Matthew 8
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When Jesus came down from the mountain, large crowds followed Him.
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2Suddenly a leper came and knelt before Him, saying, “Lord, if You are willing, You can make me clean.”
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3Jesus reached out His hand and touched the man. “I am willing,” He said. “Be clean!” And immediately his leprosy was cleansed.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись . І зараз очистилась проказа його.
4Then Jesus instructed him, “See that you don’t tell anyone. But go, show yourself to the priest and offer the gift prescribed by Moses, as a testimony to them.”
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5When Jesus had entered Capernaum, a centurion came and pleaded with Him,
5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6“Lord, my servant lies at home, paralyzed and in terrible agony.”
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7“I will go and heal him,” Jesus replied.
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8The centurion answered, “Lord, I am not worthy to have You come under my roof. But just say the word, and my servant will be healed.
8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9For I myself am a man under authority, with soldiers under me. I tell one to go, and he goes; and another to come, and he comes. I tell my servant to do something, and he does it.”
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10When Jesus heard this, He marveled and said to those following Him, “Truly I tell you, I have not found anyone in Israel with such great faith.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11I say to you that many will come from the east and the west to share the banquet with Abraham, Isaac, and Jacob in the kingdom of heaven.
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12But the sons of the kingdom will be thrown into the outer darkness, where there will be weeping and gnashing of teeth.”
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13Then Jesus said to the centurion, “Go! As you have believed, so will it be done for you.” And his servant was healed at that very hour.
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14When Jesus arrived at Peter’s house, He saw Peter’s mother-in-law sick in bed with a fever.
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15So He touched her hand, and the fever left her, and she got up and began to serve them.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16When evening came, many who were demon-possessed were brought to Jesus, and He drove out the spirits with a word and healed all the sick.
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17This was to fulfill what was spoken through the prophet Isaiah: “He took on our infirmities and carried our diseases.”
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18When Jesus saw a large crowd around Him, He gave orders to cross to the other side of the sea.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19And one of the scribes came to Him and said, “Teacher, I will follow You wherever You go.”
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20Jesus replied, “Foxes have dens and birds of the air have nests, but the Son of Man has no place to lay His head.”
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21Another of His disciples requested, “Lord, first let me go and bury my father.”
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22But Jesus told him, “Follow Me, and let the dead bury their own dead.”
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23When He got into the boat, His disciples followed Him.
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24Suddenly a violent storm came up on the sea, so that the boat was engulfed by the waves; but Jesus was sleeping.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25The disciples went and woke Him, saying, “Lord, save us! We are perishing!”
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26“You of little faith,” Jesus replied, “why are you so afraid?” Then He got up and rebuked the winds and the sea, and it was perfectly calm.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27The men were amazed and asked, “What kind of man is this? Even the winds and the sea obey Him!”
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28When Jesus arrived on the other side in the region of the Gadarenes, He was met by two demon-possessed men coming from the tombs. They were so violent that no one could pass that way.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29“What do You want with us, Son of God?” they shouted. “Have You come here to torture us before the appointed time?”
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30In the distance a large herd of pigs was feeding.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31So the demons begged Jesus, “If You drive us out, send us into the herd of pigs.”
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32“Go!” He told them. So they came out and went into the pigs, and the whole herd rushed down the steep bank into the sea and died in the waters.
32І рече до них: Ійдїть . І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33Those tending the pigs ran off into the town and reported all this, including the account of the demon-possessed men.
33А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34Then the whole town went out to meet Jesus. And when they saw Him, they begged Him to leave their region.
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.