Matthew 6
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Be careful not to perform your righteous acts before men to be seen by them. If you do, you will have no reward from your Father in heaven.
1Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
2So when you give to the needy, do not sound a trumpet before you, as the hypocrites do in the synagogues and on the streets, to be honored by men. Truly I tell you, they already have their full reward.
2Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
3But when you give to the needy, do not let your left hand know what your right hand is doing,
3Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:
4so that your giving may be in secret. And your Father, who sees what is done in secret, will reward you.
4щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
5And when you pray, do not be like the hypocrites. For they love to pray standing in the synagogues and on the street corners to be seen by men. Truly I tell you, they already have their full reward.
5І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
6But when you pray, go into your inner room, shut your door, and pray to your Father, who is unseen. And your Father, who sees what is done in secret, will reward you.
6Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
7And when you pray, do not babble on like pagans, for they think that by their many words they will be heard.
7Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.
8Do not be like them, for your Father knows what you need before you ask Him.
8Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
9So then, this is how you should pray: ‘Our Father in heaven, hallowed be Your name.
9Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10Your kingdom come, Your will be done, on earth as it is in heaven.
10Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11Give us this day our daily bread.
11Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12And forgive us our debts, as we also have forgiven our debtors.
12І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13And lead us not into temptation, but deliver us from the evil one.’
13І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
14For if you forgive men their trespasses, your heavenly Father will also forgive you.
14Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
15But if you do not forgive men their trespasses, neither will your Father forgive yours.
15Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16When you fast, do not be somber like the hypocrites, for they disfigure their faces to show men they are fasting. Truly I tell you, they already have their full reward.
16Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17But when you fast, anoint your head and wash your face,
17Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18so that your fasting will not be obvious to men, but only to your Father, who is unseen. And your Father, who sees what is done in secret, will reward you.
18щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19Do not store up for yourselves treasures on earth, where moth and rust destroy, and where thieves break in and steal.
19Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20But store up for yourselves treasures in heaven, where moth and rust do not destroy, and where thieves do not break in and steal.
20Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
21For where your treasure is, there your heart will be also.
21Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22The eye is the lamp of the body. If your eyes are good, your whole body will be full of light.
22Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
23But if your eyes are bad, your whole body will be full of darkness. If then the light within you is darkness, how great is that darkness!
23Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
24No one can serve two masters: Either he will hate the one and love the other, or he will be devoted to the one and despise the other. You cannot serve both God and money.
24Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
25Therefore I tell you, do not worry about your life, what you will eat or drink; or about your body, what you will wear. Is not life more than food, and the body more than clothes?
25Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26Look at the birds of the air: They do not sow or reap or gather into barns—and yet your heavenly Father feeds them. Are you not much more valuable than they?
26Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27Who of you by worrying can add a single hour to his life?
27Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28And why do you worry about clothes? Consider how the lilies of the field grow: They do not labor or spin.
28І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29Yet I tell you that not even Solomon in all his glory was adorned like one of these.
29глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30If that is how God clothes the grass of the field, which is here today and tomorrow is thrown into the furnace, will He not much more clothe you, O you of little faith?
30Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?
31Therefore do not worry, saying, ‘What shall we eat?’ or ‘What shall we drink?’ or ‘What shall we wear?’
31Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32For the Gentiles strive after all these things, and your heavenly Father knows that you need them.
32Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33But seek first the kingdom of God and His righteousness, and all these things will be added unto you.
33А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34Therefore do not worry about tomorrow, for tomorrow will worry about itself. Today has enough trouble of its own.
34Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.