Matthew 14
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1At that time Herod the tetrarch heard the reports about Jesus
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2and said to his servants, “This is John the Baptist; he has risen from the dead! That is why miraculous powers are at work in him.”
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3Now Herod had arrested John and bound him and put him in prison on account of Herodias, his brother Philip’s wife,
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4because John had been telling him, “It is not lawful for you to have her.”
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5Although Herod wanted to kill John, he was afraid of the people, because they regarded John as a prophet.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
6On Herod’s birthday, however, the daughter of Herodias danced before them and pleased Herod
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7so much that he promised with an oath to give to her whatever she asked.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8Prompted by her mother, she said, “Give me here on a platter the head of John the Baptist.”
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9The king was grieved, but because of his oaths and his guests, he ordered that her wish be granted
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10and sent to have John beheaded in the prison.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11John’s head was brought in on a platter and presented to the girl, who carried it to her mother.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12Then John’s disciples came and took his body and buried it. And they went and informed Jesus.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13When Jesus heard about John, He withdrew by boat privately to a solitary place. But the crowds found out about it and followed Him on foot from the towns.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14When He stepped ashore and saw a large crowd, He had compassion on them and healed their sick.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15When evening came, the disciples came to Him and said, “This is a desolate place, and the hour is already late. Dismiss the crowds so they can go to the villages and buy themselves some food.”
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16“They do not need to go away,” Jesus replied. “You give them something to eat.”
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17“We have here only five loaves of bread and two fish,” they answered.
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18“Bring them here to Me,” Jesus said.
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19And He directed the crowds to sit down on the grass. Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, He spoke a blessing. Then He broke the loaves and gave them to the disciples, and the disciples gave them to the people.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20They all ate and were satisfied, and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces that were left over.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21About five thousand men were fed, in addition to women and children.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22Immediately Jesus made the disciples get into the boat and go on ahead of Him to the other side, while He dismissed the crowds.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23After He had sent them away, He went up on the mountain by Himself to pray. When evening came, He was there alone,
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24but the boat was already far from land, buffeted by the waves because the wind was against it.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25During the fourth watch of the night, Jesus went out to them, walking on the sea.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26When the disciples saw Him walking on the sea, they were terrified. “It’s a ghost!” they said, and cried out in fear.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27But Jesus spoke up at once: “Take courage! It is I. Do not be afraid.”
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28“Lord, if it is You,” Peter replied, “command me to come to You on the water.”
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29“Come,” said Jesus. Then Peter got down out of the boat, walked on the water, and came toward Jesus.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30But when he saw the strength of the wind, he was afraid, and beginning to sink, cried out, “Lord, save me!”
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31Immediately Jesus reached out His hand and took hold of Peter. “You of little faith,” He said, “why did you doubt?”
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32And when they had climbed back into the boat, the wind died down.
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33Then those who were in the boat worshiped Him, saying, “Truly You are the Son of God!”
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34When they had crossed over, they landed at Gennesaret.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35And when the men of that place recognized Jesus, they sent word to all the surrounding region. People brought all the sick to Him
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36and begged Him just to let them touch the fringe of His cloak. And all who touched Him were healed.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.