מתיו 5
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ויהי כראותו את המון העם ויעל ההרה וישב שם ויגשו אליו תלמידיו׃
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
2ויפתח את פיהו וילמד אותם לאמר׃
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3אשרי עניי רוח כי להם מלכות השמים׃
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4אשרי האבלים כי הם ינחמו׃
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5אשרי הענוים כי המה יירשו הארץ׃
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6אשרי הרעבים והצמאים לצדקה כי הם ישבעו׃
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7אשרי הרחמנים כי הם ירחמו׃
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8אשרי ברי לבב כי הם יחזו את האלהים׃
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9אשרי רדפי שלום כי בני אלהים יקראו׃
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
10אשרי הנרדפים על דבר הצדקה כי להם מלכות השמים׃
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11אשריכם אם יחרפו וירדפו אתכם וידברו בשקר עליכם כל רע בעבורי׃
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12שמחו וגילו כי שכרכם רב בשמים כי כן רדפו את הנביאים אשר היו לפניכם׃
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13אתם מלח הארץ ואם המלח היה תפל במה ימלח הן לא יצלח עוד לכל כי אם להשליך חוצה והיה מרמס לבני אדם׃
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14אתם אור העולם עיר ישבת על ההר לא תוכל להסתר׃
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15גם אין מדליקים נר ושמים אותו תחת האיפה כי אם על המנורה ויאר לכל אנשי הבית׃
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
16כן יאר אורכם לפני בני האדם למען יראו מעשיכם הטובים ושבחו את אביכים שבשמים׃
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17אל תחשבו כי באתי להפר את התורה או את דברי הנביאים לא באתי להפר כי אם למלאת׃
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18כי אמן אמר אני לכם עד כי יעברו השמים והארץ לא תעבר יוד אחת או קוץ אחד מן התורה עד אשר יעשה הכל׃
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19לכן מי אשר יפר אחת מן המצות הקטנות האלה וכן ילמד את בני האדם קטון יקרא במלכות השמים ואשר יעשה וילמד אותן הוא גדול יקרא במלכות השמים׃
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20כי אני אמר לכם אם לא תרבה צדקתכם מצדקת הסופרים והפרושים לא תבאו אל מלכות השמים׃
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תרצח ואשר ירצח מחיב הוא לבית דין׃
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22אבל אני אמר לכם כל אשר יקצף על אחיו חנם מחיב הוא לבית דין ואשר יאמר אל אחיו רקא מחיב הוא לסנהדרין ואשר יאמר אתה הנבל מחיב לאש גיהנם׃
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
23לכן אם תקריב קרבנך אל המזבח ושם תזכר כי יש לאחיך דבר עליך׃
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24עזוב תעזב שם את קרבנך לפני המזבח וקדם ללכת לכפר פני אחיך ואחרי כן בוא הקרב את קרבנך׃
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
25מהר התרצה לאיש ריבך בעודך בדרך אתו פן יסגיר אתך איש ריבך אל השפט והשפט יסגירך לשוטר והשלכת את בית הכלא׃
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26אמן אמר אני לך לא תצא משם עד אשר שלמת את הפרוטה האחרונה׃
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תנאף׃
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28אבל אני אמר לכם כל אשר יביט באשה לחמד אותה נאף נאפה בלבו׃
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
29ואם תכשילך עין ימינך נקר אותה והשלך ממך כי טוב לך אשר יאבד אחד מאבריך מרדת כל גופך אל גיהנם׃
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
30ואם ידך הימנית תכשילך קצץ אותה והשלך ממך כי טוב לך אשר יאבד אחד מאבריך מרדת כל גופך אל גיהנם׃
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
31ונאמר איש אשר ישלח את אשתו ונתן לה ספר כריתות׃
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32אבל אני אמר לכם המשלח את אשתו בלתי על דבר זנות עשה אתה נאפת והלקח את הגרושה לו לאשה נאף הוא׃
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33עוד שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תשבע לשקר ושלם ליהוה שבעותיך׃
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
34אבל אני אמר לכם לא תשבעו כל שבועה לא בשמים כי כסא אלהים המה׃
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
35ולא בארץ כי הדום רגליו היא ולא בירושלים כי היא קרית מלך רב׃
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36]73-63[ אף בראשך אל תשבע כי אין ביכלתך להפך שער אחד ללבן או לשחר אך יהי דברין הן הן לא לא והיותר מאלה מן הרע הוא׃
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37]73-63[׃
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38שמעתם כי נאמר עין תחת עין שן תחת שן׃
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39אבל אני אמר לכם אל תתקוממו לרע אך המכה אותך על הלפי הימנית הטה לו גם את האחרת׃
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40ואשר יחפץ לריב עמך ולקחת את כתנתך תן לו גם את חמעיל׃
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41והאנס אותך ללכת עמו דרך מיל לך אתו שנים׃
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42השאל מאתך תן לו והבא ללות ממך אל תשב פניו׃
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43שמעתם כי נאמר ואהבת לרעך ושנאת את איבך׃
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44אבל אני אמר לכם אהבו את איביכם ברכו את מקקליכם היטיבו לשנאיכם והתפללו בעד מכאיביכם ורדפיכם׃
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45למען תהיו בנים לאביכם שבשמים אשר הוא מזריח שמשו לרעים ולטובים וממטיר על הצדיקים וגם על הרשעים׃
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46כי אם תאהבו את אהביכם מה הוא שכרכם הלא גם המכסים יעשו זאת׃
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47ואם תשאלו לשלום אחיכם בלבד מה יתרון לכם הלא גם המכסים יעשו זאת׃
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48לכן היו שלמים כאשר אביכם שבשמים שלם הוא׃
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.