Matthew 13
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1That same day Jesus went out of the house and sat by the sea.
1Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
2Such large crowds gathered around Him that He got into a boat and sat down, while all the people stood on the shore.
2І зібралось до Него багато народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3And He told them many things in parables, saying, “A farmer went out to sow his seed.
3І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
4And as he was sowing, some seed fell along the path, and the birds came and devoured it.
4і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетїло птаство, та й повизбирувало його.
5Some fell on rocky ground, where it did not have much soil. It sprang up quickly because the soil was shallow.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6But when the sun rose, the seedlings were scorched, and they withered because they had no root.
6як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
7Other seed fell among thorns, which grew up and choked the seedlings.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
8Still other seed fell on good soil and produced a crop—a hundredfold, sixtyfold, or thirtyfold.
8Инше ж упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9He who has ears, let him hear.”
9Хто має уші слухати, нехай слухає.
10Then the disciples came to Jesus and asked, “Why do You speak to the people in parables?”
10І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11He replied, “The knowledge of the mysteries of the kingdom of heaven has been given to you, but not to them.
11Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12Whoever has will be given more, and he will have an abundance. Whoever does not have, even what he has will be taken away from him.
12Хто бо має, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не має, в того візьметь ся й те, що має.
13This is why I speak to them in parables: ‘Though seeing, they do not see; though hearing, they do not hear or understand.’
13Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14In them the prophecy of Isaiah is fulfilled: ‘You will be ever hearing but never understanding; you will be ever seeing but never perceiving.
14І справджуєть ся на них пророцтво Ісаїї, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15For this people’s heart has grown callous; they hardly hear with their ears, and they have closed their eyes. Otherwise they might see with their eyes, hear with their ears, understand with their hearts, and turn, and I would heal them.’
15Затвердїло бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инколи не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16But blessed are your eyes because they see, and your ears because they hear.
16Ваші ж очі блаженні, бо бачять, і уші ваші, бо чують.
17For truly I tell you, many prophets and righteous men longed to see what you see but did not see it, and to hear what you hear but did not hear it.
17Істино бо глаголю вам: Що многі пророки й праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
18Consider, then, the parable of the sower:
18Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
19When anyone hears the message of the kingdom but does not understand it, the evil one comes and snatches away what was sown in his heart. This is the seed sown along the path.
19Коли хто чує слово царства, й не зрозуміє, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се — засїяний край шляху.
20The seed sown on rocky ground is the one who hears the word and at once receives it with joy.
20А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
21But since he has no root, he remains for only a season. When trouble or persecution comes because of the word, he quickly falls away.
21тільки же не має він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
22The seed sown among the thorns is the one who hears the word, but the worries of this life and the deceitfulness of wealth choke the word, and it becomes unfruitful.
22А засїяний в тернинї, се той, що чує слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся безʼовочним.
23But the seed sown on good soil is the one who hears the word and understands it. He indeed bears fruit and produces a crop—a hundredfold, sixtyfold, or thirtyfold.”
23Засїяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дає овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
24Jesus put before them another parable: “The kingdom of heaven is like a man who sowed good seed in his field.
24Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїє добре насїннє на ниві своїй;
25But while everyone was asleep, his enemy came and sowed weeds among the wheat, and slipped away.
25як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й пійшов.
26When the wheat sprouted and bore grain, then the weeds also appeared.
26Як же зійшов засїв, та принїс овощ, показавсь тодї й кукіль.
27The owner’s servants came to him and said, ‘Sir, didn’t you sow good seed in your field? Where then did the weeds come from?’
27І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сїяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
28‘An enemy did this,’ he replied. So the servants asked him, ‘Do you want us to go and pull them up?’
28Він же рече їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
29‘No,’ he said, ‘if you pull the weeds now, you might uproot the wheat with them.
29Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
30Let both grow together until the harvest. At that time I will tell the harvesters: First collect the weeds and tie them in bundles to be burned; then gather the wheat into my barn.’”
30Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
31He put before them another parable: “The kingdom of heaven is like a mustard seed that a man planted in his field.
31Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посїяв на ниві своїй.
32Although it is the smallest of all seeds, yet it grows into the largest of garden plants and becomes a tree, so that the birds of the air come and nest in its branches.”
32Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
33He told them still another parable: “The kingdom of heaven is like leaven that a woman took and mixed into three measures of flour, until all of it was leavened.”
33Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощинить ним три мірки борошна (муки), поки все вкисне.
34Jesus spoke all these things to the crowds in parables. He did not tell them anything without using a parable.
34Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
35So was fulfilled what was spoken through the prophet: “I will open My mouth in parables; I will utter things hidden since the foundation of the world.”
35щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
36Then Jesus dismissed the crowds and went into the house. His disciples came to Him and said, “Explain to us the parable of the weeds in the field.”
36Тодї одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
37He replied, “The One who sows the good seed is the Son of Man.
37Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насїннє, се Син чоловічий;
38The field is the world, and the good seed represents the sons of the kingdom. The weeds are the sons of the evil one,
38а нива, се сьвіт; добре ж насїнне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
39and the enemy who sows them is the devil. The harvest is the end of the age, and the harvesters are angels.
39ворог, що всїяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.
40As the weeds are collected and burned in the fire, so will it be at the end of the age.
40Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінцї сьвіта сього:
41The Son of Man will send out His angels, and they will weed out of His kingdom every cause of sin and all who practice lawlessness.
41Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всїх, що роблять беззаконнє,
42And they will throw them into the fiery furnace, where there will be weeping and gnashing of teeth.
42та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
43Then the righteous will shine like the sun in the kingdom of their Father. He who has ears, let him hear.
43Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
44The kingdom of heaven is like treasure hidden in a field. When a man found it, he hid it again, and in his joy he went and sold all he had and bought that field.
44Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радїючи, йде та й продає все, що має, та й купує ту ниву.
45Again, the kingdom of heaven is like a merchant in search of fine pearls.
45Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перел;
46When he found one very precious pearl, he went away and sold all he had and bought it.
46і знайшовши він одну перлу дорогоцїнну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
47Once again, the kingdom of heaven is like a net that was cast into the sea and caught all kinds of fish.
47Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
48When it was full, the men pulled it ashore. Then they sat down and sorted the good fish into containers, but threw the bad away.
48як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали, що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
49So will it be at the end of the age: The angels will come and separate the wicked from the righteous,
49Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,
50and throw them into the fiery furnace, where there will be weeping and gnashing of teeth.
50та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
51Have you understood all these things?” “Yes,” they answered.
51І рече Ісус до них: Чи зрозуміли це все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
52Then He told them, “For this reason, every scribe who has been discipled in the kingdom of heaven is like a homeowner who brings out of his storeroom new treasures as well as old.”
52Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
53When Jesus had finished these parables, He withdrew from that place.
53І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
54Coming to His hometown, He taught the people in their synagogue, and they were astonished. “Where did this man get such wisdom and miraculous powers?” they asked.
54І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
55“Isn’t this the carpenter’s son? Isn’t His mother’s name Mary, and aren’t His brothers James, Joseph, Simon, and Judas?
55Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветь ся Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
56Aren’t all His sisters with us as well? Where then did this man get all these things?”
56хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
57And they took offense at Him. But Jesus said to them, “Only in his hometown and in his own household is a prophet without honor.”
57І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
58And He did not do many miracles there, because of their unbelief.
58І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.