Mattheum 8
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Cum autem descendisset de monte, secutæ sunt eum turbæ multæ:
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2et ecce leprosus veniens, adorabat eum, dicens: Domine, si vis, potes me mundare.
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3Et extendens Jesus manum, tetigit eum, dicens: Volo: mundare. Et confestim mundata est lepra ejus.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись . І зараз очистилась проказа його.
4Et ait illi Jesus: Vide, nemini dixeris: sed vade, ostende te sacerdoti, et offer munus, quod præcepit Moyses, in testimonium illis.
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5Cum autem introisset Capharnaum, accessit ad eum centurio, rogans eum,
5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6et dicens: Domine, puer meus jacet in domo paralyticus, et male torquetur.
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7Et ait illi Jesus: Ego veniam, et curabo eum.
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8Et respondens centurio, ait: Domine, non sum dignus ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanabitur puer meus.
8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9Nam et ego homo sum sub potestate constitutus, habens sub me milites, et dico huic: Vade, et vadit: et alii: Veni, et venit: et servo meo: Fac hoc, et facit.
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10Audiens autem Jesus miratus est, et sequentibus se dixit: Amen dico vobis, non inveni tantam fidem in Israël.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11Dico autem vobis, quod multi ab oriente et occidente venient, et recumbent cum Abraham, et Isaac, et Jacob in regno cælorum:
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12filii autem regni ejicientur in tenebras exteriores: ibi erit fletus et stridor dentium.
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13Et dixit Jesus centurioni: Vade, et sicut credidisti, fiat tibi. Et sanatus est puer in illa hora.
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14Et cum venisset Jesus in domum Petri, vidit socrum ejus jacentem, et febricitantem:
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15et tetigit manum ejus, et dimisit eam febris, et surrexit, et ministrabat eis.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16Vespere autem facto, obtulerunt ei multos dæmonia habentes: et ejiciebat spiritus verbo, et omnes male habentes curavit:
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17ut adimpleretur quod dictum est per Isaiam prophetam, dicentem: [Ipse infirmitates nostras accepit: et ægrotationes nostras portavit.]
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18Videns autem Jesus turbas multas circum se, jussit ire trans fretum.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19Et accedens unus scriba, ait illi: Magister, sequar te, quocumque ieris.
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20Et dicit ei Jesus: Vulpes foveas habent, et volucres cæli nidos; Filius autem hominis non habet ubi caput reclinet.
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21Alius autem de discipulis ejus ait illi: Domine, permitte me primum ire, et sepelire patrem meum.
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22Jesus autem ait illi: Sequere me, et dimitte mortuos sepelire mortuos suos.
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23Et ascendente eo in naviculam, secuti sunt eum discipuli ejus:
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24et ecce motus magnus factus est in mari, ita ut navicula operiretur fluctibus: ipse vero dormiebat.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25Et accesserunt ad eum discipuli ejus, et suscitaverunt eum, dicentes: Domine, salva nos: perimus.
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26Et dicit eis Jesus: Quid timidi estis, modicæ fidei? Tunc surgens imperavit ventis, et mari, et facta est tranquillitas magna.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27Porro homines mirati sunt, dicentes: Qualis est hic, quia venti et mare obediunt ei?
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28Et cum venisset trans fretum in regionem Gerasenorum, occurrerunt ei duo habentes dæmonia, de monumentis exeuntes, sævi nimis, ita ut nemo posset transire per viam illam.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29Et ecce clamaverunt, dicentes: Quid nobis et tibi, Jesu fili Dei? Venisti huc ante tempus torquere nos?
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30Erat autem non longe ab illis grex multorum porcorum pascens.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31Dæmones autem rogabant eum, dicentes: Si ejicis nos hinc, mitte nos in gregem porcorum.
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32Et ait illis: Ite. At illi exeuntes abierunt in porcos, et ecce impetu abiit totus grex per præceps in mare: et mortui sunt in aquis.
32І рече до них: Ійдїть . І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33Pastores autem fugerunt: et venientes in civitatem, nuntiaverunt omnia, et de eis qui dæmonia habuerant.
33А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34Et ecce tota civitas exiit obviam Jesu: et viso eo, rogabant ut transiret a finibus eorum.
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.