Matthew 6
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Take heed that you do not your justice before men, to be seen by them: otherwise you shall not have a reward of your Father who is in heaven.
1Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
2Therefore when thou dost an almsdeed, sound not a trumpet before thee, as the hypocrites do in the synagogues and in the streets, that they may be honoured by men. Amen I say to you, they have received their reward.
2Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
3But when thou dost alms, let not thy left hand know what thy right hand doth.
3Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:
4That thy alms may be in secret, and thy Father who seeth in secret will repay thee.
4щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
5And when ye pray, you shall not be as the hypocrites, that love to stand and pray in the synagogues and corners of the streets, that they may be seen by men: Amen I say to you, they have received their reward.
5І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
6But thou when thou shalt pray, enter into thy chamber, and having shut the door, pray to thy Father in secret: and thy Father who seeth in secret will repay thee.
6Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
7And when you are praying, speak not much, as the heathens. For they think that in their much speaking they may be heard.
7Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.
8Be not you therefore like to them, for your Father knoweth what is needful for you, before you ask him.
8Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
9Thus therefore shall you pray: Our Father who art in heaven, hallowed be thy name.
9Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10Thy kingdom come. Thy will be done on earth as it is in heaven.
10Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11Give us this day our supersubstantial bread.
11Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12And forgive us our debts, as we also forgive our debtors.
12І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13And lead us not into temptation. But deliver us from evil. Amen.
13І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
14For if you will forgive men their offences, your heavenly Father will forgive you also your offences.
14Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
15But if you will not forgive men, neither will your Father forgive you your offences.
15Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16And when you fast, be not as the hypocrites, sad. For they disfigure their faces, that they may appear unto men to fast. Amen I say to you, they have received their reward.
16Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17But thou, when thou fastest anoint thy head, and wash thy face;
17Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18That thou appear not to men to fast, but to thy Father who is in secret: and thy Father who seeth in secret, will repay thee.
18щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19Lay not up to yourselves treasures on earth: where the rust, and moth consume, and where thieves break through and steal.
19Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20But lay up to yourselves treasures in heaven: where neither the rust nor moth doth consume, and where thieves do not break through, nor steal.
20Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
21For where thy treasure is, there is thy heart also.
21Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22The light of thy body is thy eye. If thy eye be single, thy whole body shall be lightsome.
22Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
23But if thy eye be evil thy whole body shall be darksome. If then the light that is in thee, be darkness: the darkness itself how great shall it be!
23Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
24No man can serve two masters. For either he will hate the one, and love the other: or he will sustain the one, and despise the other. You cannot serve God and mammon.
24Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
25Therefore I say to you, be not solicitous for your life, what you shall eat, nor for your body, what you shall put on. Is not the life more than the meat: and the body more than the raiment?
25Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26Behold the birds of the air, for they neither sow, nor do they reap, nor gather into barns: and your heavenly Father feedeth them. Are not you of much more value than they?
26Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27And which of you by taking thought, can add to his stature by one cubit?
27Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28And for raiment why are you solicitous? Consider the lilies of the field, how they grow: they labour not, neither do they spin.
28І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29But I say to you, that not even Solomon in all his glory was arrayed as one of these.
29глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30And if the grass of the field, which is today, and tomorrow is cast into the oven, God doth so clothe: how much more you, O ye of little faith?
30Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?
31Be not solicitous therefore, saying, What shall we eat: or what shall we drink, or wherewith shall we be clothed?
31Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32For after all these things do the heathens seek. For your Father knoweth that you have need of all these things.
32Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33Seek ye therefore first the kingdom of God, and his justice, and all these things shall be added unto you.
33А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34Be not therefore solicitous for tomorrow; for the morrow will be solicitous for itself. Sufficient for the day is the evil thereof.
34Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.