloe, anih to vaihi pahlong nasoe: Kai loe Sithaw Capa ni, tiah a thuih na ai maw, tiah a naa o.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44Angmah hoi nawnto thinglam nuiah takhing ih kamqu hnik mah doeh, to tiah a naa hoi toeng.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45Atue tarukto hoi takawt karoek to long pum ah khoving.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46Atue takawtto naah Jesus loe Eli, Eli, lama sabaktha ni, tiah tha hoiah hangh, a thuih koehhaih loe, Ka Sithaw, Ka Sithaw, tipongah nang caehtaak ving loe, tih haih ih ni.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47To ahmuen ah angdoe thoemto kaminawk mah to lok to thaih o naah, Hae kami mah Elijah to kawk, tiah thuih o.
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48Nihcae thung ih kami maeto mah cawnh moe, laprawn kanaem to lak, kathaw misurtui thungah a nup, cunghet pongah takaek pacoengah, naek hanah Jesu to a paek.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49To ah kaom kaminawk mah, angmah koeh ah om nasoe, anih pahlong hanah Elijah angzo tih vai, khen o noek si, tiah thui o.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50Jesu tha hoiah hangh let, to naah hinghaih qui to apet.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51To naah khenah, tempul thungah payang ih kahni loe tadong hoi takung khoek to hnetto ah angsih; talih hnawh moe, lungsongnawk doeh koih o;
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52taprongnawk am-ongh o moe, pop parai kadueh kaciim kaminawk ih takpum to angthawk o;
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53Anih angthawk pacoengah nihcae loe taprong thung hoiah angthawk o, kaciim vangpui thungah caeh o moe, paroeai kaminawk khaeah amtueng pae o.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54Misa toep angraeng hoi Jesu toep a taengah kaom kaminawk mah talihnawhaih hoi to ah kaom hmuennawk to hnuk o naah, paroeai zit o moe, Hae kami loe Sithaw Capa tangtang ni, tiah thuih o.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55Kalili ah Jesu hnukbang kami, anih khenzawn kami pop parai nongpatanawk doeh to ah oh o, ahmuen kangthla hoiah a khet o:
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56nihcae thungah Meri Magdalene, Jakob, Joseph amno Meri hoi Zebedi caanawk ih amno cae to oh o.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57Duembang phak naah loe, Jesu hnukbang kami maeto, Joseph, tiah ahmin kaom, Arimathea avang ih angraeng maeto angzoh:
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58anih mah Pilat khaeah caeh moe, Jesu ih qok to hnik, to pacoengah Pilat mah Jesu ih qok anih khaeah paek hanah lok a paek.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59Joseph mah Jesu ih qok to lak moe, kaciim puu kahni hoiah ayaw pacoengah,
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60thlung pongah thuuk ih, kangtha angmah ih taprong thungah pasongh: taprong to kalen parai thlung hoiah kraeng moe, a caehtaak.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Meri Magdalene hoi kalah maeto Meri loe taprong hma ah anghnut hoi.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62Amprikcaihaih ni to boeng moe, khawnbang phak naah loe, kalen koek qaima hoi Farasinawk Pilat khaeah caeh o,
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63Angraeng, to aling thaih kami loe a hing naah, ni thumto pacoengah kang thawk let han , tiah thuih ih lok to ka pahnet o ai, tiah a naa o.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64To pongah ni thumto karoek to taprong kahoihah toep o hanah lokpaek ah, to tih ai nahaeloe a hnukbang kaminawk mah aqum ah caeh o ueloe, qok to paqu o ving tih, to pacoengah kaminawk khaeah anih loe duekhaih thung hoi angthawk let boeh, tiah thui o tih: to naah hnukkhuem sakpazaehaih loe hmaloe ih pongah nung kue tih, tiah a naa o.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65Pilat mah nihcae khaeah, Katoep misatuh kami na suek o boeh to loe: caeh oh loe, na sak o thai thung taprong to kahoihah toep o sak khae, tiah a naa.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66Nihcae caeh o moe, taprong to kahoihah sak o, thlung nuiah angmathaih tacik to daeng o pacoengah, katoep misatuh kaminawk to suek o.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.