Mataio 7
Meriam Mir GospelsTranslation
Meriam Mir Gospels
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ua nole abi meratager kak nerute le, iaueakai E uabi ko nole meratager.
1Не судїть, щоб вас не суджено.
2Abelelam abele meratager ua abi meratager, E ko uabi meratager; abele tonar lu uaba abi detali, a E ko uabi detali.
2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
3Nalu ma abi dasmeri lu puipi mara le la pone ge, a ma nole umer kak abele au lu mara pone ge?
3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?
4Nalugem ma detager mara le, Abkoreb kaka atperedelu lu puipi mara pone; dasmer, abele au lu nagri mara pone ge?
4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?
5Mama bes le, kekiam batauereda abele au lu mara pone ge; iaueakai ma erdali paret kak abi atperedelu abele lu puipi mara le la pone ge.
5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.
6Nole abkoreb uaba ikuar abele zogo lu omai giz, a ua nole dikri uaba penina gaire borom giz ra opem, mena esapirda uiaba teter, a ko batauered uabi eregili mogamog.
6Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.
7Ua abi damsare, iaueakai uabi nakuarare; a uaba deraimerare, epe uaba erdali; a uaba abi dida mudumud iaueakai uabim diski.
7Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
8Abelelam ese le abi damsare E nagri; abele le deraimer E abi erdali; a diski abele le abi dida mudumud.
8кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
9Nete le uabim, ese mara uerem mari namosi aretoem, nako ma abi ikuar baker?
9Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
10A ko mari namosi larem, nako ma abi ikuar tabo?
10або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
11Dasmerare, uaba adud le, ese uaba umele nakuarare debe lu uaba omasker giz, nako uaba Aba penoka dali kotor ge, nole uabi nakuarare au debe lu giz uiaba le abi damsare?
11Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
12Gaire lu uridili uaba lag le giz uabi ikerare, mokakalam uabi ikerare uiabim; abelelam abele gelar gako gaire perofeta giz.
12Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.
13Uaba barot abele kebi gab te ge; abelelam au te abele au gab te ge, a aule abele gab a gaire le ekaseredi bakeaud.
13Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:
14Abelelam kebi te abele gab te ge, a kebi kale abele gab a bakedida eded, a neis neis le erdali.
14вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
15Ege uaba mamor dasmerare gaire perofeta bes, uiaba tabarki uabim mamoe am uali, epe muige arega luko uiabim.
15Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
16Ua erdali uiaba turum. Nako le edobemeda uina moda abele lu daradar, pako suke abele lu zegerzeger?
16Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
17Ege mokakalam debe lu giz uridili kepu debe turum, epe abele adud lu a ko adud turum nagri.
17Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
18Umer kak debe lu nagri adud turum, umer kak adud lu a ko nagri debe turum.
18Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
19Gaire lu uridili nole debe turum, a ismi batauerda abele ur ge.
19Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
20Dasmerare, uaba erdali uiaba turum.
20Оце ж по овощам їх познаєте їх.
21Umer kak barota kotor baselaia uiaba uridili kari mer mokakalam, Opole ae, Opole ae; epe abele le ikerare kara Aba ra lag penoka dali kotor ge.
21Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
22Gaire le kari detagarare niai gerger, Opole ae, Opole ae, nako keriba nole perofeta mara nei ge? a mara nei ge ko keriba dituaki gaire demoni giz? a mara nei ge ko keriba ikerare gaire adigir?
22Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
23Kaka paret kak detagerare uiabim, Kaka nole umer kak uabim; ua bakeuare adem karielam, uaba adud tonar.
23І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
24Dasmerare, ese le asoli kara mer giz peike E ko ikeli, kaka abi babisdarie E pardale, E ikeli abara meta abele neid ge;
24Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;
25Epe irmir apu a dodo tabarki a uak uami abi abele meta ge; umer kak edibida, abelelam giz tumem abele neid ge.
25і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
26Ese le asoli kara mer giz ike a nole ikeli, E babisdarie abele paim le, E ikeli abara meta tumem abele ue ge;
26А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;
27Epe irmir apu a dodo tabarki a uag uami abi abele meta ge; epe edibida barabeda mogmog.
27і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
28Iesu ra gaire mer eseamulu, epe gaire le lakub abi damared abara giz mer.
28І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
29Abelelam E ereuerem uiabim mokakalam le nagri sirdam, a nole mokakalam aotale giz.
29бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.