Matthew 25
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom.
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2And five of them were wise, and five were foolish.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3They that were foolish took their lamps, and took no oil with them:
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4But the wise took oil in their vessels with their lamps.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5While the bridegroom tarried, they all slumbered and slept.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6And at midnight there was a cry made, Behold, the bridegroom cometh; go ye out to meet him.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8And the foolish said unto the wise, Give us of your oil; for our lamps are gone out.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9But the wise answered, saying, Not so ; lest there be not enough for us and you: but go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10And while they went to buy, the bridegroom came; and they that were ready went in with him to the marriage: and the door was shut.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11Afterward came also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12But he answered and said, Verily I say unto you, I know you not.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13Watch therefore, for ye know neither the day nor the hour wherein the Son of man cometh.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14¶ For the kingdom of heaven is as a man travelling into a far country, who called his own servants, and delivered unto them his goods.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15And unto one he gave five talents, to another two, and to another one; to every man according to his several ability; and straightway took his journey.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16Then he that had received the five talents went and traded with the same, and made them other five talents.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17And likewise he that had received two, he also gained other two.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
18But he that had received one went and digged in the earth, and hid his lord’s money.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19After a long time the lord of those servants cometh, and reckoneth with them.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20And so he that had received five talents came and brought other five talents, saying, Lord, thou deliveredst unto me five talents: behold, I have gained beside them five talents more.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21His lord said unto him, Well done, thou good and faithful servant: thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22He also that had received two talents came and said, Lord, thou deliveredst unto me two talents: behold, I have gained two other talents beside them.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23His lord said unto him, Well done, good and faithful servant; thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24Then he which had received the one talent came and said, Lord, I knew thee that thou art an hard man, reaping where thou hast not sown, and gathering where thou hast not strawed:
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25And I was afraid, and went and hid thy talent in the earth: lo, there thou hast that is thine.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26His lord answered and said unto him, Thou wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I have not strawed:
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27Thou oughtest therefore to have put my money to the exchangers, and then at my coming I should have received mine own with usury.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28Take therefore the talent from him, and give it unto him which hath ten talents.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29For unto every one that hath shall be given, and he shall have abundance: but from him that hath not shall be taken away even that which he hath.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30And cast ye the unprofitable servant into outer darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31¶ When the Son of man shall come in his glory, and all the holy angels with him, then shall he sit upon the throne of his glory:
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32And before him shall be gathered all nations: and he shall separate them one from another, as a shepherd divideth his sheep from the goats:
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33And he shall set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34Then shall the King say unto them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35For I was an hungred, and ye gave me meat: I was thirsty, and ye gave me drink: I was a stranger, and ye took me in:
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36Naked, and ye clothed me: I was sick, and ye visited me: I was in prison, and ye came unto me.
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37Then shall the righteous answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, and fed thee ? or thirsty, and gave thee drink?
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38When saw we thee a stranger, and took thee in? or naked, and clothed thee ?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
39Or when saw we thee sick, or in prison, and came unto thee?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40And the King shall answer and say unto them, Verily I say unto you, Inasmuch as ye have done it unto one of the least of these my brethren, ye have done it unto me.
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41Then shall he say also unto them on the left hand, Depart from me, ye cursed, into everlasting fire, prepared for the devil and his angels:
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42For I was an hungred, and ye gave me no meat: I was thirsty, and ye gave me no drink:
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43I was a stranger, and ye took me not in: naked, and ye clothed me not: sick, and in prison, and ye visited me not.
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44Then shall they also answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, or athirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister unto thee?
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45Then shall he answer them, saying, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did it not to one of the least of these, ye did it not to me.
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
46And these shall go away into everlasting punishment: but the righteous into life eternal.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.