Matthew 5
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And seeing the multitudes, he went up into a mountain, and when he was set down, his disciples came unto him.
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
2And opening his mouth, he taught them, saying:
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3Blessed are the poor in spirit: for theirs is the kingdom of heaven.
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4Blessed are the meek: for they shall possess the land.
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5Blessed are they that mourn: for they shall be comforted.
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6Blessed are they that hunger and thirst after justice: for they shall have their fill.
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7Blessed are the merciful: for they shall obtain mercy.
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8Blessed are the clean of heart: for they shall see God.
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9Blessed are the peacemakers: for they shall be called children of God.
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
10Blessed are they that suffer persecution for justice’ sake: for theirs is the kingdom of heaven.
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11Blessed are ye when they shall revile you, and persecute you, and speak all that is evil against you, untruly, for my sake:
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12Be glad and rejoice, for your reward is very great in heaven. For so they persecuted the prophets that were before you.
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13You are the salt of the earth. But if the salt lose its savour, wherewith shall it be salted? It is good for nothing any more but to be cast out, and to be trodden on by men.
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14You are the light of the world. A city seated on a mountain cannot be hid.
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15Neither do men light a candle and put it under a bushel, but upon a candlestick, that it may shine to all that are in the house.
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
16So let your light shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father who is in heaven.
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17Do not think that I am come to destroy the law, or the prophets. I am not come to destroy, but to fulfill.
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18For amen I say unto you, till heaven and earth pass, one jot, or one tittle shall not pass of the law, till all be fulfilled.
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19He therefore that shall break one of these least commandments, and shall so teach men, shall be called the least in the kingdom of heaven. But he that shall do and teach, he shall be called great in the kingdom of heaven.
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20For I tell you, that unless your justice abound more than that of the scribes and Pharisees, you shall not enter into the kingdom of heaven.
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21You have heard that it was said to them of old: Thou shalt not kill. And whosoever shall kill shall be in danger of the judgment.
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22But I say to you, that whosoever is angry with his brother, shall be in danger of the judgment. And whosoever shall say to his brother, Raca, shall be in danger of the council. And whosoever shall say, Thou Fool, shall be in danger of hell fire.
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
23If therefore thou offer thy gift at the altar, and there thou remember that thy brother hath any thing against thee;
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24Leave there thy offering before the altar, and go first to be reconciled to thy brother: and then coming thou shalt offer thy gift.
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
25Be at agreement with thy adversary betimes, whilst thou art in the way with him: lest perhaps the adversary deliver thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and thou be cast into prison.
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26Amen I say to thee, thou shalt not go out from thence till thou repay the last farthing.
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27You have heard that it was said to them of old: Thou shalt not commit adultery.
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28But I say to you, that whosoever shall look on a woman to lust after her, hath already committed adultery with her in his heart.
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
29And if thy right eye scandalize thee, pluck it out and cast it from thee. For it is expedient for thee that one of thy members should perish, rather than that thy whole body be cast into hell.
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
30And if thy right hand scandalize thee, cut it off, and cast it from thee: for it is expedient for thee that one of thy members should perish, rather than that thy whole body be cast into hell.
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
31And it hath been said, whosoever shall put away his wife, let him give her a bill of divorce.
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32But I say to you, that whosoever shall put away his wife, excepting for the cause of fornication, maketh her to commit adultery: and he that shall marry her that is put away, committeth adultery.
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33Again you have heard that it was said to them of old, Thou shalt not forswear thyself: but thou shalt perform thy oaths to the Lord.
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
34But I say to you not to swear at all, neither by heaven, for it is the throne of God:
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
35Nor by the earth, for it is his footstool: nor by Jerusalem, for it is the city of the great king:
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36Neither shalt thou swear by thy head, because thou canst not make one hair white or black.
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37But let your speech be yea, yea: no, no: and that which is over and above these, is of evil.
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38You have heard that it hath been said, An eye for an eye, and a tooth for a tooth.
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39But I say to you not to resist evil: but if one strike thee on thy right cheek, turn to him also the other:
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40And if a man will contend with thee in judgment, and take away thy coat, let go thy cloak also unto him.
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41And whosoever will force thee one mile, go with him other two,
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42Give to him that asketh of thee and from him that would borrow of thee turn not away.
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43You have heard that it hath been said, Thou shalt love thy neighbor, and hate thy enemy.
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44But I say to you, Love your enemies: do good to them that hate you: and pray for them that persecute and calumniate you:
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45That you may be the children of your Father who is in heaven, who maketh his sun to rise upon the good, and bad, and raineth upon the just and the unjust.
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46For if you love them that love you, what reward shall you have? do not even the publicans this?
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47And if you salute your brethren only, what do you more? do not also the heathens this?
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48Be you therefore perfect, as also your heavenly Father is perfect.
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.