Matthew 27
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When morning came, all the chief priests and elders of the people conspired against Jesus to put Him to death.
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2They bound Him, led Him away, and handed Him over to Pilate the governor.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3When Judas, who had betrayed Him, saw that Jesus was condemned, he was filled with remorse and returned the thirty pieces of silver to the chief priests and elders.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4“I have sinned by betraying innocent blood,” he said. “What is that to us?” they replied. “You bear the responsibility.”
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5So Judas threw the silver into the temple and left. Then he went away and hanged himself.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6The chief priests picked up the pieces of silver and said, “It is unlawful to put this into the treasury, since it is blood money.”
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7After conferring together, they used the money to buy the potter’s field as a burial place for foreigners.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8That is why it has been called the Field of Blood to this day.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9Then what was spoken through Jeremiah the prophet was fulfilled: “They took the thirty pieces of silver, the price set on Him by the people of Israel,
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10and they gave them for the potter’s field, as the Lord had commanded me.”
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11Meanwhile Jesus stood before the governor, who questioned Him: “Are You the King of the Jews?” “You have said so,” Jesus replied.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12And when He was accused by the chief priests and elders, He gave no answer.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13Then Pilate asked Him, “Do You not hear how many charges they are bringing against You?”
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14But Jesus gave no answer, not even to a single charge, much to the governor’s amazement.
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15Now it was the governor’s custom at the feast to release to the crowd a prisoner of their choosing.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16At that time they were holding a notorious prisoner named Barabbas.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17So when the crowd had assembled, Pilate asked them, “Which one do you want me to release to you: Barabbas, or Jesus who is called Christ?”
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18For he knew it was out of envy that they had handed Jesus over to him.
18Знав бо, що через зависть видали Його.
19While Pilate was sitting on the judgment seat, his wife sent him this message: “Have nothing to do with that innocent man, for I have suffered terribly in a dream today because of Him.”
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20But the chief priests and elders persuaded the crowds to ask for Barabbas and to have Jesus put to death.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21“Which of the two do you want me to release to you?” asked the governor. “Barabbas,” they replied.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22“What then should I do with Jesus who is called Christ?” Pilate asked. They all answered, “Crucify Him!”
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23“Why?” asked Pilate. “What evil has He done?” But they shouted all the louder, “Crucify Him!”
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24When Pilate saw that he was accomplishing nothing, but that instead a riot was breaking out, he took water and washed his hands before the crowd. “I am innocent of this man’s blood,” he said. “You bear the responsibility.”
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25All the people answered, “His blood be on us and on our children!”
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26So Pilate released Barabbas to them. But he had Jesus flogged, and handed Him over to be crucified.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27Then the governor’s soldiers took Jesus into the Praetorium and gathered the whole company around Him.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28They stripped Him and put a scarlet robe on Him.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29And they twisted together a crown of thorns and set it on His head. They put a staff in His right hand and knelt down before Him to mock Him, saying, “Hail, King of the Jews!”
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30Then they spit on Him and took the staff and struck Him on the head repeatedly.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31After they had mocked Him, they removed the robe and put His own clothes back on Him. Then they led Him away to crucify Him.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32Along the way they found a man from Cyrene, named Simon, and they forced him to carry the cross of Jesus.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33And when they came to a place called Golgotha, which means The Place of the Skull,
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34they offered Him wine to drink, mixed with gall; but after tasting it, He refused to drink it.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35When they had crucified Him, they divided up His garments by casting lots.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36And sitting down, they kept watch over Him there.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
37Above His head they posted the written charge against Him: THIS IS JESUS, THE KING OF THE JEWS.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38Two robbers were crucified with Him, one on His right hand and the other on His left.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39And those who passed by heaped abuse on Him, shaking their heads
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40and saying, “You who are going to destroy the temple and rebuild it in three days, save Yourself! If You are the Son of God, come down from the cross!”
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41In the same way, the chief priests, scribes, and elders mocked Him, saying,
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42“He saved others, but He cannot save Himself. He is the King of Israel! Let Him come down now from the cross, and we will believe in Him.
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43He trusts in God. Let God deliver Him now if He wants Him. For He said, ‘I am the Son of God.’”
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44In the same way, even the robbers who were crucified with Him berated Him.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45From the sixth hour until the ninth hour darkness came over all the land.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46About the ninth hour Jesus cried out in a loud voice, “Eli, Eli, lema sabachthani?” which means, “My God, My God, why have You forsaken Me?”
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47When some of those standing there heard this, they said, “He is calling Elijah.”
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48One of them quickly ran and brought a sponge. He filled it with sour wine, put it on a reed, and held it up for Jesus to drink.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49But the others said, “Leave Him alone. Let us see if Elijah comes to save Him.”
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50When Jesus had cried out again in a loud voice, He yielded up His spirit.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51At that moment the veil of the temple was torn in two from top to bottom. The earth quaked and the rocks were split.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52The tombs broke open, and the bodies of many saints who had fallen asleep were raised.
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53After Jesus’ resurrection, when they had come out of the tombs, they entered the holy city and appeared to many people.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54When the centurion and those with him who were guarding Jesus saw the earthquake and all that had happened, they were terrified and said, “Truly this was the Son of God.”
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55And many women were there, watching from a distance. They had followed Jesus from Galilee to minister to Him.
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James and Joseph, and the mother of Zebedee’s sons.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57When it was evening, there came a rich man from Arimathea named Joseph, who himself was a disciple of Jesus.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58He went to Pilate to ask for the body of Jesus, and Pilate ordered that it be given to him.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59So Joseph took the body, wrapped it in a clean linen cloth,
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60and placed it in his own new tomb that he had cut into the rock. Then he rolled a great stone across the entrance to the tomb and went away.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61Mary Magdalene and the other Mary were sitting there opposite the tomb.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62The next day, the one after Preparation Day, the chief priests and Pharisees assembled before Pilate.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63“Sir,” they said, “we remember that while He was alive that deceiver said, ‘After three days I will rise again.’
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64So give the order that the tomb be secured until the third day. Otherwise, His disciples may come and steal Him away and tell the people He has risen from the dead. And this last deception would be worse than the first.”
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65“You have a guard,” Pilate said. “Go, make the tomb as secure as you know how.”
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66So they went and secured the tomb by sealing the stone and posting the guard.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.