Mathai 22
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Te phoeiah Jesuh loh amih te a doo tih nuettahnah neh koep a thui pah.
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2“ Vaan ram tah a manghai pa neh vai uh. Te loh a capa ham yulueinah a saii pah .
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3Te vaengah yulueinah la a khue rhoek te khue hamla a sal rhoek te a tueih dae lo ham ngaih uh pawh .
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4Sal a tloe rhoek te koep a tueih tih , ' A khue rhoek te thui pa uh, kai kah buhkoknah ka tawn coeng he, ka vaito neh a toitup khaw a ngawn coengw, a cungkuem he a sikim coeng dongah yulueinah ah halo uh saeh ,’ a ti nah .
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
5Tedae amih loh a sawtrhoel uh tih a ngen tah amah kah lo la, a tloe te a hnoyoihnah la cet uh .
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6Te phoeiah a tloe rhoek loh manghai kah sal rhoek te a tuuk uh, a neet uh tih a ngawn uh .
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7Te dongah manghai tah kosi a hong tih a rhalkap rhoek te a tueih. Te vaengah hlang aka ngawn rhoek te a poci sak tih a khopuei te a hlup pah .
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8Te phoeiah a sal rhoek taengah , ' Yulueinah tah sikim la om coeng dae a khue rhoek te a koihhilh la a om uh moenih .
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9Te dongah longpuei caehtung ah cet uh lamtah na hmuh uh sarhui te yulueinah ah khue uh ,’ a ti nah .
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10Te phoeiah sal rhoek tah longpuei ah cet uh tih a hmuh uh sarhui te a thae neh a then khaw a coi uh.Te dongah yulueinah tah aka bul rhoek neh bae uh .
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11Te vaengah manghai te kun tih aka bul rhoek te a sawt hatah, yulueinah himbai aka bai pawh hlang pakhat te kawl a hmuh .
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
12Te dongah anih te , “ Pueivan aw, metlae yulueinah himbai om kolla hela na kun? ” a ti nah. Tedae te long te hil a phah .
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
13Te dongah manghai loh a tueihyoeih rhoek taengah , “ Anih he a kut neh a kho pin uh lamtah poengben kah a yinnah khuila haek uh. Rhah neh no rhuengnah la om saeh ,’ a ti nah .
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14Te dongah , “ A khue rhoek tah muep om dae a coelh rhoek tah yool,” a ti nah.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
15Te phoeiah Pharisee rhoek tah koe uh Jesuh te a ol neh hlaeh ham dawtletnah a khueh uh.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16Te phoeiah a hnukbang rhoek te Herod kah hlang neh Jesuh taengla a tueih uh. Te vaengah, “Saya, a thuem la na om tih Pathen kah longpuei te oltak neh na thuituen te ka ming uh. U taengah khaw na tangyah pawt tih hlang maelhmai te na sawt moenih.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17Te dongah Kaisar taengah mangmu paek ham tueng neh a tueng pawt khaw nang loh me tlam lae na poek, kaimih taengah thui lah?” a ti na uh.
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18Tedae Jesuh loh amih kah halangnah te a ming tih, “ Hlangthai palat rhoek balae tih kai nan noemcai uh?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19Mangmu ham tangka te kai n'tueng uh lah,” a ti nah. Te dongah a taengla denarii pakhat a khuen uh.
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20Te vaengah amih te, “ U kah mueimae neh ming nim he? ” a ti nah.
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21Amah taengah, “Kaisar kah,” a ti uh. Te vaengah amih te, “ Te dongah Kaisar kah tah Kaisar taengah, Pathen kah te Pathen taengah mael uh,” a ti nah.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22A yaak uh vaengah let uh. Te dongah Jesuh te a toeng uh tih cet uh.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23Te khohnin ah thohkoepnah om mahpawh aka ti Sadducee rhoek loh Jesuh te a paan uh.
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24Te phoeiah Jesuh te a dawt uh tih, “Saya, Moses loh, 'Khat khat tah ca a om kolla a duek atah anih yuu te a mana loh yunah saeh lamtah a maya ham a tiingan thoh pah saeh,'a ti.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25Tedae kaimih taengah boeinaphung parhih om uh. Lamhma loh yuu a loh hata vik duek tih ca om kolla a yuu te a mana ham a hlah pah.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26A pabae neh a pathum neh parhih duela khaw amahboeiloeih la om.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27A tloihsoi ah huta te khaw boeih duek uh.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
28Anih te boeih a hutnah uh oeh coeng dongah thohkoepnah dongah tah parhih khuikah u yuu lamlae a om eh?” a ti na uh.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29Jesuh loh amih te a doo tih, “ Cacim neh Pathen kah thaomnah aka ming pawt loh n'rhaithi uh coeng .
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30Thohkoepnah dongah yuloh vasak neh rhaihlan ti a om moenih. Tedae vaan ah tah puencawn bangla om uh coeng .
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31Tedae aka duek rhoek kah thohkoepnah te nangmih ham Pathen loh a thui te na tae uh moenih a?
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32' Kai tah Abraham kah Pathen, Isaak kah Pathen, Jakob kah Pathen ni. Aka duek rhoek kah pawt tih aka hing rhoek kah Pathen ni ,’ a ti ta,” a ti nah.
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33Te vaengkah aka ya hlangping tah Jesuh kah thuituennah soah let uh.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34Tedae Sadducee rhoek a paa sak te Pharisee rhoek loh a yaak uh vaengah thikat la tingtun uh.
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35Te phoeiah amih khuikah olming pakhat loh,
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36“Saya, olkhueng khuiah mebang olpaek lae aka len?” tila a dawt tih a noemcai.
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
37Te dongah Jesuh loh, “ Boeipa na Pathen te na thinko boeih neh na hinglu boeih neh, na kopoek boeih neh lungnah .
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38He tah aka len neh aka lamhma olpaek ni .
38Се перва й велика заповідь.
39A pabae khaw lamhma kah phek la om tih , “ Na imben te namah bangla lungnah .
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40He kah olpaek panit dongah olkhueng neh tonghma rhoek tah boeih cui,” a ti nah.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41Pharisee rhoek te a tingtun uh vaengah Jesuh loh amih te a dawt tih,
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42“ Khrih kawng te metlam na poek uh? U ca lamlae a om? ” a ti nah. Te vaengah, “David kah capa,” a ti uh.
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43Te dongah amih te, “ Te koinih David loh Khrih te Mueihla ah Boeipa la a khue tih ,
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44Boeipa loh ka Boeipa te , ' Na rhal rhoek te ka kho hmuiah ka khueh hlan duela kai kah bantang ah ngol ,’ a ti nah te metlam a thui?
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45Te dongah David loh anih te boeipa la a khue atah metlamlae David kah capa la a om eh? ” a ti nah.
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46Te vaengah a ol lan uh thai pawh. Te khohnin lamkah tah anih dawt ham te khat long khaw ngaingaih voel pawh.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.