Matthew 9
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1He entered into a boat and crossed over, and came into his own city.
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
2Behold, they brought to him a man who was paralyzed, lying on a bed. Jesus, seeing their faith, said to the paralytic, “Son, cheer up! Your sins are forgiven you.”
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3Behold, some of the scribes said to themselves, “This man blasphemes.”
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4Jesus, knowing their thoughts, said, “Why do you think evil in your hearts?
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5For which is easier, to say, ‘Your sins are forgiven;’ or to say, ‘Get up, and walk’?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins—” (then he said to the paralytic), “Get up, and take up your mat, and go to your house.”
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7He arose and departed to his house.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
8But when the multitudes saw it, they marveled and glorified God, who had given such authority to men.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9As Jesus passed by from there, he saw a man called Matthew sitting at the tax collection office. He said to him, “Follow me.” He got up and followed him.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
10As he sat in the house, behold, many tax collectors and sinners came and sat down with Jesus and his disciples.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
11When the Pharisees saw it, they said to his disciples, “Why does your teacher eat with tax collectors and sinners?”
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12When Jesus heard it, he said to them, “Those who are healthy have no need for a physician, but those who are sick do.
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
13But you go and learn what this means: ‘I desire mercy, and not sacrifice,’ for I came not to call the righteous, but sinners to repentance.”
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14Then John’s disciples came to him, saying, “Why do we and the Pharisees fast often, but your disciples don’t fast?”
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15Jesus said to them, “Can the friends of the bridegroom mourn as long as the bridegroom is with them? But the days will come when the bridegroom will be taken away from them, and then they will fast.
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
16No one puts a piece of unshrunk cloth on an old garment; for the patch would tear away from the garment, and a worse hole is made.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17Neither do people put new wine into old wineskins, or else the skins would burst, and the wine be spilled, and the skins ruined. No, they put new wine into fresh wineskins, and both are preserved.”
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
18While he told these things to them, behold, a ruler came and worshiped him, saying, “My daughter has just died, but come and lay your hand on her, and she will live.”
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19Jesus got up and followed him, as did his disciples.
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20Behold, a woman who had a discharge of blood for twelve years came behind him, and touched the fringe of his garment;
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21for she said within herself, “If I just touch his garment, I will be made well.”
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22But Jesus, turning around and seeing her, said, “Daughter, cheer up! Your faith has made you well.” And the woman was made well from that hour.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23When Jesus came into the ruler’s house and saw the flute players and the crowd in noisy disorder,
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24he said to them, “Make room, because the girl isn’t dead, but sleeping.” They were ridiculing him.
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25But when the crowd was sent out, he entered in, took her by the hand, and the girl arose.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
26The report of this went out into all that land.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
27As Jesus passed by from there, two blind men followed him, calling out and saying, “Have mercy on us, son of David!”
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28When he had come into the house, the blind men came to him. Jesus said to them, “Do you believe that I am able to do this?” They told him, “Yes, Lord.”
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29Then he touched their eyes, saying, “According to your faith be it done to you.”
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30Then their eyes were opened. Jesus strictly commanded them, saying, “See that no one knows about this.”
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31But they went out and spread abroad his fame in all that land.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32As they went out, behold, a mute man who was demon possessed was brought to him.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33When the demon was cast out, the mute man spoke. The multitudes marveled, saying, “Nothing like this has ever been seen in Israel!”
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
34But the Pharisees said, “By the prince of the demons, he casts out demons.”
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
35Jesus went about all the cities and the villages, teaching in their synagogues and preaching the Good News of the Kingdom, and healing every disease and every sickness among the people.
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36But when he saw the multitudes, he was moved with compassion for them because they were harassed and scattered, like sheep without a shepherd.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37Then he said to his disciples, “The harvest indeed is plentiful, but the laborers are few.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38Pray therefore that the Lord of the harvest will send out laborers into his harvest.”
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.