Matthew 19
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And it came to pass, that when Jesus had finished these sayings, he departed from Galilee, and came into the coasts of Judaea beyond Jordan;
1І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом.
2And great multitudes followed him; and he healed them there.
2І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там.
3¶ The Pharisees also came unto him, tempting him, and saying unto him, Is it lawful for a man to put away his wife for every cause?
3І приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину?
4And he answered and said unto them, Have ye not read, that he which made them at the beginning made them male and female,
4Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, — чоловіком і жінкою втворив їх?
5And said, For this cause shall a man leave father and mother, and shall cleave to his wife: and they twain shall be one flesh?
5І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть удвох тїло одно;
6Wherefore they are no more twain, but one flesh. What therefore God hath joined together, let not man put asunder.
6так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
7They say unto him, Why did Moses then command to give a writing of divorcement, and to put her away?
7Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
8He saith unto them, Moses because of the hardness of your hearts suffered you to put away your wives: but from the beginning it was not so.
8Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.
9And I say unto you, Whosoever shall put away his wife, except it be for fornication, and shall marry another, committeth adultery: and whoso marrieth her which is put away doth commit adultery.
9Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю — хиба за перелюб — та оженить ся з иншою, робить перелюб; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб.
10¶ His disciples say unto him, If the case of the man be so with his wife, it is not good to marry.
10Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.
11But he said unto them, All men cannot receive this saying, save they to whom it is given.
11Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано.
12For there are some eunuchs, which were so born from their mother’s womb: and there are some eunuchs, which were made eunuchs of men: and there be eunuchs, which have made themselves eunuchs for the kingdom of heaven’s sake. He that is able to receive it , let him receive it.
12Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.
13¶ Then were there brought unto him little children, that he should put his hands on them, and pray: and the disciples rebuked them.
13Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.
14But Jesus said, Suffer little children, and forbid them not, to come unto me: for of such is the kingdom of heaven.
14Ісус же рече: Пустїть дїток, не зʼупиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.
15And he laid his hands on them, and departed thence.
15І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.
16¶ And, behold, one came and said unto him, Good Master, what good thing shall I do, that I may have eternal life?
16І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне?
17And he said unto him, Why callest thou me good? there is none good but one, that is , God: but if thou wilt enter into life, keep the commandments.
17Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.
18He saith unto him, Which? Jesus said, Thou shalt do no murder, Thou shalt not commit adultery, Thou shalt not steal, Thou shalt not bear false witness,
18Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво;
19Honour thy father and thy mother: and, Thou shalt love thy neighbour as thyself.
19Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого.
20The young man saith unto him, All these things have I kept from my youth up: what lack I yet?
20Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?
21Jesus said unto him, If thou wilt be perfect, go and sell that thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven: and come and follow me.
21Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.
22But when the young man heard that saying, he went away sorrowful: for he had great possessions.
22Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.
23¶ Then said Jesus unto his disciples, Verily I say unto you, That a rich man shall hardly enter into the kingdom of heaven.
23Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.
24And again I say unto you, It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
24Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25When his disciples heard it , they were exceedingly amazed, saying, Who then can be saved?
25Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?
26But Jesus beheld them , and said unto them, With men this is impossible; but with God all things are possible.
26Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.
27¶ Then answered Peter and said unto him, Behold, we have forsaken all, and followed thee; what shall we have therefore?
27Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшли слїдом за Тобою; що ж буде нам?
28And Jesus said unto them, Verily I say unto you, That ye which have followed me, in the regeneration when the Son of man shall sit in the throne of his glory, ye also shall sit upon twelve thrones, judging the twelve tribes of Israel.
28Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
29And every one that hath forsaken houses, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my name’s sake, shall receive an hundredfold, and shall inherit everlasting life.
29І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.
30But many that are first shall be last; and the last shall be first.
30Тільки ж многі перві будуть останнї, а останнї — перві.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.