Matouš 8
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A když sstupoval s hory, šli za ním zástupové mnozí.
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2A aj, malomocný přišed, klaněl se jemu, řka: Pane, kdybys jen chtěl, můžeš mne očistiti.
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3I vztáh Ježíš ruku, dotekl se ho, řka: Chci, buď čist. A hned očištěno jest malomocenství jeho.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись . І зараз очистилась проказа його.
4I dí mu Ježíš: Viziž, abys žádnému nepravil. Ale jdi, a ukaž se knězi, a obětuj dar, kterýž přikázal Mojžíš, na svědectví jim.
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5A když vcházel Ježíš do Kafarnaum, přistoupil k němu setník, prose ho,
5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6A řka: Pane, služebník můj leží doma šlakem poražený, velmi se trápě.
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7I dí mu Ježíš: Já přijdu a uzdravím ho.
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8A odpovídaje setník, řekl: Pane, nejsemť hoden, abys všel pod střechu mou, ale toliko rci slovo, a uzdraven bude služebník můj.
8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9Nebo i já jsem člověk moci poddaný, maje pod sebou žoldnéře, avšak dím-li tomuto: Jdi, tedy jde, a jinému: Přijď, a přijde, a služebníku svému: Učiň toto, a učiní.
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10Tedy uslyšev to Ježíš, podivil se, a jdoucím za sebou řekl: Amen pravím vám, ani v Izraeli tak veliké víry jsem nenalezl.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11Pravím pak vám, žeť přijdou mnozí od východu i od západu, a stoliti budou s Abrahamem, s Izákem a s Jákobem v království nebeském,
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12Ale synové království vyvrženi budou do temností zevnitřních. Tamť bude pláč a škřipení zubů.
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13I řekl Ježíš setníkovi: Jdiž, a jakžs uvěřil, staň se tobě. I uzdraven jest služebník jeho v tu hodinu.
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14A přišed Ježíš do domu Petrova, uzřel svegruši jeho, ana leží a má zimnici.
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15I dotekl se ruky její, a hned přestala jí zimnice. I vstala a posluhovala jim.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16A když byl večer, přivedli k němu mnohé, kteříž ďábelství měli, a on vymítal duchy zlé slovem, a všecky, kteříž se zle měli, uzdravil,
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17Aby se naplnilo povědění skrze Izaiáše proroka, řkoucího: Onť jest vzal na se mdloby naše, a neduhy naše nesl.
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18Vida pak Ježíš zástupy mnohé okolo sebe, kázal přeplaviti se na druhou stranu.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19A přistoupiv jeden zákoník, řekl jemu: Mistře, půjdu za tebou, kamžkoli půjdeš.
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20I dí mu Ježíš: Lišky doupata mají, a ptactvo nebeské hnízda, ale Syn člověka nemá, kde by hlavu sklonil.
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21Jiný pak z učedlníků jeho řekl jemu: Pane, dopusť mi prve odjíti a pochovati otce mého.
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22Ale Ježíš řekl jemu: Pojď za mnou, a nech, ať tam mrtví pochovávají mrtvé své.
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23A když vstoupil na lodí, vstoupili za ním i učedlníci jeho.
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24A aj, bouře veliká stala se jest na moři, takže vlny přikrývaly lodí. On pak spal.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25A přistoupivše učedlníci jeho, zbudili jej, řkouce: Pane, zachovej nás, hynemeť.
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26I dí jim: Proč se bojíte, ó malé víry? Tedy vstav, přimluvil větrům a moři, i stalo se utišení veliké.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27Lidé pak divili se, řkouce: Kteraký jest tento, že ho i větrové i moře poslouchají?
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28A když se přeplavil na druhou stranu do krajiny Gergezenských, potkali se s ním dva ďábelníci z hrobu vyšlí, ukrutní náramně, takže pro ně žádný nemohl tou cestou choditi.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29A aj, zkřikli, řkouce: Co je nám po tobě, Ježíši, Synu Boží? Přišel jsi sem před časem trápiti nás.
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30A bylo opodál od nich stádo veliké vepřů, pasoucích se.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31Ïáblové pak prosili ho, řkouce: Poněvadž nás vymítáš, dopustiž nám vjíti do toho stáda vepřů.
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32I řekl jim: Jděte. A oni vyšedše, vešli do stáda těch vepřů. A aj, hnalo se všecko stádo těch vepřů s vrchu dolů do moře, i ztonuli v vodách.
32І рече до них: Ійдїть . І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33Pastýři pak utekli. A přišedše do města, vypravovali to všecko, i o těch ďábelnících.
33А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34A aj, všecko město vyšlo v cestu Ježíšovi, a uzřevše ho, prosili, aby šel z končin jejich.
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.