Mattheum 7
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Nolite judicare, ut non judicemini.
1Не судїть, щоб вас не суджено.
2In quo enim judicio judicaveritis, judicabimini: et in qua mensura mensi fueritis, remetietur vobis.
2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
3Quid autem vides festucam in oculo fratris tui, et trabem in oculo tuo non vides?
3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?
4aut quomodo dicis fratri tuo: Sine ejiciam festucam de oculo tuo, et ecce trabs est in oculo tuo?
4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?
5Hypocrita, ejice primum trabem de oculo tuo, et tunc videbis ejicere festucam de oculo fratris tui.
5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.
6Nolite dare sanctum canibus: neque mittatis margaritas vestras ante porcos, ne forte conculcent eas pedibus suis, et conversi dirumpant vos.
6Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.
7Petite, et dabitur vobis: quærite, et invenietis: pulsate, et aperietur vobis.
7Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
8Omnis enim qui petit, accipit: et qui quærit, invenit: et pulsanti aperietur.
8кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
9Aut quis est ex vobis homo, quem si petierit filius suus panem, numquid lapidem porriget ei?
9Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
10aut si piscem petierit, numquid serpentem porriget ei?
10або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
11Si ergo vos, cum sitis mali, nostis bona data dare filiis vestris: quanto magis Pater vester, qui in cælis est, dabit bona petentibus se?
11Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
12Omnia ergo quæcumque vultis ut faciant vobis homines, et vos facite illis. Hæc est enim lex, et prophetæ.
12Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.
13Intrate per angustam portam: quia lata porta, et spatiosa via est, quæ ducit ad perditionem, et multi sunt qui intrant per eam.
13Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:
14Quam angusta porta, et arcta via est, quæ ducit ad vitam: et pauci sunt qui inveniunt eam !
14вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
15Attendite a falsis prophetis, qui veniunt ad vos in vestimentis ovium, intrinsecus autem sunt lupi rapaces:
15Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
16a fructibus eorum cognoscetis eos. Numquid colligunt de spinis uvas, aut de tribulis ficus?
16Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
17Sic omnis arbor bona fructus bonos facit: mala autem arbor malos fructus facit.
17Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
18Non potest arbor bona malos fructus facere: neque arbor mala bonos fructus facere.
18Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
19Omnis arbor, quæ non facit fructum bonum, excidetur, et in ignem mittetur.
19Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
20Igitur ex fructibus eorum cognoscetis eos.
20Оце ж по овощам їх познаєте їх.
21Non omnis qui dicit mihi, Domine, Domine, intrabit in regnum cælorum: sed qui facit voluntatem Patris mei, qui in cælis est, ipse intrabit in regnum cælorum.
21Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
22Multi dicent mihi in illa die: Domine, Domine, nonne in nomine tuo prophetavimus, et in nomine tuo dæmonia ejecimus, et in nomine tuo virtutes multas fecimus?
22Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
23Et tunc confitebor illis: Quia numquam novi vos: discedite a me, qui operamini iniquitatem.
23І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
24Omnis ergo qui audit verba mea hæc, et facit ea, assimilabitur viro sapienti, qui ædificavit domum suam supra petram,
24Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;
25et descendit pluvia, et venerunt flumina, et flaverunt venti, et irruerunt in domum illam, et non cecidit: fundata enim erat super petram.
25і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
26Et omnis qui audit verba mea hæc, et non facit ea, similis erit viro stulto, qui ædificavit domum suam super arenam:
26А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;
27et descendit pluvia, et venerunt flumina, et flaverunt venti, et irruerunt in domum illam, et cecidit, et fuit ruina illius magna.
27і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
28Et factum est: cum consummasset Jesus verba hæc, admirabantur turbæ super doctrina ejus.
28І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
29Erat enim docens eos sicut potestatem habens, et non sicut scribæ eorum, et pharisæi.
29бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.