Mattheum 24
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et egressus Jesus de templo, ibat. Et accesserunt discipuli ejus, ut ostenderent ei ædificationes templi.
1І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
2Ipse autem respondens dixit illis: Videtis hæc omnia? amen dico vobis, non relinquetur hic lapis super lapidem, qui non destruatur.
2Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3Sedente autem eo super montem Oliveti, accesserunt ad eum discipuli secreto, dicentes: Dic nobis, quando hæc erunt? et quod signum adventus tui, et consummationis sæculi?
3Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
4Et respondens Jesus, dixit eis: Videte ne quis vos seducat:
4І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5multi enim venient in nomine meo, dicentes: Ego sum Christus: et multos seducent.
5Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
6Audituri enim estis prælia, et opiniones præliorum. Videte ne turbemini: oportet enim hæc fieri, sed nondum est finis:
6Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
7consurget enim gens in gentem, et regnum in regnum, et erunt pestilentiæ, et fames, et terræmotus per loca:
7Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
8hæc autem omnia initia sunt dolorum.
8Все ж се почин горя.
9Tunc tradent vos in tribulationem, et occident vos: et eritis odio omnibus gentibus propter nomen meum.
9Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
10Et tunc scandalizabuntur multi, et invicem tradent, et odio habebunt invicem.
10І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
11Et multi pseudoprophetæ surgent, et seducent multos.
11І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
12Et quoniam abundavit iniquitas, refrigescet caritas multorum:
12І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
13qui autem perseveraverit usque in finem, hic salvus erit.
13Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
14Et prædicabitur hoc Evangelium regni in universo orbe, in testimonium omnibus gentibus: et tunc veniet consummatio.
14І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.
15Cum ergo videritis abominationem desolationis, quæ dicta est a Daniele propheta, stantem in loco sancto, qui legit, intelligat:
15Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
16tunc qui in Judæa sunt, fugiant ad montes:
16тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
17et qui in tecto, non descendat tollere aliquid de domo sua:
17хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
18et qui in agro, non revertatur tollere tunicam suam.
18і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
19Væ autem prægnantibus et nutrientibus in illis diebus !
19Горе ж важким і годуючим під той час!
20Orate autem ut non fiat fuga vestra in hieme, vel sabbato:
20Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
21erit enim tunc tribulatio magna, qualis non fuit ab initio mundi usque modo, neque fiet.
21буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
22Et nisi breviati fuissent dies illi, non fieret salva omnis caro: sed propter electos breviabuntur dies illi.
22І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
23Tunc si quis vobis dixerit: Ecce hic est Christus, aut illic: nolite credere.
23Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
24Surgent enim pseudochristi, et pseudoprophetæ: et dabunt signa magna, et prodigia, ita ut in errorem inducantur (si fieri potest) etiam electi.
24Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
25Ecce prædixi vobis.
25Оце ж наперед сказав я вам.
26Si ergo dixerint vobis: Ecce in deserto est, nolite exire; Ecce in penetralibus, nolite credere.
26Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
27Sicut enim fulgur exit ab oriente, et paret usque in occidentem: ita erit et adventus Filii hominis.
27Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
28Ubicumque fuerit corpus, illic congregabuntur et aquilæ.
28Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
29Statim autem post tribulationem dierum illorum sol obscurabitur, et luna non dabit lumen suum, et stellæ cadent de cælo, et virtutes cælorum commovebuntur:
29І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
30et tunc parebit signum Filii hominis in cælo: et tunc plangent omnes tribus terræ: et videbunt Filium hominis venientem in nubibus cæli cum virtute multa et majestate.
30І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
31Et mittet angelos suos cum tuba, et voce magna: et congregabunt electos ejus a quatuor ventis, a summis cælorum usque ad terminos eorum.
31І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
32Ab arbore autem fici discite parabolam: cum jam ramus ejus tener fuerit, et folia nata, scitis quia prope est æstas:
32Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
33ita et vos cum videritis hæc omnia, scitote quia prope est, in januis.
33Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
34Amen dico vobis, quia non præteribit generatio hæc, donec omnia hæc fiant.
34Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
35Cælum et terra transibunt, verba autem mea non præteribunt.
35Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
36De die autem illa et hora nemo scit, neque angeli cælorum, nisi solus Pater.
36Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
37Sicut autem in diebus Noë, ita erit et adventus Filii hominis:
37Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
38sicut enim erant in diebus ante diluvium comedentes et bibentes, nubentes et nuptum tradentes, usque ad eum diem, quo intravit Noë in arcam,
38Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
39et non cognoverunt donec venit diluvium, et tulit omnes: ita erit et adventus Filii hominis.
39та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.
40Tunc duo erunt in agro: unus assumetur, et unus relinquetur.
40Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся.
41Duæ molentes in mola: una assumetur, et una relinquetur.
41Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
42Vigilate ergo, quia nescitis qua hora Dominus vester venturus sit.
42Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
43Illud autem scitote, quoniam si sciret paterfamilias qua hora fur venturus esset, vigilaret utique, et non sineret perfodi domum suam.
43Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
44Ideo et vos estote parati: quia qua nescitis hora Filius hominis venturus est.
44Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
45Quis, putas, est fidelis servus, et prudens, quem constituit dominus suus super familiam suam ut det illis cibum in tempore?
45Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
46Beatus ille servus, quem cum venerit dominus ejus, invenerit sic facientem.
46Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
47Amen dico vobis, quoniam super omnia bona sua constituet eum.
47Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.
48Si autem dixerit malus servus ille in corde suo: Moram fecit dominus meus venire:
48А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,
49et cœperit percutere conservos suos, manducet autem et bibat cum ebriosis:
49та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
50veniet dominus servi illius in die qua non sperat, et hora qua ignorat:
50то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,
51et dividet eum, partemque ejus ponet cum hypocritis: illic erit fletus et stridor dentium.
51та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.