Матеј 9
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И ушавши у лађу пређе и дође у свој град.
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
2И гле, донесоше Му узета који лежаше на одру. И видевши Исус веру њихову рече узетом: Не бој се, синко, опраштају ти се греси твоји.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3И гле, неки од књижевника рекоше у себи: Овај хули на Бога.
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4И видећи Исус помисли њихове рече: Зашто зло мислите у срцима својим?
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5Јер шта је лакше рећи: Опраштају ти се греси; или рећи: Устани и ходи?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6Али да знате да власт има Син човечији на земљи опраштати грехе (тада рече узетом): Устани, узми одар свој и иди дома.
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7И уставши отиде дома.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
8А људи видећи чудише се, и хвалише Бога, који је дао власт такву људима.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9И одлазећи Исус оданде виде човека где седи на царини, по имену Матеја, и рече му: Хајде за мном. И уставши отиде за Њим.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
10И кад јеђаше у кући, гле, многи цариници и грешници дођоше и јеђаху с Исусом и с ученицима Његовим.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
11И видевши то фарисеји говораху ученицима Његовим: Зашто с цариницима и грешницима учитељ ваш једе и пије?
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12А Исус чувши то рече им: Не требају здрави лекара него болесни.
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
13Него идите и научите се шта значи: Милости хоћу, а не прилога. Јер ја нисам дошао да зовем праведнике но грешнике на покајање.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14Тада приступише к Њему ученици Јованови говорећи: Зашто ми и фарисеји постимо много, а ученици твоји не посте?
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15А Исус рече им: Еда ли могу сватови плакати док је с њима женик? Него ће доћи време кад ће се отети од њих женик, и онда ће постити.
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
16Јер нико не меће нову закрпу на стару хаљину; јер ће се закрпа одадрети од хаљине, и гора ће рупа бити.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17Нити се лије вино ново у мехове старе; иначе мехови продру се и вино се пролије, и мехови пропадну. Него се лије вино ново у мехове нове, и обоје се сачува.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
18Док Он тако говораше њима, гле, кнез некакав дође и клањаше Му се говорећи: Кћи моја сад умре; него дођи и метни на њу руку своју, и оживеће.
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19И уставши Исус за њим пође и ученици Његови.
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20И гле, жена која је дванаест година боловала од течења крви приступи састраг и дохвати Му се скута од хаљине Његове.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21Јер говораше у себи: Само ако се дотакнем хаљине Његове, оздравићу.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22А Исус обазревши се и видевши је рече: Не бој се, кћери; вера твоја помогла ти је. И оздрави жена од тог часа.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23И дошавши Исус у дом кнежев и видевши свираче и људе забуњене
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24рече им: Одступите, јер девојка није умрла, него спава. И подсмеваху Му се.
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25А кад истера људе, уђе, и ухвати је за руку, и уста девојка.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
26И отиде глас овај по свој земљи оној.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
27А кад је Исус одлазио оданде, за Њим иђаху два слепца вичући и говорећи: Помилуј нас, сине Давидов!
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28А кад дође у кућу, приступише к Њему слепци, и рече им Исус: Верујете ли да могу то учинити? А они Му рекоше: Да Господе.
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29Тада дохвати се очију њихових говорећи: По вери вашој нека вам буде.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30И отворише им се очи. И запрети им Исус говорећи: Гледајте да нико не дозна.
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31А они изишавши разгласише Га по свој земљи оној.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32Кад они пак изиђоше, гле, доведоше к Њему човека немог и бесног.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33И пошто изгна ђавола, проговори неми. И дивљаше се народ говорећи: Никада се тога није видело у Израиљу.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
34А фарисеји говораху: Помоћу кнеза ђаволског изгони ђаволе.
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
35И прохођаше Исус по свим градовима и селима учећи по зборницама њиховим и проповедајући јеванђеље о царству, и исцељујући сваку болест и сваку немоћ по људима.
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36А гледајући људе сажали Му се, јер беху сметени и расејани као овце без пастира.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37Тада рече ученицима својим: Жетве је много, а посленика мало.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38Молите се, дакле, Господару од жетве да изведе посленике на жетву своју.
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.