Mataio 13
Meriam Mir GospelsTranslation
Meriam Mir Gospels
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Abele gerger Iesu esomelu abele metalam, a emeri seb ge, maike abele gur ge.
1Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
2Ege gaire le lakub netat gedim abim, abelelam E bakeam ekauerti abele nar, a emeri, a gaire le lakub uridili tekuei abele gur dege.
2І зібралось до Него багато народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3E uiabim daratagerare gaire lu mer babisdarie, kega, Dasmer, nerute amorda le bakeamulu ko emor.
3І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
4Ege abara saido dikri, epe uader kep abi abele gab ge, ege gaire ebur giz epereda eroli.
4і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетїло птаство, та й повизбирувало його.
5Uader kep abi abele uteb neid ge, kebi sep nagri; ege dudum erperida, abelelam abele sep kebi kale;
5Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6A lem eupumada eueri; a uatuet, abelelam nole sip kak.
6як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
7Uader kep abi abele sumez lu daradara; a gaire sumez lu daradara omeida a detarapi.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
8Epe uader kep abi abele debe sep ge, epe turum nagri, uader handed, a uader sikesti, a uader therti.
8Инше ж упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9Abele le grip nagri ko asoli, debele E asoli.
9Хто має уші слухати, нехай слухає.
10Ege abara kaimeg giz tabaruka abim, a abim kega, Nalugem ma uiabim detagereda no mer babisdarie?
10І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11Ege E etkalu uiabim, kega, Uabi ikuar, iaueakai uaba umele gaire gumik lu abele kotor baselaia ge, a uiabi nole akuar kak.
11Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12Abelelam abele le nagri lu, a ko abim ikuar, ege abara gaire lu dordor; a abele le nole lu kak, a ais abielam abele lu.
12Хто бо має, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не має, в того візьметь ся й те, що має.
13Abele lu kaka uabi detagereda mer babisdarie; abelelam uiaba dasmer, a nole dasmer; a uiaba aserare, a nole aserare, pako uiaba nole akiapor kak.
13Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14Ege bakedidlu uiabim Isaia ra mer daratagerare, kega, Uaba aserauem, a nole asoli, a uaba no dasmer, a nole erdali:
14І справджуєть ся на них пророцтво Ісаїї, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15Abelelam gaire le la nerkep abele ged au dobodob, pako asor kak uiaba grip, a uiaba pone esameida; ege nole asmer kak uiaba pone, pako asor kak uiaba grip, iaueakai uiaba nerkep nole asor kak, a depegili uiaba, a kaka ko ikuar eded akaida.
15Затвердїло бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инколи не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16Uerkab uaba pone, abelelam uaba dasmerare, pako uaba grip, abelelam ua aserare.
16Ваші ж очі блаженні, бо бачять, і уші ваші, бо чують.
17Abelelam ageakar kaka uabi detagereda, kega, Gaire perofeta, pako le barkak tonar, uiaba au lagelag dasmerare gaire lu uaba erdali, a nole ardar kak; a uiaba ko lagelag aserare abele gaire lu ua aserare, a nole asor kak.
17Істино бо глаголю вам: Що многі пророки й праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
18Dasmerare, ua aserauem abele tonar mer babisdarie abele le saido dikri.
18Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
19Ese le asoli abele baselaia ra mer, ese nole akiapor kak, ege adud le abim tabarki, a ais adem abele saido emetu dikri abi nerkep ge. Abele le pedali egared abele saido abele gab ge.
19Коли хто чує слово царства, й не зрозуміє, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се — засїяний край шляху.
20Epe abele le egared abele saido tumem neid ge, abele le E asoli abele mer, a sobkak egared pako sererege;
20А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
21Ege nole sip kak abim, a nole niaiem ekue; abelelam menaba asiasi a dedkoli abele merlam tabarki, E sobkak upiditilu a ekesmeri.
21тільки же не має він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
22Abele le egared abele saido abele sumez lu daradar, abele le E asoli abele mer, epe abara nerkep okadeskedi gaire lu abele gesep ge, pako abele bes lu lag a edarabi abele mer, epe nole turum kak.
22А засїяний в тернинї, се той, що чує слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся безʼовочним.
23Ege abele le egared abele saido debe seb ge, abele le E asoli abele mer, a erpei; a turum nagri, uader uan handed, a uader sikesti, a uader therti.
23Засїяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дає овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
24E ko etomeret uiabim nerute mer babisdarie, kega, Kotor baselaia mokakalam nerute le debe saido dikri abi ged ge:
24Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїє добре насїннє на ниві своїй;
25Le giz uteid, ege kurab le tabakeam, a dikri abele ditania muige abara saido, ege E bakeamulu adem.
25як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й пійшов.
26Abele saido barperida, a turum nagri, ege erdalu abele ditania.
26Як же зійшов засїв, та принїс овощ, показавсь тодї й кукіль.
27Ege tarim le la boai, abara memeg le, tabarki, a abim kega, Opole ae, nako ma nole dikri abele debe saido mabi ged ge? Dasmer, nagelam abele ditania?
27І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сїяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
28Ege E uiabi daratagerare, Abele lu nerute le kari kurab ge ikeli. Ege abara memeg le abim detaut, kega, Nako ma lagelag keriba bakeuare ismi adem abele gaire lu?
28Він же рече їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
29E daratagerare, Nole; mena uaba darubum okakis abele saido, ese uaba paret adem abele ditania.
29Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
30Dikaer, no ikedi, mena omeida neis lu bakedida abele nur ge a ismi; ese nur tabarki, kaka uiabi detaut, uader le ismi, Uaba kekiam etami abele ditania, pako uaba ko didbari gaire lager, a urim disirik; ege abele saido, ua etami a azirik kari saido meta ge.
30Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
31E uiabim etomeret nerute mer babisdarie, kega, Kotor baselaia mokakalam abele sinapi ra kep, a nerute le ais, a emor tabara ged ge:
31Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посїяв на ниві своїй.
32Kebi kale abele kep tumem gaire kep uridili; ese emetu omeida, E aule tumem gaire nur lu, mena keubu au kale, a gaire ebur giz epereda tabakeuare uteid abi tam ge.
32Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
33E uiabim daratagerare nerute mer babisdarie, kega, Kotor baselaia mokakalam abele lu ise, nerute kosker ais ikedilu muige abele falaua neis netat mitkar, a keubu dabueri uridili.
33Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощинить ним три мірки борошна (муки), поки все вкисне.
34Ege Iesu de detaut abele gaire lu uridili mer babisdarie gaire le lakub; E uiabim detaut no mer babisdarie:
34Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
35Ueakai bakedid abele perofeta ra mer, kega, Kaka detaut no mer babisdarie, kaka uabi etomeret gaire gumik lu gizlam abele ditimedlu geseb ge.
35щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
36Ege Iesu dikaer abele le lakub, a balu abele meta ge; ege abara kaimeg giz tabakeuare abim, kega, Ma keribi etomeret tonar abele mer babisdarie abele ditania abele ged ge.
36Тодї одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
37Ege E etkalu uiabim, kega, Abele le debe saido dikri, abele Le la Uerem;
37Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насїннє, се Син чоловічий;
38Ege abele ged abele geseb ge peike; abele debe saido, abele baselaia ra le; a abele ditania, adud le giz ra omasker;
38а нива, се сьвіт; добре ж насїнне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
39Abele le kari kurab ge E dikri abele gaire lu, abele diabolo pedali; abele mur ge, abele geseb ge ra mop; abele ismi le, uiaba gaire angela giz.
39ворог, що всїяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.
40Peike mokakalam ditania etami a urim disirik abele ur ge; mokakalam ikeli abkoreb abele geseb ge ra mop.
40Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінцї сьвіта сього:
41Le la Uerem namarkare abara angela uiaba taraisare muige abara baselaialam uiaba le asareda, pako uader le adud tonar;
41Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всїх, що роблять беззаконнє,
42A uiabi batauered muige abele urueri amei; nagri ebazuer, pako tereg ikupamaretlare.
42та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
43Ege uiaba barkak tonar au zorom, mokakalam lem, abele uiaba Aba ra baselaia ge. Abele le grip nagri ko asoli, debele E asoli.
43Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
44Kotor baselaia mokakalam abele idolu ispi abele ged ge, a nerute le erdali, epe E ko ispi, a bakeam sererege, a terapei abara lu giz uridili, a abi bodomalam abele ged ge.
44Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радїючи, йде та й продає все, що має, та й купує ту ниву.
45Kotor baselaia mokakalam luge asesered le, E mamoro deraimer debe penina gaire lu bodomalam:
45Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перел;
46E erdali nerute debe penina au bodomalam, ege E bakeam terapei abara lu giz uridili, a abi bodomalam.
46і знайшовши він одну перлу дорогоцїнну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
47Kotor baselaia mokakalam abele net dikri batauered abele gur ge, a nagri gaire tonar lar uridili:
47Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
48Ege mitkar, a uiaba eguatumur abele tauer ge, a bamer, iterar debe lar a aretare epei ge, epe adud lar giz no batauered.
48як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали, що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
49Mokakalam mop abele geseb ge; angela giz bakeuare nakesmurare adud le giz, pako barkak le giz,
49Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,
50Ege uiaba batauered uiabim adud le giz abele urueri amei; nagri ebazuer pako tereg ikupamaretlare.
50та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
51Ege Iesu uiabim daratagerare, kega, Nako uaba emetu asered abele gaire lu uridili? Uiaba abim detaut, Uao, Opole ae.
51І рече Ісус до них: Чи зрозуміли це все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
52Ege E uiabim daratagerare, kega, Dasmerare, aotale le uridili emetu ereuerem abele kotor baselaia, uiaba mokakalam tarim le la boai, E tais emeret lu pako kerkar lu tabara luga metalam.
52Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
53Ege Iesu bakedidlu gaire mer babisdarie, E bakeamulu adem abele uteblam.
53І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
54E bakeamulu a osmeda taba ged ge, E uiabi ereuerem uiaba sunago, a uiaba abi damared, a mer detagerare, kega, Abele la E nagelam abara pardale pako adigir?
54І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
55Nako nole tonar le abara uerem? nako nole nei Maria abara apu? abara kaimer giz Iakobo, a Iose, pako Simona, a Iuda?
55Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветь ся Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
56Nako nole meribi dog abara berbet uridili? a nagelam abele le nagri gaire lu uridili?
56хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
57Ege uiaba abim asered. Epe Iesu uiabim daratagerare, Nole nerute perofeta nole zorom kak, epe tepteb abara boai ge nole abi zorom kak.
57І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
58Epe Iesu nole gaire adigir ikeli abele uteb ge, abelelam uiaba nole oatur kak.
58І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.