Matthew 25
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then shall the kingdom of heaven be like to ten virgins, who taking their lamps went out to meet the bridegroom and the bride.
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2And five of them were foolish, and five wise.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3But the five foolish, having taken their lamps, did not take oil with them:
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4But the wise took oil in their vessels with the lamps.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5And the bridegroom tarrying, they all slumbered and slept.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6And at midnight there was a cry made: Behold the bridegroom cometh, go ye forth to meet him.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7Then all those virgins arose and trimmed their lamps.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8And the foolish said to the wise: Give us of your oil, for our lamps are gone out.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9The wise answered, saying: Lest perhaps there be not enough for us and for you, go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10Now whilst they went to buy, the bridegroom came: and they that were ready, went in with him to the marriage, and the door was shut.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11But at last come also the other virgins, saying: Lord, Lord, open to us.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12But he answering said: Amen I say to you, I know you not.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13Watch ye therefore, because you know not the day nor the hour.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14For even as a man going into a far country, called his servants, and delivered to them his goods;
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15And to one he gave five talents, and to another two, and to another one, to every one according to his proper ability: and immediately he took his journey.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16And he that had received the five talents, went his way, and traded with the same, and gained other five.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17And in like manner he that had received the two, gained other two.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
18But he that had received the one, going his way digged into the earth, and hid his lord’s money.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19But after a long time the lord of those servants came, and reckoned with them.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20And he that had received the five talents coming, brought other five talents, saying: Lord, thou didst deliver to me five talents, behold I have gained other five over and above.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21His lord said to him: Well done, good and faithful servant, because thou hast been faithful over a few things, I will place thee over many things: enter thou into the joy of thy lord.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22And he also that had received the two talents came and said: Lord, thou deliveredst two talents to me: behold I have gained other two.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23His lord said to him: Well done, good and faithful servant: because thou hast been faithful over a few things, I will place thee over many things: enter thou into the joy of thy lord.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24But he that had received the one talent, came and said: Lord, I know that thou art a hard man; thou reapest where thou hast not sown, and gatherest where thou hast not strewed.
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25And being afraid I went and hid thy talent in the earth: behold here thou hast that which is thine.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26And his lord answering, said to him: Wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sow not, and gather where I have not strewed:
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27Thou oughtest therefore to have committed my money to the bankers, and at my coming I should have received my own with usury.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28Take ye away therefore the talent from him, and give it to him that hath ten talents.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29For to every one that hath shall be given, and he shall abound: but from him that hath not, that also which he seemeth to have shall be taken away.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30And the unprofitable servant cast ye out into the exterior darkness. There shall be weeping and gnashing of teeth.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31And when the Son of man shall come in his majesty, and all the angels with him, then shall he sit upon the seat of his majesty.
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32And all nations shall be gathered together before him, and he shall separate them one from another, as the shepherd separateth the sheep from the goats:
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33And he shall set the sheep on his right hand, but the goats on his left.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34Then shall the king say to them that shall be on his right hand: Come, ye blessed of my Father, possess you the kingdom prepared for you from the foundation of the world.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35For I was hungry, and you gave me to eat; I was thirsty, and you gave me to drink; I was a stranger, and you took me in:
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36Naked, and you covered me: sick, and you visited me: I was in prison, and you came to me.
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37Then shall the just answer him, saying: Lord, when did we see thee hungry, and fed thee; thirsty, and gave thee drink?
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38And when did we see thee a stranger, and took thee in? or naked, and covered thee?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
39Or when did we see thee sick or in prison, and came to thee?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40And the king answering, shall say to them: Amen I say to you, as long as you did it to one of these my least brethren, you did it to me.
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41Then he shall say to them also that shall be on his left hand: Depart from me, you cursed, into everlasting fire which was prepared for the devil and his angels.
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42For I was hungry, and you gave me not to eat: I was thirsty, and you gave me not to drink.
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43I was a stranger, and you took me not in: naked, and you covered me not: sick and in prison, and you did not visit me.
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44Then they also shall answer him, saying: Lord, when did we see thee hungry, or thirsty, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister to thee?
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45Then he shall answer them, saying: Amen I say to you, as long as you did it not to one of these least, neither did you do it to me.
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
46And these shall go into everlasting punishment: but the just, into life everlasting.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.