馬太福音 20
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1「因為天國好像家主清早去雇人進他的葡萄園做工，
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2和工人講定一天一錢銀子，就打發他們進葡萄園去。
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3約在巳初出去，看見市上還有閒站的人，
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
4就對他們說：『你們也進葡萄園去，所當給的，我必給你們。』他們也進去了。
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
5約在午正和申初又出去，也是這樣行。
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6約在酉初出去，看見還有人站在那裏，就問他們說：『你們為甚麼整天在這裏閒站呢？』
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7他們說：『因為沒有人雇我們。』他說：『你們也進葡萄園去。』
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8到了晚上，園主對管事的說：『叫工人都來，給他們工錢，從後來的起，到先來的為止。』
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9約在酉初雇的人來了，各人得了一錢銀子。
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10及至那先雇的來了，他們以為必要多得；誰知也是各得一錢。
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11他們得了，就埋怨家主說：
11І взявши вони, нарекали на господаря,
12『我們整天勞苦受熱，那後來的只做了一小時，你竟叫他們和我們一樣嗎？』
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13家主回答其中的一人說：『朋友，我不虧負你，你與我講定的不是一錢銀子嗎？
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14拿你的走吧！我給那後來的和給你一樣，這是我願意的。
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15我的東西難道不可隨我的意思用嗎？因為我作好人，你就紅了眼嗎？』
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16這樣，那在後的，將要在前；在前的，將要在後了。 」
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17耶穌上 耶路撒冷 去的時候，在路上把十二個門徒帶到一邊，對他們說：
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18「看哪，我們上 耶路撒冷 去，人子要被交給祭司長和文士。他們要定他死罪，
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19又交給外邦人，將他戲弄，鞭打，釘在十字架上；第三日他要復活。」
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20那時， 西庇太 兒子的母親同她兩個兒子上前來拜耶穌，求他一件事。
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21耶穌說：「你要甚麼呢？」她說：「願你叫我這兩個兒子在你國裏，一個坐在你右邊，一個坐在你左邊。」
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22耶穌回答說：「你們不知道所求的是甚麼；我將要喝的杯，你們能喝嗎？」他們說：「我們能。」
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23耶穌說：「我所喝的杯，你們必要喝；只是坐在我的左右，不是我可以賜的，乃是我父為誰預備的，就賜給誰。」
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24那十個門徒聽見，就惱怒他們弟兄二人。
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
25耶穌叫了他們來，說：「你們知道外邦人有君王為主治理他們，有大臣操權管束他們。
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26只是在你們中間，不可這樣；你們中間誰願為大，就必作你們的用人；
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27誰願為首，就必作你們的僕人。
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28正如人子來，不是要受人的服事，乃是要服事人，並且要捨命，作多人的贖價。」
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29他們出 耶利哥 的時候，有極多的人跟隨他。
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
30有兩個瞎子坐在路旁，聽說是耶穌經過，就喊着說：「主啊， 大衛 的子孫，可憐我們吧！」
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31眾人責備他們，不許他們作聲；他們卻越發喊着說：「主啊， 大衛 的子孫，可憐我們吧！」
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32耶穌就站住，叫他們來，說：「要我為你們做甚麼？」
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33他們說：「主啊，要我們的眼睛能看見！」
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34耶穌就動了慈心，把他們的眼睛一摸，他們立刻看見，就跟從了耶穌。
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.