Mattheum 9
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et ascendens in naviculam, transfretavit, et venit in civitatem suam.
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
2Et ecce offerebant ei paralyticum jacentem in lecto. Et videns Jesus fidem illorum, dixit paralytico: Confide fili, remittuntur tibi peccata tua.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3Et ecce quidam de scribis dixerunt intra se: Hic blasphemat.
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4Et cum vidisset Jesus cogitationes eorum, dixit: Ut quid cogitatis mala in cordibus vestris?
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5Quid est facilius dicere: Dimittuntur tibi peccata tua: an dicere: Surge, et ambula?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6Ut autem sciatis, quia Filius hominis habet potestatem in terra dimittendi peccata, tunc ait paralytico: Surge, tolle lectum tuum, et vade in domum tuam.
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7Et surrexit, et abiit in domum suam.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
8Videntes autem turbæ timuerunt, et glorificaverunt Deum, qui dedit potestatem talem hominibus.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9Et, cum transiret inde Jesus, vidit hominem sedentem in telonio, Matthæum nomine. Et ait illi: Sequere me. Et surgens, secutus est eum.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
10Et factum est, discumbente eo in domo, ecce multi publicani et peccatores venientes, discumbebant cum Jesu, et discipulis ejus.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
11Et videntes pharisæi, dicebant discipulis ejus: Quare cum publicanis et peccatoribus manducat magister vester?
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12At Jesus audiens, ait: Non est opus valentibus medicus, sed male habentibus.
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
13Euntes autem discite quid est: Misericordiam volo, et non sacrificium. Non enim veni vocare justos, sed peccatores.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14Tunc accesserunt ad eum discipuli Joannis, dicentes: Quare nos, et pharisæi, jejunamus frequenter: discipuli autem tui non jejunant?
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15Et ait illis Jesus: Numquid possunt filii sponsi lugere, quamdiu cum illis est sponsus? Venient autem dies cum auferetur ab eis sponsus: et tunc jejunabunt.
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
16Nemo autem immittit commissuram panni rudis in vestimentum vetus: tollit enim plenitudinem ejus a vestimento, et pejor scissura fit.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17Neque mittunt vinum novum in utres veteres: alioquin rumpuntur utres, et vinum effunditur, et utres pereunt. Sed vinum novum in utres novos mittunt: et ambo conservantur.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
18Hæc illo loquente ad eos, ecce princeps unus accessit, et adorabat eum, dicens: Domine, filia mea modo defuncta est: sed veni, impone manum tuam super eam, et vivet.
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19Et surgens Jesus, sequebatur eum, et discipuli ejus.
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20Et ecce mulier, quæ sanguinis fluxum patiebatur duodecim annis, accessit retro, et tetigit fimbriam vestimenti ejus.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21Dicebat enim intra se: Si tetigero tantum vestimentum ejus, salva ero.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22At Jesus conversus, et videns eam, dixit: Confide, filia, fides tua te salvam fecit. Et salva facta est mulier ex illa hora.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23Et cum venisset Jesus in domum principis, et vidisset tibicines et turbam tumultuantem, dicebat:
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24Recedite: non est enim mortua puella, sed dormit. Et deridebant eum.
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25Et cum ejecta esset turba, intravit: et tenuit manum ejus, et surrexit puella.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
26Et exiit fama hæc in universam terram illam.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
27Et transeunte inde Jesu, secuti sunt eum duo cæci, clamantes, et dicentes: Miserere nostri, fili David.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28Cum autem venisset domum, accesserunt ad eum cæci. Et dicit eis Jesus: Creditis quia hoc possum facere vobis? Dicunt ei: Utique, Domine.
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29Tunc tetigit oculos eorum, dicens: Secundum fidem vestram, fiat vobis.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30Et aperti sunt oculi eorum: et comminatus est illis Jesus, dicens: Videte ne quis sciat.
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31Illi autem exeuntes, diffamaverunt eum in tota terra illa.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32Egressis autem illis, ecce obtulerunt ei hominem mutum, dæmonium habentem.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33Et ejecto dæmonio, locutus est mutus, et miratæ sunt turbæ, dicentes: Numquam apparuit sic in Israël.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
34Pharisæi autem dicebant: In principe dæmoniorum ejicit dæmones.
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
35Et circuibat Jesus omnes civitates, et castella, docens in synagogis eorum, et prædicans Evangelium regni, et curans omnem languorem, et omnem infirmitatem.
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36Videns autem turbas, misertus est eis: quia erant vexati, et jacentes sicut oves non habentes pastorem.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37Tunc dicit discipulis suis: Messis quidem multa, operarii autem pauci.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38Rogate ergo Dominum messis, ut mittat operarios in messem suam.
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.