Matthew 9
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And he entered into a ship, and passed over, and came into his own city.
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
2And, behold, they brought to him a man sick of the palsy, lying on a bed: and Jesus seeing their faith said unto the sick of the palsy; Son, be of good cheer; thy sins be forgiven thee.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3And, behold, certain of the scribes said within themselves, This man blasphemeth.
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4And Jesus knowing their thoughts said, Wherefore think ye evil in your hearts?
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5For whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Arise, and walk?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6But that ye may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (then saith he to the sick of the palsy,) Arise, take up thy bed, and go unto thine house.
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7And he arose, and departed to his house.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
8But when the multitudes saw it , they marvelled, and glorified God, which had given such power unto men.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9¶ And as Jesus passed forth from thence, he saw a man, named Matthew, sitting at the receipt of custom: and he saith unto him, Follow me. And he arose, and followed him.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
10¶ And it came to pass, as Jesus sat at meat in the house, behold, many publicans and sinners came and sat down with him and his disciples.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
11And when the Pharisees saw it , they said unto his disciples, Why eateth your Master with publicans and sinners?
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12But when Jesus heard that , he said unto them, They that be whole need not a physician, but they that are sick.
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
13But go ye and learn what that meaneth, I will have mercy, and not sacrifice: for I am not come to call the righteous, but sinners to repentance.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14¶ Then came to him the disciples of John, saying, Why do we and the Pharisees fast oft, but thy disciples fast not?
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15And Jesus said unto them, Can the children of the bridechamber mourn, as long as the bridegroom is with them? but the days will come, when the bridegroom shall be taken from them, and then shall they fast.
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
16No man putteth a piece of new cloth unto an old garment, for that which is put in to fill it up taketh from the garment, and the rent is made worse.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17Neither do men put new wine into old bottles: else the bottles break, and the wine runneth out, and the bottles perish: but they put new wine into new bottles, and both are preserved.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
18¶ While he spake these things unto them, behold, there came a certain ruler, and worshipped him, saying, My daughter is even now dead: but come and lay thy hand upon her, and she shall live.
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19And Jesus arose, and followed him, and so did his disciples.
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20¶ And, behold, a woman, which was diseased with an issue of blood twelve years, came behind him , and touched the hem of his garment:
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21For she said within herself, If I may but touch his garment, I shall be whole.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22But Jesus turned him about, and when he saw her, he said, Daughter, be of good comfort; thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23And when Jesus came into the ruler’s house, and saw the minstrels and the people making a noise,
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24He said unto them, Give place: for the maid is not dead, but sleepeth. And they laughed him to scorn.
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25But when the people were put forth, he went in, and took her by the hand, and the maid arose.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
26And the fame hereof went abroad into all that land.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
27¶ And when Jesus departed thence, two blind men followed him, crying, and saying, Thou Son of David, have mercy on us.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28And when he was come into the house, the blind men came to him: and Jesus saith unto them, Believe ye that I am able to do this? They said unto him, Yea, Lord.
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29Then touched he their eyes, saying, According to your faith be it unto you.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30And their eyes were opened; and Jesus straitly charged them, saying, See that no man know it .
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31But they, when they were departed, spread abroad his fame in all that country.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32¶ As they went out, behold, they brought to him a dumb man possessed with a devil.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33And when the devil was cast out, the dumb spake: and the multitudes marvelled, saying, It was never so seen in Israel.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
34But the Pharisees said, He casteth out devils through the prince of the devils.
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
35And Jesus went about all the cities and villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every sickness and every disease among the people.
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36¶ But when he saw the multitudes, he was moved with compassion on them, because they fainted, and were scattered abroad, as sheep having no shepherd.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37Then saith he unto his disciples, The harvest truly is plenteous, but the labourers are few;
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he will send forth labourers into his harvest.
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.