Matthew 20
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1For the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which went out early in the morning to hire labourers into his vineyard.
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2And when he had agreed with the labourers for a penny a day, he sent them into his vineyard.
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3And he went out about the third hour, and saw others standing idle in the marketplace,
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
4And said unto them; Go ye also into the vineyard, and whatsoever is right I will give you. And they went their way.
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
5Again he went out about the sixth and ninth hour, and did likewise.
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and saith unto them, Why stand ye here all the day idle?
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7They say unto him, Because no man hath hired us. He saith unto them, Go ye also into the vineyard; and whatsoever is right, that shall ye receive.
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8So when even was come, the lord of the vineyard saith unto his steward, Call the labourers, and give them their hire, beginning from the last unto the first.
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9And when they came that were hired about the eleventh hour, they received every man a penny.
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10But when the first came, they supposed that they should have received more; and they likewise received every man a penny.
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11And when they had received it , they murmured against the goodman of the house,
11І взявши вони, нарекали на господаря,
12Saying, These last have wrought but one hour, and thou hast made them equal unto us, which have borne the burden and heat of the day.
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13But he answered one of them, and said, Friend, I do thee no wrong: didst not thou agree with me for a penny?
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14Take that thine is , and go thy way: I will give unto this last, even as unto thee.
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15Is it not lawful for me to do what I will with mine own? Is thine eye evil, because I am good?
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16So the last shall be first, and the first last: for many be called, but few chosen.
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17¶ And Jesus going up to Jerusalem took the twelve disciples apart in the way, and said unto them,
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be betrayed unto the chief priests and unto the scribes, and they shall condemn him to death,
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19And shall deliver him to the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify him : and the third day he shall rise again.
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20¶ Then came to him the mother of Zebedee’s children with her sons, worshipping him , and desiring a certain thing of him.
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21And he said unto her, What wilt thou? She saith unto him, Grant that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on the left, in thy kingdom.
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink of the cup that I shall drink of, and to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say unto him, We are able.
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23And he saith unto them, Ye shall drink indeed of my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give, but it shall be given to them for whom it is prepared of my Father.
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24And when the ten heard it , they were moved with indignation against the two brethren.
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
25But Jesus called them unto him , and said, Ye know that the princes of the Gentiles exercise dominion over them, and they that are great exercise authority upon them.
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26But it shall not be so among you: but whosoever will be great among you, let him be your minister;
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27And whosoever will be chief among you, let him be your servant:
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28Even as the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29And as they departed from Jericho, a great multitude followed him.
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
30¶ And, behold, two blind men sitting by the way side, when they heard that Jesus passed by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, thou Son of David.
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31And the multitude rebuked them, because they should hold their peace: but they cried the more, saying, Have mercy on us, O Lord, thou Son of David.
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I shall do unto you?
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33They say unto him, Lord, that our eyes may be opened.
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34So Jesus had compassion on them , and touched their eyes: and immediately their eyes received sight, and they followed him.
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.