马太福音 20
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1「因为天国好像家主清早去雇人进他的葡萄园做工，
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2和工人讲定一天一钱银子，就打发他们进葡萄园去。
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3约在巳初出去，看见市上还有闲站的人，
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
4就对他们说：『你们也进葡萄园去，所当给的，我必给你们。』他们也进去了。
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
5约在午正和申初又出去，也是这样行。
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6约在酉初出去，看见还有人站在那里，就问他们说：『你们为什么整天在这里闲站呢？』
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7他们说：『因为没有人雇我们。』他说：『你们也进葡萄园去。』
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8到了晚上，园主对管事的说：『叫工人都来，给他们工钱，从后来的起，到先来的为止。
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9约在酉初雇的人来了，各人得了一钱银子。
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10及至那先雇的来了，他们以为必要多得；谁知也是各得一钱。
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11他们得了，就埋怨家主说：
11І взявши вони, нарекали на господаря,
12『我们整天劳苦受热，那后来的只做了一小时，你竟叫他们和我们一样吗？』
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13家主回答其中的一人说：『朋友，我不亏负你，你与我讲定的不是一钱银子吗？
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14拿你的走吧！我给那后来的和给你一样，这是我愿意的。
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15我的东西难道不可随我的意思用吗？因为我作好人，你就红了眼吗？』
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16这样，那在后的，将要在前；在前的，将要在后了。」
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17耶稣上 耶路撒冷 去的时候，在路上把十二个门徒带到一边，对他们说：
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18「看哪，我们上 耶路撒冷 去，人子要被交给祭司长和文士。他们要定他死罪，
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19又交给外邦人，将他戏弄，鞭打，钉在十字架上；第三日他要复活。」
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20那时， 西庇太 儿子的母亲同她两个儿子上前来拜耶稣，求他一件事。
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21耶稣说：「你要什么呢？」她说：「愿你叫我这两个儿子在你国里，一个坐在你右边，一个坐在你左边。」
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22耶稣回答说：「你们不知道所求的是什么；我将要喝的杯，你们能喝吗？」他们说：「我们能。」
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23耶稣说：「我所喝的杯，你们必要喝；只是坐在我的左右，不是我可以赐的，乃是我父为谁预备的，就赐给谁。」
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24那十个门徒听见，就恼怒他们弟兄二人。
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
25耶稣叫了他们来，说：「你们知道外邦人有君王为主治理他们，有大臣操权管束他们。
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26只是在你们中间，不可这样；你们中间谁愿为大，就必作你们的用人；
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27谁愿为首，就必作你们的仆人。
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28正如人子来，不是要受人的服事，乃是要服事人，并且要舍命，作多人的赎价。」
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29他们出 耶利哥 的时候，有极多的人跟随他。
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
30有两个瞎子坐在路旁，听说是耶稣经过，就喊着说：「主啊， 大卫 的子孙，可怜我们吧！」
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31众人责备他们，不许他们作声；他们却越发喊着说：「主啊， 大卫 的子孙，可怜我们吧！」
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32耶稣就站住，叫他们来，说：「要我为你们做什么？」
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33他们说：「主啊，要我们的眼睛能看见！」
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34耶稣就动了慈心，把他们的眼睛一摸，他们立刻看见，就跟从了耶稣。
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.